Рішення № 16487500, 21.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р.Справа № 16/5025/1024/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі”, с. Жорниська, Яворівського району Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Династія”, м. Камянець-Подільський

про стягнення 19870,91 грн., з яких 19544,54 грн. основного боргу, 72,29 грн. 3% річних, 254,08 грн. інфляційних

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 01.06.2011р.;

від відповідача: не зявився;

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Провімі”, с. Жорниська, Яворівського району Львівської області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Династія”, м. Камянець-Подільський про стягнення 19912,67 грн., з яких: 19544,54 грн. основного боргу; 114,05 грн. 3% річних та 254,08 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що протягом вересня-грудня 2010р. ТОВ „Провімі” поставлено ТОВ „Фірма „Династія” товар на суму 29 044,54 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ПР23-0005 від 14.09.2010р. на суму 8 963,16 грн.; № ПР23-0014 від 11.10.2010р. на суму 4 071,06 грн.; № ПР23-0020 від 08.11.2010р. на суму 7 922,68 грн.; №ПР23-0041 від 07.12.2010р. на суму 4 043,82 грн.; №ПР23-0058 від 22.12.2010р. на суму 4 043,82 грн.

В свою чергу, ТОВ „Фірма „Династія” проведено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 9 500 грн., зокрема: 16.11.2010р. на суму 3 000 грн.; 16.02.2011р. на суму 4 500 грн.; 08.04.2011р. на суму 2 000 грн.

Таким чином, заборгованість ТОВ „Фірма „Династія” перед ТОВ „Провімі” за поставлений товар становить 19 544,54 грн.

10.03.2011р. ТОВ „Провімі” надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою про погашення заборгованості за поставлений товар. Однак, на момент подачі даної позовної заяви відповідачем лише частково погашено заборгованість перед позивачем та не надано відповіді на претензію.

Таким чином, заборгованість ТОВ „Фірма „Династія” перед ТОВ „Провімі” за поставлений товар, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, становить 19912,67 грн.

В судовому засіданні представником позивача, у відповідності до ст.22 ГПК України, подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача 19544,54 грн. основного боргу, 72,29 грн. 3% річних за період з 09.04.2011р. по 26.05.2011р., 254,08 грн. інфляційних за період з квітня 2011р. по травень 2011р.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Оскільки подане клопотання відповідає вимогам чинного законодавства, тому воно судом приймається.

Отже, предметом судового розгляду є стягнення з відповідача 19544,54 грн. основного боргу, 72,29 грн. 3% річних, 254,08 грн. інфляційних.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, поважні причини неявки не повідомив, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином - ухвала про порушення провадження у справі на адресу відповідача направлена рекомендованою кореспонденцію та останнім отримана 10.06.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Провімі” поставило Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Династія” товарно-матеріальні цінності по накладним № ПР23-0005 від 14.09.2010р. на суму 8 963,16 грн. за довіреністю серії ААА №00083 від 14.09.2010р.; №ПР23-0014 від 11.10.2010р. на суму 4 071,06 грн. за довіреністю серії ААА №000104 від 11.10.2010р.; №ПР23-0020 від 08.11.2010р. на суму 7 922,68 грн. за довіреністю серії ААА №000117 від 08.11.2010р.; № ПР23-0041 від 07.12.2010р. на суму 4 043,82 грн. за довіреністю серії ААА №000136 від 06.12.2010р.; № ПР23-0058 від 22.12.2010р. на суму 4 043,82 грн. за довіреністю серії ААА №000146 від 22.12.2010р., на загальну суму 29044,54 грн.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 9500,00 грн., а саме, 16.11.2010р. 3000,00 грн., 16.02.2011р. 4 500,00 грн., 08.04.2011р. 2 000,00 грн., що підтверджується виписками банку.

Листом №588 від 04.03.22011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар станом на 04.03.2011р. в сумі 21544,54 грн.

Відповідач взятих на себе зобовязань належним чином та в повному обсязі не виконав, отриманий товар в повному обсязі не оплатив.

Станом на 02.06.2011р. заборгованість ТОВ „Фірма „Династія” перед позивачем склала 19544,54 грн.

Крім того, позивачем, із врахуванням зменшення позовних вимог, яке прийняте судом просить стягнути з відповідача 19544,54 грн. основного боргу, 72,29 грн. 3% річних за період з 09.04.2011р. по 26.05.2011р. та 254,08 грн. інфляційних за період з квітня 2011р. по травень 2011р., всього в сумі 19870,91 грн.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами досягнуто усної домовленості щодо поставки позивачем продукції. Така угода схвалена відповідачем, про свідчить отримання продукції позивача представником відповідача, що підтверджується накладними та довіреностями на отримання продукції.

Із аналізу правовідносин, що мали місце між сторонами, слідує що вони мали ознаки поставки.

Ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності із ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами письмового договору укладено не було та не погоджено строк виконання зобовязання щодо його оплати.

Згідно ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з викладеного, позивач звернувся з листом №588 від 04.03.22011р. до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар станом на 04.03.2011р. в сумі 21544,54 грн. Даний лист на адресу відповідача направлено рекомендованою кореспонденцією 10.03.2011 р., що підтверджується відповідною поштовою квитанцією.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

За таких обставин, основний борг в сумі 19544,54 грн. суд вважає таким, що заявлений правомірно, докази на спростування якого у суду відсутні.

Щодо заявлених до стягнення 72,29 грн. 3% річних за період з 09.04.2011р. по 26.05.2011р. та 254,08 грн. інфляційних за період з квітня 2011р. по травень 2011р., то судом самостійно проведено перерахування вказаних сум.

Оскільки заявлені до стягнення суми є меншими, ніж перераховані судом, то вимоги позивача про стягнення 72,29 грн. 3% річних та 254,08 грн. інфляційних суд вважає таким, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню відповідно до поданого позивачем розрахунку.

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позов про стягнення 19544,54 грн. основного боргу, 72,29 грн. 3% річних, 254,08 грн. інфляційних, всього в сумі 19870,91 грн. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 22, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД ,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі”, с. Жорниська, Яворівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Династія”, м.Камянець-Подільський про стягнення 19870,91 грн., з яких 19544,54 грн. основного боргу, 72,29 грн. 3% річних, 254,08 грн. інфляційних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Династія” м. Камянець-Подільський Хмельницької області, вул. Князів Коріатовичів, 14м (код ЗКПО 14174212) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі” с. Жорниська Яворівського району Львівської області (код ЗКПО 32730400) 19544 грн. 54 коп. (девятнадцять тисяч пятсот сорок чотири гривні 54 коп.) заборгованості, 72 грн. 29 коп. (сімдесят дві гривні 29 коп.) 3% річних, 254 грн. 08 коп. (двісті пятдесят чотири гривні 08 коп.) інфляційних, 198 грн. 71 коп. (сто девяносто вісім гривень 71 коп.) державного мита, 235 грн. 50 коп. (двісті тридцять пять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Повний текс рішення складено та підписано 23.06.2011р.

Віддруковано в 3 (трьох) примірниках:

1-до справи;

2- позивачу;

3- відповідачу.