Постанова № 16487716, 20.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Справа № 20/5007/1/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М. суддів Мельник О.В. при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Закрите акціонерне товариство "ІнтерТайл" на рішення господарського суду Житомирської області від 03.03.11 р.

у справі № 20/5007/1/11 (суддя Гнисюк С.Д. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд"

відповідач Закрите акціонерне товариство "ІнтерТайл"

про стягнення в сумі 138 470 грн. 82 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Кириєнко В.П. (паспорт НОМЕР_1); Денисенко Ю.І. (пасопрт НОМЕР_2);

відповідача - не з'явився.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.03.2011 року у справі 20/5007/1/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" до Закритого акціонерного товариства "ІнтерТайл" про стягнення в сумі 138 470 грн. 82 коп. задоволено. Присуджено до стягнення з закритого акціонерного товариства "ІнтерТайл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" 138470,82грн. - заборгованості, 4958,15грн. - інфляційних нарахувань, 2481,09грн. - 3% річних, 3187,65грн. - штрафу, 1490,98грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Закрите акціонерне товариство "ІнтерТайл" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апелянт вважає, що дане рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права. При цьому, вказує на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Зокрема, скаржник та його представник безпосередньо в судовому засіданні вказує, що місцевий господарський суд взяв до уваги акти приймання виконаних робіт, які підписані сторонами до моменту укладання договору підряду №5/1. При цьому, в апеляційній скарзі скаржник вказує на акти приймання виконаних робіт, які не мають ніякого відношення до договору підряду №5/1, тому що предметом виконаних робіт згідно цих актів є надання послуг автотранспорту.

Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до п.5.2 договору підряду, договірна ціна є сталою і складає 105000,00 грн., і так як відповідач повністю виконав фінансові зобов'язання за вказаним договором, то позовні вимоги, на думку скаржника, є безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представники безпосередньо в судовому засіданні вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, а відтак просять залишити останнє без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково; рішення місцевого господарського суду - скасувати частково виходячи з наступного.

Так, місцевий господарський суд задоволив позовні вимоги ТзОВ "Райагрошляхбуд" про стягнення 138470,82грн. заборгованості в повному обсязі, посилаючись на те, що вони є правомірними, обгрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с.11-17, 30-36), банківськими виписками (а.с.18-26, 85-93), актом звірки взаєморозрахунків (а.с.29) та претензією (а.с.37).

Натомість, з такими доводами і власне висновками місцевого господарського суду колегія апеляційного господарського суду погодитись не може з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанційї, 27 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" (далі - підрядник, позивач) та Закритим акціонерним товариством "ІнтерТайл" (далі - замовник, відповідач) був укладений договір підряду №5/1 (далі - договір, а.с.38).

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, відповідно до умов договору роботу, а замовник прийняти якісно та в строк виконану роботу та сплатити її.

Зокрема, позивач (підрядник) зобов'язувався виконати роботи по влаштуванню дорожнього покриття товщиною 8 см площею приблизно 700 кв.м (п.2.1 договору).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 3.1 договору, кількісні характеристики предмету підряду: згідно актів виконаних робіт. При цьому, якість предмета підряду повинна відповідати таким вимогам як: ДБН, ГОСТ, ТУ (п. 3.2 договору).

Як з'ясовано апеляційним судом, серед доказів, поданих позивачем на підтвердження позовних вимог, і які суд першої інстанції визнав належними та правомірними, є акти приймання виконаних підрядних робіт (а.с.11-17, 30-36) та банківські виписки (а.с.18-26, 85-93).

Проте, проаналізувавши вищевказані акти приймання виконаних підрядних робіт, апеляційний суд встановив, що акти за 11 травня 2010р. на суму 1839,98 грн.(а.с.15), за 05-12 травня 2010р. на суму 2213,33 грн.(а.с.16), за 03-07 травня 2010р. на суму 9949,90 грн.(а.с.17) та за 19-23 квітня 2010р. на суму 7524,89 грн.(а.с.35) не стосуються договору підряду, так як вони були підписані сторонами до моменту укладання даного договору.

Крім того, акти виконаних робіт за 9-12 серпня 2010р. на суму 18234,66 грн.(а.с.11), 01-04 червня 2010р.на суму 11234,82 грн.(а.с.12), 9-13 червня 2010р. на суму 14809,79 грн.(а.с.14), 11 травня 2010р. на суму 1533,32 грн.(а.с.15), 05-12 травня 2010р. на суму 13280,00 грн.(а.с.16), 03-07 травня 2010р. на суму 9949,90 грн. (а.с.17), 2-6 серпня 2010р. на суму 7669,87 грн.(а.с.31), 1-6 липня 2010р. на суму 12984,79 грн.(а.с.33), 01-07 жовтня 2010р. на суму 11500,00 грн.(а.с.34), 19-23 квітня 2010р. на суму 7524,89 грн.(а.с.35), 02 вересня 2010р. на суму 24500,00 грн.(а.с.36) взагалі не мають відношення до договору підряду, оскільки предметом виконаних за вищезазначеними актами, робіт є надання послуг автотранспорту.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, як вбачається з позовної заяви, підставою звернення позивача до суду за захистом порушеного права є невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині проведення розрахунків за виконані роботи саме за договором підряду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що на виконання умов договору позивачем з червня по серпень 2010 року виконано робіт по влаштуванню дорожнього покриття на загальну суму 215581,50 грн., що, в свою чергу, підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за 10 червня 2010р. на суму 50250,00 грн.(а.с.13), серпень 2010р. на суму 82666,50 грн.(а.с.30) та липень 2010р. на суму 82665,00 грн.(а.с.32), підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень (заперечень) щодо якості чи (або) вартості виконаних робіт.

Пунктом 8.1 договору визначено, що здавання-приймання робіт здійснюється сторонами за актом. Підрядник протягом 1 дня з моменту повідомлення про готовність предмета підряду про приймання надсилає замовник проект акту. Замовник протягом трьох робочих днів повинен підписати акт та надіслати підряднику або в той же термін надіслати підряднику вмотивовану відмову від підписання акту. При виявленні недоліків у процесі приймання виконаних робіт сторони повинні у триденний термін підписати дефектний акт з переліком недоробок, які підрядник повинен усунути за свій рахунок.

Відповідно до п.6.1 договору, термін оплати становить протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору - аванс у розмірі 50% від загальної вартості; протягом 3 банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання робіт - остаточний розрахунок.

Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, частково розрахувався за виконані підрядні роботи в сумі 82500,00 грн., що, в свою чергу, підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 04.06.2010р. та від 09.07.2010р. (а.с.20,23).

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, з огляду на викладене, останнім створена заборгованість в розмірі 133081,50 грн. (215581,50-82500,00).

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що п.5.2 договору сторони погодили, що договірна ціна є сталою і складає 105000,00грн. в тому числі ПДВ 17500,00грн. Вона може змінюватися лише у випадку збільшення або зменшення об'ємів. При цьому, у випадку необхідності перевищити приблизний кошторис підрядник зобов'язаний письмово повідомити про це замовника протягом 1 дня. В свою чергу, замовник зобов'язаний протягом 1 дня після повідомлення дати підрядчику повну відповідь про підтвердження замовлення,про необгрунтованість підвищення або про відмову від договору (п.п. 5.3,5.4 договору).

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що договірна ціна - є сталою та може бути змінена за письмовою згодою сторін, а позивачем були виконані для відповідача роботи на загальну суму 215581,50 грн. (відповідно до актів виконаних робіт), будь-яких письмових доказів про збільшення договірної ціни суду не надано (відсутні такі докази і в матеріалах справи), а тому апеляційний суд, відповідно до вимог ст.844 ЦК України, приймає за належну вартість виконаних позивачем робіт на суму саме 105000,00 грн., як це передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Враховуючи викладене, за розрахунком апеляційного суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу у розмірі 22500,00 грн.(105000,00 грн. сума за виконані роботи згідно договору 82500,00 грн. часткова оплата відповідача), у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу визнаються судом законними, обґрунтованими, однак такими, що підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). При цьому, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені). Така ж відповідальність передбачена і ст.230 ГК України.

Відповідно до п.10.4 договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх обов'язків протягом дії договору винна сторона оплачує штраф у розмірі 1% від кошторису.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд провів розрахунок, відповідно до якого, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 1050,00 грн. штрафу, 1080,00 грн. інфляційних нарахувань та 268,15 грн. відсотків річних за період з 09.07.2010р. по 01.12.2010р. (145 днів).

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням апелянта про те, що всі послуги, а саме, транспортні послуги надані відповідачу без складання договору та не мають строку виконання фінансових зобов'язань, а тому строк виконання фінансових зобов'язань відповідачем до цього часу не настав.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В той же час, наявна в матеріалах справи претензія з вимогою в добровільному порядку ліквідувати наявний борг (а.с.37), як вбачається, стосується заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору підряду, відтак, на думку колегії суддів, не може вважатися доказом дотримання позивачем вимог ч.2 ст.530 ЦК України, оскільки відносини, які склалися між сторонами на підставі актів виконаних робіт по наданню транспортних послуг є позадоговірними.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційну скаргу позивача слід задоволити частково, рішення господарського суду Житомирської області від 03.03.2011р. у справі №20/5007/1/11- скасувати частково.

З огляду на це, присуджене до стягнення з відповідача державне мито у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягає зміні з врахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "ІнтерТайл" задоволити частково.

Рішення господарського суду Житомирської області від 03.03.2011 року скасувати частково. Прийняти нове рішення:

"Позов задоволити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "ІнтерТайл" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шатрищанська, 69, ідентифікаційний код 33136879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Б.Шосе, 2а, ідентифікаційний код 05396445) 22500,00 грн. - заборгованості, 1080,00грн. - інфляційних нарахувань, 268,15грн. - 3% річних, 1050,00грн. - штрафу, 248,98грн. - державного мита та 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ."

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд"(11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Б. Шосе, 2а, ідентифікаційний код 05396445) на користь Закритого акціонерного товариства "ІнтерТайл" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шатрищанська, 69, ідентифікаційний код 33136879) 621,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.

3. Місцевому господарському судувидати відповідні накази.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Мельник О.В.