Ухвала суду № 16486891, 31.05.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5294/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Сторчака В. Ю., суддів: Сапальової Т.В., Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" про стягнення фінансових санкцій , -

В С Т А Н О В И В :

04.08.2010 року Ізяславська міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" про стягнення фінансових санкцій.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мир" про стягнення фінансових санкцій відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області задовольнити повністю.

В судове засідання апелянт не з'явився, разом з тим, до початку судового засідання на адресу суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно п.1 ч.І ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, в зв'язку із неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи зазначені норми колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, суб'єкт господарської діяльності - ТОВ "Мир", зареєстроване Ізяславською районною державною адміністрацією та включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 30801144. Відповідач є платником зборів та податків, які відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»зобов"язний своєчасно та в повному обсязі їх сплачувати.

Працівниками податкового органу на підставі направлень та відповідно до плану графіку проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.07.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої скадено акт № 145/23/1-30801144 від 23.04.2010р. в якому зафіксовано не оприбуткуванння готівкових коштів відповідачем в касу підприємства в 2008 році.

На підставі акту податковим органом винесено рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 28.04.2010р. за № 0000382301 відповідно до якого сума заборгованості по штрафних фінансових санкціях становить 358832 грн.60 коп. Враховуючи, що відповідачем сума заборгованості згідно рішення № 0000382301 була частково погашена в сумі 48000 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення залишку несплаченої штрафної санкції в розмірі 310832 грн. 60 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що працівники податкової інспекції не мали права нараховувати штрафні санкції в термін понад один рік з моменту вчинення правопорушення, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, штрафну санкцію було застосовано як штраф за порушення правил господарської діяльності, а не за порушення вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач проводив реалізацію великої рогатої худоби для ТОВ "Тандем" за готівкові кошти. В 2008 році відповідач реалізував для ТОВ "Тандем" 135 голів великої рогатої худоби на суму 368 181 грн. за нульовою ставкою. В свою чергу, ТОВ "Тандем" за реалізовану продукцію розрахувалось готівковими коштами в сумі 368 181 грн. 72 коп. Разом з тим, в касу відповідача оприбутковані кошти лише в сумі 278592,56 грн.

Штрафна фінансова санкція була застосована рішенням № 0000382301 від 29 квітня 2010р. більше як через 16 місяців з дня допущеного правопорушення та як штраф за порушення правил господарської діяльності, а не за порушення вимог законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Частиною 3 даної норми передбачено, що до суб"єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Відповідно п.1 ст.250 ГКУ, в редакції, чинній на момент прийняття рішення, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, адміністративно-господарська санкція в даному випадку повинна бути застосована до відповідача у строки, встановлені нормами ст. 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта відносно того, що про допущене правопорушення податковий орган дізнався в ході проведеної перевірки, оскільки п.3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" визначено, що податковий орган здійснює контроль за своєчасністю подання платниками податків, бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов"язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих щодо правильності визначення об"єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Пунктом 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995 року з наступними змінами та доповненнями визначено, що контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Враховуючи вищезазначену норму колегія судів не бере до уваги доводи апелянта зазначені у апеляційній скарзі стосовно того, що про допущене порушення податковий орган дізнався в ході проведеної перевірки.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом І інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 червня 2011 року .

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Сапальова Т.В.

Смілянець Е. С.