Постанова № 16487737, 21.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

21 червня 2011 року Справа № 5004/729/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г. , судді Петухов М.Г. за участю представників сторін:

позивача - пред-к ОСОБА_1 (пост.дов.ВРЕ № 769020 від 01.02.2011 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Волинської області від 12.05.11 р.

у справі № 5004/729/11 (суддя Шум М.С.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

до відповідача підприємства "Візор"

про стягнення в сумі 1 288 548 грн. 68 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.05.2011 р. у справі № 5004/729/11 задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до підприємства «Візор» про стягнення 1288548,68 грн. заборгованості по кредиту, відсотках, комісії та пені за кредитним договором № 27/09 від 15.07.2009 р. Згідно з рішенням стягненню з підприємства «Візор» на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» підлягає заборгованість за кредитом в сумі 1117431,96 грн., заборгованість за простроченими відсотками в сумі 161571,47 грн., заборгованість за прострочену комісію в сумі 824 грн., пеня за простроченою сумою кредиту в сумі 2018,50 грн., пеня за простроченими відсотками в сумі 6678,02 грн., пеня за простроченою комісією в сумі 24,73 грн., а також - витрати на державне мито в сумі 12885,5 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач підприємство «Візор» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.05.2011 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що судом неповно досліджені докази у справі всупереч ст.43 ГПК України, оскільки суд відхилив клопотання відповідача про призначення вивірки розрахунків, тим самим надав перевагу представленим позивачем доказам і порушив принцип змагальності при зясуванні обставин справи.

Позивач публічне акціонерне товариство «Кредобанк» відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні просить зилишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставну.

Відповідач/скаржник не забезпечив явку представника в судове засідання. Сторони належним чином повідомлені Рівненським апеляційним господарським судом про розгляд апеляційної скарги, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено слідуюче.

15 липня 2009 року сторонами відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (за договором банк) та підприємством «Візор»(за договором позичальник) укладений кредитний договір № 27/09 (а.с.10-14).

Відповідно до умов договору банк надав позичальнику/відповідачеві кредит в сумі 1129741,64 грн. (в межах суми 1130000 грн., встановленій за розд.1 та п.2.1.1 розд.2 кредитного договору), що підтверджено меморіальними ордерами (а.с.15-20).

Згідно з п.2.2 розд.2 договору дата остаточного повернення кредиту визначена 14.07.2016 р. і погашення має відбуватись згідно з затвердженим графіком (а.с.10 на звороті).

Позичальник/відповідач зобовязаний повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та комісії. За умовами п.2.1 розд.2 кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку 24,5% річних із щомісячною сплатою.

Відповідно до п.4.1.3 розд.4 кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує банку комісію за управління кредитом в сумі 300 грн. щомісячно.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором в частині сплати поточних платежів і відсотків належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.09.2009 р. по 11.04.2011 р. виникла заборгованість по погашенню кредиту в сумі 44690,32 грн., 161571,47 грн. заборгованості по простроченим відсоткам за кредитом і 824 грн. заборгованості за комісію.

Відповідно до пунктів 5.8, 5.9 розділу 5 договору банк у випадках, передбачених п.2.9. договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє позичальника. Зокрема, такі наслідки можуть застосовуватись у випадку наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернутий у строки, визначені цим договором; у разі невиконання позичальником зобовязань, передбачених цим договором; у випадках несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту). Позичальник за п.п.5.8-5.9 зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за договором.

17.12.2010 р. на адресу відповідача підприємства «Візор» банком направлено претензію (вимогу) про повернення кредиту, яка вручена відповідачу 25.12.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.24).

Оскільки відповідачем не надано ні суду першої інстанції ні апеляційному господарському суду доказів виконання грошових зобов'язань за кредитним договором або доказів відшкодування заборгованності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду враховує обгрунтовані розрахунки банку станом на 11.04.2011 р. і погоджується із висновками місцевого господарського суду по суті заявлених вимог в частині стягнення 1117431,96 грн. суми неповернутого кредиту, 161571,47 грн. прострочених відсотків та 824 грн. заборгованості за комісію.

Крім того, умовами п.7.1 розд.7 кредитного договору передбачено відповідальність позичальника за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки. Оскільки прострочення грошових зобовязань має пісце, позовні вимоги в частині стягнення пені за простроченою сумою кредиту в сумі 2018,50 грн., за простроченими відсотками в сумі 6678,02 грн. та за простроченою комісією в сумі 24,73 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції за обгрунтованими розрахунками позивача з урахуванням умов договору та норм ст.ст.193,230,232 ГК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача/скаржника про порушення норм процесуального права, зокрема, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, норм ст.43 ГПК України та принципу змагальності при зясуванні обставин у даній справі. Так, у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення сторін про розгляд справи в судовому засіданні і сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, а також надати докази на підтвердження своєї позиції за ст.ст.33,34 ГПК України. Колегія суддів звертає увагу, що наявність чи відсутність будь-яких зобовязань підтверджується первинними документами, і за відсутності таких доказів на підтвердження відшкодування боргу складання акту вивірки розрахунків не може бути допустимим доказом у даному спорі. Доводи скаржника є необгрунтованими, не відповідають матеріалам справи, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 12.05.2011 р. у даній справі залишити без змін.

Справу повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.