Рішення № 16487507, 22.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2011 р.Справа № 16/5025/1056/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Корсель”, м. Харків

до Підприємства замкової виправної колонії №58 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області, м. Ізяслав

про стягнення 28106,60 грн. заборгованості

Суддя Магера В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 18.12.2009 р.;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: ТОВ „Корсель”, м. Харків звернулось з позовом до Підприємства замкової виправної колонії №58 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області, м. Ізяслав про стягнення 28106,60 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до вимог ст.61 Закону України „Про автомобільний транспорт”, 27.04.2009 р. між ТОВ „Корнель” (надалі експедитор-перевізник) та Підприємством замкової виправної колонії №58 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області (надалі - замовник) укладено транспортну заявку на перевезення та договір на транспортне-експедиційне обслуговування № К-24/01. Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України, укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням товарно-транспортної накладної СМR А№101348. У відповідності до договору експедитор-перевізник зобов'язався надати послугу по перевезенню вантажу, замовник зобов'язався прийняти та сплатити кошти за надану послугу згідно умов договору.

У відповідності за заявкою, підписаною обома сторонами та гарантійним листом, підписаним керівником Замкової виправної колонії №58 Хомяковим В.М., замовник зобов'язався прийняти та сплатити кошти за надані послуги згідно виставленого рахунку-фактури №К-25/22 від 25.03.2011р. Експедитор-перевізник свої договірні зобов'язання, відповідно до вимог ст.526 ЦК України, щодо перевезення вантажу по маршруту з м.Ізяслав (Україна) до 08181 Sentmenat (Barcelona) (Іспанія) виконав на суму 28 106,60 грн., в т.ч. ПДВ 20%, та відповідно до рахунку-фактури № К-25/22 від 25.03.2011р. надав послугу замовнику на загальну суму 28 106,60 грн.

Експедитором-перевізником на ім'я Замовника, згідно умов Договору щодо проведення розрахунку за надані послуги з перевезення, направлялися всі оригінали документів: оригінал товарно-транспортної накладної СМR А№101348, оригінал рахунку-фактури №К-25/22 від 25.03.11р., оригінал податкової накладної, оригінал акта виконаних робіт, оригінал договору №К-24/01 від 24.01.11р. Вказане підтверджується поштовим повідомленням експедитора-перевізника про вручення поштового відправлення на імя замовника від 12.04.11р.

Умовами Заявки передбачено, що оплата здійснюється замовником на розрахунковий рахунок експедитора-перевізника одразу після вигрузки з поточного рахунку, але кошти не були перераховані замовником на поточний рахунок експедитора-перевізника.

Замовник 04.05.11р. отримав претензію №4 від 28.04.11р. та акт звірки взаємних розрахунків від 28.04.11р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Таким чином, непогашена сума основної заборгованості замовника перед експедитором-перевізником за надані послуги з перевезення станом на 25.05.2011 року становить 28 106,60 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що визнає заборгованість в повному обсязі, однак через постійне недофінансування бюджетної діяльності установи значна частина коштів підприємства використовується на забезпечення життєдіяльності колонії з метою недопущення масових виявів невдоволення серед засуджених, а це і кошти на харчування, забезпечення комунально-побутових потреб, проведення поточних ремонтів тощо.

При блокуванні рахунків підприємства, колонія не зможе належним чином забезпечити засуджених продуктами харчування, створити належні комунально побутові умови, забезпечити надійну охорону установи. На даний час підприємство шукає шляхи для погашення даної заборгованості.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

24.01.2011р. між ДП ЗВК-58 (надалі - замовник) та ТОВ „Корсель” (надалі експедитор) укладено договір № К-24/01 на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезенні вантажів у міжнародному автомобільному сполученні. Згідно умов даного договору експедитор взяв на себе зобов'язання за винагороду, від свого імені, але в інтересах та за рахунок замовника організовувати перевезення вантажів замовника в міжнародному автомобільному сполученні, а також на території країн СНД (п.1.1).

Розділом 2 та 3 договору встановлено, що на кожне окреме перевезення оформляється заявка, яка містить опис умов та особливостей конкретного перевезення та є невід'ємною частиною даного договору. Підтвердженням факту надання експедитором послуги, є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразка з відмітками вантажовідправника, перевізника (експедитора), одержувача вантажу та митних органів. Замовник інформує експедитора про майбутнє перевезення не пізніше, ніж за 48 годин до її початку. Інформація передається по факсимільному зв'язку у вигляді заявки, в якій обумовлені всі істотні умови перевезення. Умови, обумовлені в конкретній заявці, мають переважне значення відносно умов даного договору.

Відповідно до розділу 5 договору, оплата послуг, наданих експедитором, здійснюється замовником на протязі 7 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок експедитора по безготівковому розрахунку. Підставою для оплати є оригінал рахунка-фактури, виставленого експедитором, оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу в одному екземплярі та оригінали інших документів, вказаних у транспортному замовленні. Строк оплати претензій, що пред'являються сторонами, складає 14 календарних днів з моменту отримання рахунку з оригіналами необхідних документів.

Згідно до заявки на перевезення, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств, відповідач замовив перевезення з України до Іспанії. Вказана заявка містить всі істотні умови.

Факт надання транспортних послуг та перевезення вантажу підтверджується заявкою на перевезення, рахунком-фактурою № К-25/22 від 25.03.2011 року, міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А № 101348.

Позивачем згідно умов договору щодо проведення розрахунку за надані послуги з перевезення, направлялися відповідачу всі оригінали документів: оригінали товарно- транспортної накладної СМR А № 101348., оригінал рахунку-фактури № К-25/22 від 25.03.2011 та претензія №4 від 28.04.2011р.

Вказане підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення на ім'я замовника (відповідача) від 12.04.2011р., 04.05.2011р. Таким чином, позивачем підтверджено факт надання транспортних послуг відповідачу на суму 28106,60 грн. та невиконанням останнім зобов'язань щодо оплати наданих йому транспортних послуг.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть також відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Між сторонами склались відносини, які регулюються главою 64 Цивільного кодексу України „Перевезення”.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 916 Кодексу за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

В ст.920 Кодексу встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

В силу ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .

Відповідач зобовязання за договором не виконав, кошти за надані послуги по перевезенню в сумі 28106,60 грн. не оплатив.

В матеріалах справи наявні засвідчені копії документів, які підтверджують факт надання транспортних послуг та перевезення вантажу, а саме, заявка на перевезення, рахунок-фактура № К-25/22 від 25.03.2011 року, міжнародна товарно-транспортна накладна СМR А № 101348.

При вирішенні спору судом також враховано визнання відповідачем заборгованості та позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Корсель”, м. Харків до Підприємства замкової виправної колонії №58 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області, м. Ізяслав про стягнення 28106,60 грн. заборгованості підтверджений належними доказами, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Корсель”, м. Харків до Підприємства замкової виправної колонії №58 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області, м. Ізяслав про стягнення 28106,60 грн. задовольнити.

Стягнути з Підприємства замкової виправної колонії №58 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Хмельницькій області, м. Ізяслав, Ізяславського району, Хмельницької області, вул. Гагаріна, 2 (код ЄДРПОУ 08681028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Корсель” м. Харків, вул. Слинька, б. 14-А, кв. 20 (код ЄДРПОУ 35587016) 28106грн. 60коп. (двадцять вісім тисяч сто шість гривень 60коп.) заборгованості, 281грн. 07коп. (двісті вісімдесят одна гривня 07коп.) державного мита, 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяВ.В. Магера

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 відповідачу.