Ухвала суду № 16486899, 16.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/424/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л. О., Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробнича компанія "Нива" до державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Сільськогосподарська виробнича компанія "Нива" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки № 556/23/32461454 від 15.06.2010 року.

Подані вимоги мотивовані безпідставністю висновків відповідача щодо заниження податку на додану вартість на суму 822634 грн. по операції з передачі майна ТОВ "СВК "Нива" його правонаступнику ТОВ "Волочиськ-Агро" у звязку з приєднанням позивача до вказаного товариства.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року заявлені позовні вимоги задоволено. Зокрема, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Волочиському районі №0000732301/0 від 30.06.2010 року, №0000732301/1 від 27.07.2010 року, №0000732301/2 від 13.10.2010 року та №0000732301/3 від 31.12.2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 822634,0 грн. та штрафних санкцій в сумі 411317,0 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ДПІ у Волочиському районі Хмельницької області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

В судове засідання представники сторін не зявились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалась судом обовязковою, а в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно висновків акту перевірки № 556/23/32461454 від 15.06.2010 року, проведеної працівниками ДПІ у Волочиському районі, виявлено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в сумі 829892 грн., в тому числі за червень 2009 року на суму 822634 грн.

За результатами проведеної перевірки 30.06.2010 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000732301/0, яким визначив позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1244838,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 829892,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 414946,0 грн.

Дане рішення стало предметом адміністративного оскарження до податкових органів вищого рівня, які своїми рішенням залишали скарги позивача (первинну та повторні) без задоволення. У звязку з цим, за результатами розгляду кожної зі скарг позивача відповідачем послідовно приймались нові податкові повідомлення-рішення № 0000732301/1 від 27.07.2010 року, № 0000732301/2 від 13.10.2010 року та № 0000732301/3 від 31.12.2010 року, аналогічні за змістом первісному рішенню від 30.06.2010 року.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до суду лише в частині визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 822634,0 грн. основного платежу та 411317,0 грн. штрафних санкцій.

Судовими інстанціями встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 822634 грн. базуються на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у звязку з не включенням до складу податкових зобовязань за червень 2009 року податку на додану вартість у вказаному розмірі по операції з передачі майна товариства його правонаступнику - ТОВ "Волочиськ-Агро" відповідно до передавального акту.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в контексті ст. 2 КАС України суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

Так, на виконання рішення загальних зборів учасників ТОВ "СВК "Нива" №10/2009 від 10.01.2009 року про припинення діяльності товариства шляхом приєднання до ТОВ "Волочиськ-Агро" відповідно до передавального акту, затвердженого рішенням загальних зборів №14 від 11.05.2009 року, позивач передав ТОВ "Волочиськ-Агро" майно загальною залишковою вартістю 3256126,79 грн., до складу якого входять основні фонди виробничого і невиробничого призначення, оборотні засоби, та товарні запаси.

Згідно з п. 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Таким чином, у розумінні наведеної норми Закону по ПДВ для цілей оподаткування основним критерієм для віднесення цієї чи іншої операції до продажу є передача права власності на товар. Тобто будь-яка операція, яка передбачає передачу права власності, незалежно від змісту господарського зобов'язання та виду компенсації, вважається продажем. В свою чергу, господарська операція яка не передбачає передачу права власності на товари за компенсацію не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "СВК "Нива" №10/2009 від 10.01.2009 року про припинення діяльності товариства шляхом приєднання до ТОВ "Волочиськ-Агро", наслідком якого стала передача майна відповідно до передавального акту, не є цивільно-правовим договором, а передавальний акт, затверджений рішенням загальних зборів ТОВ "СВК "Нива" №14 від 11.05.2009 року, яким позивач передав ТОВ "Волочиськ-Агро" своє майно у звязку з приєднанням до останнього не передбачає передачу права власності на передане майно. Дані обставини випливають зі змісту вимог цивільного та господарського законодавства (ст.ст. 104, 106, 107 ЦК України, ст. 59 ГК України) в силу яких реорганізація позивача шляхом приєднання до ТОВ "Волочиськ-Агро" є зміною його правового статусу як платника податку, в результаті якої відбувається передача всіх прав та обовязків, в тому числі щодо сплати податків, його правонаступнику (ТОВ "Волочиськ-Агро"), а не поставкою майна підприємства в розумінні п.1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР. Відтак, зазначена операція не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

При прийняті оскаржуваних рішень податковий орган залишив поза увагою ту обставину, що за наслідком передачі таких прав позивач, який приєднується до правонаступника, не отримує за це жодної компенсації, у тому числі і у вигляді корпоративних прав ТОВ "Волочиськ-Агро", і припиняє своє існування як юридична особа.Таким чином, реорганізація юридичної особи шляхом приєднання не призводить до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 і підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", так як передача майна відповідно до передавального акту правонаступнику підприємства не є операцією з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Волочиському районі не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суд першої інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Голота Л. О.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар