Постанова № 16486832, 08.06.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2011 р. Справа № 5019/254/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Острожецька сільська рада на рішення господарського суду Рівненської області від 22.02.11 р.

у справі № 5019/254/11 (суддя Павлюк І.Ю. )

позивач Острожецьке сільське комунальне підприємство

відповідач Острожецька сільська рада

про стягнення боргу за надання платних комунальних послуг на 2010 рік в сумі 34 980 грн. 60 коп.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. ( довіреність в справі )

відповідача - не з'явився

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.02.2011р. у справі № 5019/254/11 (суддя Павлюк І.Ю.) стягнуто з Острожецької сільської ради на користь Острожецького сільського комунального підприємства 34 980 грн. 60 коп. заборгованості по розрахунках за надані послуги,349 грн. 80 коп.витрат по сплаті державного мита та236 грн. 00 коп.плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Рішення суду обґрунтовано тим, що вимога позивача про стягнення 34 980 грн. 60 коп. боргу стверджується Договором, Актами виконання робіт, претензією, листом-відповіддю, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач Острожецька сільська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити Острожецькому сільському комунальному підприємству в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з»ясуванні обставин справи, а висновки суду в оскаржуваному рішенні суперечать фактичним обставинам справи.

Скаржник вказує, що між Позивачем та Острожецькою сільською радою в жовтні-листопаді 2010 р. було укладено договори про надання комунальних послуг. Договором № 12 від 12.10. 2010 р. про надання комунальних послуг передбачено надання послуг з благоустрою на загальну суму 20680,72 грн., в т.ч. прибирання вулиць та вивезення сміття на суму 17680,72 грн. Договором № 13 від 01.11.2010р. про надання комунальних послуг передбачено надання послуг по благоустрою на загальну суму 21185,14 грн., в т.ч. погрузка та вивезення сміття на суму 6919,07 грн. Зазначені договори були виконані, по них же сільською радою проведена оплата, взяті на облік в управлінні держказначейства у Млинівському р-ні. Апелянт вказує, що копії вказаних договорів були надані суду під час розгляду справи, однак суд не дав їм правової оцінки .

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що договір за № 18 від 20.08.2010 р., був наданий відповідачу лише в січні місяці 2011 р. У передбачені п.4 даного Договору строки Позивач не представляв їм рахунки із копіями усіх необхідних документів, що підтверджують виконання етапів робіт. Заборгованість перед комунальним підприємством по даному договору за даними обліку сільської ради була відсутня. Про виконання виконавцем своїх зобов'язань на загальну суму 34 980,60 грн. стало відомо лише в січні 2011 р., коли копії документів були передані в бухгалтерію ради самим директором комунального підприємства.

Апелянт Острожецька сільська рада вважає, що надані позивачем докази надання послуг по договору за № 18 від 20.08.2010 року , зокрема акти приймання виконання робіт з благоустрою на загальну суму 34980,60 грн., не можуть вважатись належними та допустимими доказами надання послуг з благоустрою . Вказує,що подані позивачем документи, зокрема акт приймання виконаних робіт з благоустрою не є беззаперечним доказом надання послуг по вивезенню сміття, так як надані роботи проводяться із залученням транспортних засобів, а отже, такі послуги підтверджуються саме транспортними документами на перевезення. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зауважив , що суд при постановленні рішення не дав правової оцінки як самим запереченням щодо оформлення документів, так і наданим позивачем в судовому засіданні в якості доказу документів про надання послуг по вивезенню сміття.

Зокрема, в якості підтвердження надання послуг згідно договору № 18 від 20.08.2010 р. позивач надав Акт № 130 прийомки виконаних робіт за листопад 2010 р., найменування проведення робіт: поточний ремонт металевої огорожі на загальну вартість робіт - 5114, 78 грн. Скаржник не може погодитися із об'ємом виконаних робіт за актом № 130, оскільки не визначено фактичні витрати на проведення ремонту (розхідний матеріал), позивач не надав кошторису на виконання робіт, на балансі сільської ради металева огорожа не перебувала.

Вважає, що суд першої інстанції неповно з»ясував вказані обставин справи, і як наслідок, прийшов до хибного висновку про те, що наявність заборгованості та обов'язку її сплати випливає із представлених актів, які містять підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток сторін, що є підтвердженням факту надання послуг.

Крім того апелянт зауважив , що суд додатково припустився порушень норм процесуального права, зокрема ст. 33, 34,84ГПК України. Зокрема, всупереч статті 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні місцевого господарського суду відсутня інформація про письмове клопотання Острожецької сільської ради щодо передачі матеріалів для перевірки у відповідне управління КРУ, оскільки на момент розгляду справи існували обставини справи , які були доведені до відома суду, що ставлять під сумнів сам факт надання послуг, оплата за які повинна здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. Судом в судовому рішенні не знайшло відображення ні зазначене клопотання, ні наслідки його розгляду в ході слухання справи.

