Рішення № 16488710, 14.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5023/2233/11

вх. № 2233/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (дов. № 01-62 юр/836 від 01.02.11 р..);

відповідача -не з"явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Приватного підприємства "Солідарність", м. Харків

про стягнення 5051,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Солідарність", м. Харків, 3478,16 грн. заборгованості за електроенергію, 695,61 грн. ПДВ, 415,44 грн. інфляційних витрат, 139,04 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору про постачання електричної енергії № 05-0958 від 01.03.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 квітня 2011 р.

04 квітня 2011 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 3478,16 грн. заборгованості за електроенергію, 695,61 грн. ПДВ, 323,22 грн. пені, 415,44 грн. інфляційних витрат, 139,04 грн. 3% річних та судові витрати.

Оскільки у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог і це не порушує чиїх -небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та розгляд справи продовжується з їх урахуванням.

19 квітня 2011 р. позивач надав документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 квітня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 24 травня 2011 р.

19 травня 2011 р. позивач надав до суду заяву, в якій уточнив адресу відповідача: 61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 04 червня 2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 3478,16 грн. заборгованості за електроенергію, 695,61 грн. ПДВ, 323,22 грн. пені, 415,44 грн. інфляційних витрат, 139,04 грн. 3% річних та судові витрати.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом з"ясовано, що до господарського суду Харківської області повернулась ухвала господарського суду від 19.04.11 р., надіслана відповідачу за адресою:61002, м. Харків, вул. Потебні, 2 з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 12 квітня 2011 року юридична адреса відповідача - 61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1, саме на вказану адресу судом було направлено процесуальні документи відповідачеві.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01 березня 2005 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Приватним підприємством "Солідарність", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 05-0958 , який у відповідності до п. 9.11 пролонгований на 2011 рік.

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

Відповідно до ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Згідно умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 3478,16 грн. боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 695,61 грн.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення 695,61 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 415,44 грн. та 3% річних в сумі 139,04 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 323,22 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 174, 179, 526, 549, 599, 611, 625 ЦК України, ст. 174, 179, 193, 233 ГК України, ст. 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Солідарність", м. Харків (61020, м. Харків, вул. Конотопська, 1, п/р № 26002801706633980 у філії "Октябрьське відділення ПІБ", МФО 351373, код ЄДРПОУ 31236931) на користь користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)

- на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954 - 4173,77 грн. боргу з електричної енергії (що складається з: 3478,16 грн. тарифної складової та 695,61 грн. ПДВ у розмірі 20%);

- на п/р 26003010050912 АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954 - 323,22 грн. пені, 415,44 грн. інфляційних витрат, 139,04 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 17 червня 2011 року.