Рішення № 16488466, 20.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

20.06.11 Справа № 17/5009/2398/11

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула”, 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 22 000 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 04.05.11 № 59/1

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

05.05.11 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Торговий дім “Вакула” (надалі ВАТ “Торговий дім “Вакула”) з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) основного боргу в розмірі 22 000,00 грн. за договором позики від 19.03.11 б/н.

Ухвалою від 05.05.11 судом порушено провадження в справі № 17/5009/2398/11, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті спору, судове засідання призначено на 20.06.11.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 20.06.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовував ст. ст. 526, 530, 1049 Цивільного кодексу України та зазначив наступне. 19.03.11 між сторонами укладено договір позики б/н, на виконання умов якого позивачем надано відповідачу безпроцентну позику в розмірі 22 000,00 грн. в строк до 19.04.11. Однак, свої зобовязання щодо повернення суми позики в строк, обумовлений в договорі, відповідач не виконав. Внаслідок цього, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу складає 22 000,00 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.06.11, тобто станом на час розгляду справи в суді, місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.11 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) та відкритим акціонерним товариством “Торговий дім “Вакула” (Позикодавець) укладено договір позики б/н, за умовами якого (п.1.1.) Позикодавець зобовязався передати у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1. цього договору, а Позичальник зобовязався повернути позику у визначений цим договором строк.

Пунктом 2.1. договору визначено, що розмір позики становить 22 000,00 грн.

Позикодавець передає позику Позичальникові до 19.03.11. Позика передається шляхом видачі Позичальнику грошових коштів готівкою або в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок Позичальника (п.п. 3.1., 3.2. договору).

У відповідності до п. 6.1. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики Позичальникові.

Згідно з п. 6.2. договору, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ВАТ “Торговий дім “Вакула” видано ФОП ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 22 000,00 грн., про що свідчить видатковий касовий ордер від 19.03.11 (копію залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3 вказаної статті визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.

Відповідно до п. 4.1. договору, Позичальник зобовязався повністю повернути суму позики, вказану в п. 2.1. цього договору в строк до 19.04.11.

Згідно з п.п. 5.1., 5.3. договору, позика повертається шляхом внесення готівкових грошових коштів в касу Позикодавця або в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця. Позика вважається повернутою Позикодавцю в момент внесення готівкових грошових коштів в касу Позикодавця або зарахування грошової суми, що позичалась, на його поточний рахунок.

Однак, як встановлено судом, відповідач взятих на себе договірних зобовязань відповідно до договору від 19.03.11 не виконав, суму позики в розмірі 22 000 грн. в строк до 19.04.11 не повернув. Доказів зворотнього суду не надав. Отже, відповідач порушив умови договору.

Факт наявності заборгованості у розмірі 22 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 000,00 грн. основного боргу на підставі договору позики від 19.03.11 б/н є доведеними, обґрунтованими та, у звязку з чим, підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 220,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 45, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифкаційний номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства “Торговий дім “Вакула” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175, код ЄДРПОУ 30608654, р/р 2600411133661 в філії ВАТ “Державний експортно-імпортний Банк України” в м. Запоріжжя, МФО 313979) 22 000 (двадцять дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 21.06.11