Постанова № 16486878, 16.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/561/11 Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І. Г., Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача 1 - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності

відповідача 2 не з'явився, причини неявки суду не відомі

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області (відповідач 2), про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ , -

В С Т А Н О В И В :

17.01.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торн" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області (відповідач 2) про зобов'язання надати висновок про необхідність бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок позивача, а також стягнення цього відшкодування.

Заявою про зміну позовних вимог від 24.02.2011 року і заявою про зменшення позовних вимог від 10.03.2011 року позивач визначив такі позовні вимоги і просить: визнати дії відповідача-1 по не наданню висновку про необхідність відшкодування із Державного бюджету України ПДВ на розрахунковий рахунок позивача за квітень-серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за березень-липень 2010 року в сумі 90373 гривень протиправними; зобов'язати відповідача-1 надати висновок про необхідність відшкодування із Державного бюджету України ПДВ за квітень-серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за березень-липень 2010 року в сумі 90373 гривень; стягнути з Державного бюджету України 90319 гривень бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за квітень - серпень 2010 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" бюджетне відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 90319 гривень, визнавши бездіяльність податкового органу щодо не надання висновку, про відшкодування цієї суми бюджетного відшкодування неправомірною. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати на суму 903,73 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду І інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду винесена з порушенням ст. 159 КАС України та не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Так, відповідач звертає увагу, на неврахування того, що дослідження сплати податку на додану вартість отримувачами товарів їх постачальниками у ланцюгах постачання ТОВ "Торн" та фактів сплати податку на додану вартість до бюджету не завершено, оскільки на даний не отримано матеріалів зустрічних звірок. Також відповідач стверджує, що Закон України "Про податок на додану вартість" встановлює прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відображенням сум в податковому кредиті. Зазначене, на думку відповідача 1 унеможливлює виконання абз. 2 п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону що передбачає обов'язок податкового органу у п'ятиденний термін надати до державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу.

У судовому засіданні позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду підлягає зміні, з наступних підстав.

Судом І інстанції вірно встановлені наступні обставини справи.

Згідно свідоцтва №31814981 про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач є платником ПДВ.

Довідкою ДПІ №6392\23-6\21343039 від 15.07.2010 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Торн" код ЄДРПОУ 21343039 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за березень 2010 року" зроблений висновок про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 18617 гривень, що пов'язано з необхідністю дослідження по ланцюгах постачання по основним постачальникам. Аналогічні висновки зроблені у довідках: №7193\23-621343039 від 16.08.2010 року по бюджетному відшкодуванню за травень 2010 року в розмірі 16976 гривень; №9860\23-4\21343039 від 15.10.2010 року по бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року в розмірі 20898 гривень; №11081\23-7\21343039 від 11.11.2010 року по бюджетному відшкодуванню за серпень 2010 року в розмірі 22400 гривень.

Згідно акту ДПІ №7907\23-4\21343039 від 07.09.2010 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Торн" код ЄДРПОУ 21343039 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за червень-грудень 2009 року та січень-травень2010 року" зроблений висновок про не можливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року в розмірі 11428 гривень, що пов'язано з необхідністю дослідження по ланцюгах постачання по основних постачальниках. Щодо інших порушень зафіксованих цим актом, то позивач їх визнає і погоджується із зменшенням бюджетного відшкодування ПДВ по якому податковим органом прийняті рішення, які він не оскаржував, тобто ці обставини визнаються сторонами, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України вони не потребують доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірено судом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції виходив з того, що позивач подав податкові декларації з ПДВ за квітень-серпень 2010 року і заяви до них, про повернення суми бюджетного відшкодування, проведення податковим органом перевірок по ним і не встановлення порушень, вказує на неправомірну бездіяльність податкового органу, щодо не подання ним у 5-ти денний строк органу держказначейства висновку на суму 90319 гривень, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Зазначена сума бюджетного відшкодування підтверджена доказами, які перевірено судом, тому підлягає до задоволення вимога про стягнення з Державного бюджету України 90319 гривень. Доводи відповідача, про відсутність відповідей за результатами обов'язкових перевірок з питань правових відносин по ланцюгу постачання, передбачених наказом ДПА України №350 від 18.08.2005 року, суд не прийняв до уваги, адже за сплином більше 6-ти місяців з часу проведення перевірок, не виявлено порушень платника, а будь-який наказ не може змінювати або розширювати порядок та строки бюджетного відшкодування, що визначено Законом. Позовна вимога про зобов'язання надати висновок про необхідність відшкодування з бюджету ПДВ не задоволена судом, оскільки вирішено стягнути підтверджену доказами суму бюджетного відшкодування, тобто ці вимоги позивача є взаємозаперечними. Також стягнуто на користь позивача підтверджені платіжним дорученням №31 від 26.01.2011 року судові витрати, враховуючи вимоги ч.3 ст.94 КАС України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, та вважає що спір по суті вирішено вірно.

Наявні у справі документальні дані підтверджують подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за квітень-серпень 2010 року і заяв до них, про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідачем проведено ряд перевірок позивача якими не встановлено порушень зі сторони позивача щодо формування податкового кредиту. Разом з тим, відповідачем вжито заходів щодо отримання інформації на підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентами позивача та дотримання ними податкового законодавства. Зазначене дослідження сплати податку на додану вартість контрагентами позивача та перевірка фактів сплати цього податку до бюджету податковим органом не закінчена. Разом з тим, не завершення податковим органом у встановлені терміни перевірок обґрунтованості бюджетного відшкодування контрагентів, при підтвердженні обґрунтованості сум бюджетного відшкодування за наслідками перевірки безпосередньо позивача, який заявляє відповідну суму не являються перешкодою для надання висновку на вказану суму бюджетного відшкодування органам державного казначейства.

Таким чином, суд І інстанції вірно вирішив спір та застосував приписи Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до п.п.7.7.4 - 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" , в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином у разі коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

В свою чергу, вимога про зобов'язання орган державної податкової служби надати висновки про суми бюджетного відшкодування вірно не задоволена судом І інстанції, оскільки така вимога і такий спосіб захисту визначений позивачем не відповідає порушеному його праву на бюджетне відшкодування. Отже, така вимога задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом І інстанції процесуальних норм, які не призвели до неправильного вирішення справи, однак викликали необхідність зміни постанови суду.

Зокрема, в порушення вимог ст. 159 КАС, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В порушення даної норми, суд І інстанції нечітко сформулював резолютивну частину постанови суду, а саме не визначив конкретні періоди за які належить стягнути бюджетне відшкодування, визнано бездіяльність податкового органу проте не вказано якого саме. Вказане порушення робить неможливим або ускладненим виконання судового рішення, а тому постанова суду від 10.03.2011 року підлягає зміні із зазначенням в резолютивній частині постанови суду періодів за які стягуються бюджетне відшкодування на користь позивача,

Судові витрати розподілені судом І інстанції вірно, у відповідності до вимог ч.3 ст.94 КАС України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області (відповідач 2), про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, - змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови суду в наступній редакції:

Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому щодо не надання висновку із зазначенням суми в розмірі 90319 грн. за квітень - серпень 2010 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торн".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торн" (вул. Кам'янецька, 108, кв. 28, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ - 21343039) бюджетне відшкодування за квітень - серпень 2010 року в сумі 90319 (дев'яносто тисяч триста дев'ятнадцять) грн.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2011 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21.06.11 .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Залімський І. Г.

Матохнюк Д.Б.