Рішення № 16488026, 02.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11 Справа № 17/2/11

Суддя Корсун В.Л.

за позовною заявою: закритого акціонерного товариства “Фірма “Полтавпиво”, 36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Фрунзе, 160

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група “Лідер”, 70600, Запорізька область, м. Пологи, пров. Водопровідний, 9

про стягнення 55 702,85 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 28.09.2010 № 04/842

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

03.12.10 до господарського суду Запорізької області звернулось закрите акціонерне товариство “Фірма “Полтавпиво” (надалі ЗАТ “Фірма “Полтавпиво”) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група “Лідер” (надалі - ТОВ ТГ “Лідер”) за договором поставки від 28.04.10 № 90 заборгованості у розмірі 55 702,85 грн., з яких: 30 958,88 грн. - основний борг, 9 951,60 грн. - вартість тари з урахуванням ПДВ, 1 696,54 грн. - 20 % річних, 656,33 грн. - пеня та 12 439,50 грн. - штраф.

Ухвалою від 03.12.10 судом порушено провадження у справі № 17/2/11, судове засідання призначено на 12.01.11. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 12.01.11, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача (телеграма), розгляд справи судом було відкладено на 02.02.11.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 02.02.11, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу розяснено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснював наступне. 28.04.10 між сторонами у справі укладено договір поставки № 90, на виконання умов якого позивач за товарно-транспортними накладними поставив відповідачу продукцію на загальну суму 178 157,89 грн. Крім того, відповідачем отримано тару на суму 456 470,00 грн. Однак, свої зобовязання щодо оплати поставленої продукції та повернення зворотної тари відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на час звернення з позовом до суду, сума основного боргу за продукцію становить 30 958,88 грн. та за не повернуту зворотну тару з урахуванням ПДВ - 9 951,60 грн. У в звязку з простроченням повернення зворотної тари відповідачу нараховано штраф у розмірі 150 % від вартості тари, що становить 12 439,50 грн. Також, за прострочення виконання основного зобовязання з оплати поставленої продукції відповідачу нараховано 1 696,54 грн. - 20 % річних та 656,33 грн. - пеня. На підставі викладеного, позивач просить суд керуючись ст. 625 ЦК України, ст. ст. 173-175, 193, 198, ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, ухвала про порушення провадження у справі № 17/2/11, яка отправлена судом на адресу відповідача рекомендованим листом, отримана уповноваженим представником відповідача - 24.12.10.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду цієї господарської справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.10 між закритим акціонерним товариством “Фірма “Полтавпиво” (Постачальник)

та товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група “Лідер” (Покупець) укладено договір поставки № 90 з додатком № 2, за умовами якого (п.1.1. договору) Постачальник зобовязався поставити, а Покупець прийняти та оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ - пляшках, на умовах передбачених даним договором.

Згідно з п. 1.2. договору, Постачальник поставляє продукцію в асортименті та кількості згідно заявки (письмової чи усної), яка реєструється у Журналі заявок постачальника.

Підтвердження факту отримання продукції є підпис представника Покупця на товарно-транспортній накладній та інших документів, завірена печаткою (штампом), де повинен бути вказаний ідентифікаційний номер покупця (п. 2.6. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору, договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.10, а по зобовязанням Покупця щодо оплати отриманої продукції та штрафних санкцій - до повного виконання зобовязань. Договір вважається продовженим на 1 рік і на тих же умовах, якщо сторони за 5 днів до закінчення строку дії договору не заявили про його припинення.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору від 28.04.10 № 90, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 178 157,89 грн. (за актом бою товару від 04.08.10 за накладною від 03.08.10 № 00001884 сума зменшується на 12,42 грн.), що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що Покупець оплачує поставлену продукцію згідно вільних відпускних цін, діючих на момент відвантаження. Підставою для оплати є товарно-транспортна накладна.

Згідно з п. 3.3. договору, Покупець оплачує продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або оплачує готівкою в касу останнього до 14:00 годин.

Продукція підлягає оплаті в такі строки: в період з 01 квітня по 30 вересня (літній сезон) на протязі 15 календарних днів від дати поставки продукції, в період з 01 жовтня по 30 березня (зимовий сезон) на протязі 20 календарних днів від дати поставки продукції.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі, здійснив частково на суму 147199,01 грн., внаслідок чого, станом на час розгляду справи № 17/2/11 в суді, заборгованість за поставлений товар на підставі спірного договору складає 30 958,88 грн.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 30 958,88 грн. основного боргу на підставі договору поставки від 28.04.10 № 90 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до п. 3.2. договору, вартість тари при доставці є залоговою.

Згідно з п. 5.3. договору, обмінна КЕГ-тара, ящики п/е, піддони деревяні, скляні пляшки підлягають 100% поверненню. У іншому випадку, Покупець зобовязаний у строк, встановлений для повернення тари, оплатити її вартість з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.4. договору визначено, що тара підлягає поверненню на підставі письмового повідомлення на повернення тари в такі строки: в період з 01 квітня по 30 вересня (літній сезон) на протязі 20 календарних днів від дати поставки продукції, в період з 01 жовтня по 30 березня (зимовий сезон) на протязі 45 календарних днів від дати поставки продукції.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем отримано тару на загальну суму 456 470,00 грн., з яких: ящик у кількості 990 шт. на суму 12 870,00 грн., піддон у кількості 120 шт. на суму - 3 600,00 грн. та кег-тару 50 л. у кількості 440 шт. - на суму 440 000 грн.

Встановлено, що тару повернуто на суму 448 177,00 грн., що підтверджується копіями накладних, які містяться в матеріалах справи. Крім того, судом враховано пояснення позивача, згідно з якими вартість тари, яка зазначена у накладних помилково вказана із врахуванням ПДВ. Однак, вказану сум необхідно розуміти без ПДВ згідно із накладними на поставку продукції в тарі.

Таким чином, відповідачем не повернута зворотня тара на суму 8 293,00 грн. (8 293,00 грн. = 456 470,00 грн. - 448 177,00 грн.) без ПДВ.

Пунктом 6.6. договору встановлено, що у разі неповернення зворотної тари або повернення її не в повному обсязі у встановлені в цьому договорі терміни Постачальник має право відмовитись від повернення тари в натурі і вимагати сплати вартості тари (з урахування ПДВ) за ціною закупки з урахуванням ПДВ (при неповерненні скляних пляшок), по залоговим цінам (при неповерненні КЕГ-тари, ящиків, піддонів) з урахуванням ПДВ.

Отже, за розрахунком, позивача загальна вартість неповернутої тари з урахуванням ПДВ складає 9 951,60 грн.

Вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 6.3. договору сторонами передбачено, що за прострочку повернення зворотної тари до 15 днів покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 150 % вартості тари, вказаної у товарно-транспортній накладній, а більш 15 днів - 300 % з урахуванням раніш нарахованого штрафу.

У відповідності до п. 6.3. договору, позивачем заявлено до стягнення штраф за прострочку повернення зворотної тари у розмірі 150 % вартості тари, що складає 12 439,50 грн.

Здійсненний позивачем розрахунок суми штрафу судом визнається обґрунтованим, у звязку з чим, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6.2. договору, Покупець, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити (...) пеню. Термін для нарахування пені складає один рік.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 656,33 грн. за період з 19.08.10 по 24.11.10. Розрахунок пені здійснений позивачем вірно, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, у звязку з чим, підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що Покупець, який прострочив виконання грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 20 % річних від простроченої суми.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір 20 % річних за період з 19.08.10 по 24.11.10 становить 1 696,54 грн.

Однак, згідно з розрахунком суду, розмір 20 % річних за вказаний період складає 1 662,45 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 20 % відхиляються у звязку з їх необґрунтованістю.

Слід зазначити, що в ході розгляду вказаної справи судом прийнято до уваги пояснення представника позивача про те, що додатку № 1 до договору поставки від 28.04.10 № 90 взагалі не було, а був лише додаток № 2.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 556,68 грн. державного мита та 235,86 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група “Лідер” (70600, Запорізька область, м. Пологи, пров. Водопровідний, 9, код ЄДРПОУ 36204621, р/р 26005333499991 в Донецькій ОФ АКБ “УкрСибБанк”, МФО 334011) на користь закритого акціонерного товариства “Фірма “Полтавпиво” (36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Фрунзе, 160, код ЄДРПОУ 05518768, р/р 26008100115101 в філії ПРУ ВАТ “КБ “Експобанк”, МФО 331928) основний борг у сумі 30 958 (тридцять тисяч девятсот пятдесят вісім) грн. 88 коп., 9 951 (девять тисяч девятсот пятдесят одну) грн. 60 коп. заборгованості з неповернутої тари, 12 439 (дванадцять тисяч чотириста тридцять девять) грн. 50 коп. штрафу, 656 (шістсот пятдесят шість) грн. 33 коп. пені, 1 662 (одну тисячу шістсот шістдесят дві) грн. 45 коп. - 20 % річних, 556 (пятсот пятдесят шість) грн. 68 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

шій частині позову відмовити.

Суддя В.Л. Корсун

Суд В.Л. Корсун

Повне рішення складено 07.02.2011