Одночасно, вважає, що судом не додержано вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, суд не встановив, яким саме чином (в якому розмірі та в якій період) у бухгалтерському обліку Позивача відображена заборгованість по наданню послуг по договору № 18 від 20.08.2010 р., враховуючи ту обставину, що по бухгалтерському обліку Острожецької сільської ради така заборгованість на момент надання документів (на січень 2011 р.) відсутня. Як випливає з заперечень, сам договір, так і акти приймання виконаних робіт Острожецьким комунальним підприємством надано в копіях відповідачу лише у січні 2011р.. Ні рахунки на оплату, ні самі акти до вказаного періоду не передавалися позивачем.

Апелянт не погодився із висновком суду про те, що він не представив суду доказів про те, що отримав документи щодо надання послуг лише у січні 2011 р. Вказана обставина підтверджується поясненнями представника в судовому засіданні, а саме сільським головою, як уповноваженою особою. Останній суду пояснив, що обраний на посаду в листопаді 2010 р., договори про надання комунальних послуг з позивачем були укладені за № 12 від 12.10. 2010 р. та за № 13 від 01.11.2010 р., які виконані зі сторони як замовника, так і виконавця; про існування договору № 18 від 20.08.2010 новообраному голові сільської ради не було відомо; спірний договір не був зареєстрований у відповідному відділенні Державного казначейства.

Просить суд скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2011 року і прийняти нове , яким відмовити Острожецькому сільському комунальному підприємству в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного господарського суду представник скаржника не з»явився, причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином та заздалегідь , про що свідчить поштове повідомлення ( а.с96) .

Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строк перегляду справи в апеляційній інстанції , а також з огляду на те, що апелянт належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , апеляційний господарський суду розглянув апеляційну скаргу по суті за відсутності апелянта.

В судовому засіданні представник позивача вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, а доводи необґрунтованими, рішення господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2011 року законним, у зв «язку з чим просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України , апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апелянта (відповідача) , викладені в апеляційній скарзі та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційну скаргу Острожецької сільської ради необхідно залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 22.02.2011 р. у справі № 5019/254/11 без змін з огляду на наступне.

При перевірці законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду, колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду було встановлено, що між Острожецьким сільським комунальним підприємством виконавцем та Острожецькою сільською радою замовником 20.08.2010 р. було укладено договір про надання платних комунальних послуг на 2010 рік № 18. Згідно умов вказаного договору замовник замовляє, а комунальне підприємство бере на себе зобов»язання надати платні комунальні послуги в обсязі та умовах, передбачених договором. Пунктами 4,2 та 6.2 Договору встановлено , що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником не пізніше п»яти днів з дня підписання акта про прийняття виконаних . Строк дії Договору з моменту підписання до 31.12.2010 р., в частині невиконання зобов»язань сторін до їх повного виконання . Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток сторін. (а.с.6)

На виконання умов Договору № 18 за період серпень 2010 р. листопад 2010 р. позивач надав відповідачу комунальні послуги , що стверджуються Актом прийому виконаних робіт № 123 за серпень 2010 р. на суму 3319 грн. 08 коп. Актом прийому виконаних робіт № 124 за серпень 2010 року на суму 5808 грн.11 коп., Актом прийому виконаних робіт №125 за вересень 2010 року на суму 5808 грн.11 коп, Актом прийому виконаних робіт №126 за вересень 2010 року на суму 2889 грн.55 коп, Актом прийому виконаних робіт № 127 за жовтень 2010 року на суму 5963 грн.99 коп., Актом прийому виконаних робіт №129 за жовтень 2010 року на суму 3070 грн., 28 коп. та Актом прийому виконаних робіт № 130 за листопад 2010 року на суму 5114 грн. 78 коп., які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача без зауважень і скріплені відбитками печаток сторін. Матеріали справи стверджують,що всього позивачем були надані послуги згідно договору про надання комунальних послуг на 2010 рік № 18 на загальну суму 34980 грн. 60 коп.

Острожецька сільська рада взяті на себе зобов»язання по договору в частині оплати наданих послуг не виконала, про що свідчить наявна заборгованість на суму 34980 грн. 60 коп.

13.12.2010 р. Острожецьке сільське комунальне підприємство звернулось до відповідача з листом № 23 щодо виділення коштів на погашення заборгованості за надані послуги , проте листом №20 від 18.01.2011 року Острожецька сільська рада зазначила, що борг в сумі 34980 грн. 60 коп. визнає , проте , провести оплату не має можливості , обґрунтовуючи тим, що акти виконаних робіт підписані на той час діючим керівником , тоді як керівництво Острожецької сільської ради змінилось і розпорядником коштів є інша особа і її підпис на платіжному дорученні не відповідає підпису на актах прийомки виконаних робіт . Відповідно до листа відповіді Острожецької сільської ради( вих. 20 від 18.01.2011 року ), запропоновано позивачу звернутись до суду та стягнути борг в судовому порядку ( а.с. 26).

В процесі розгляду даної справи та перегляді її в апеляційному порядку встановлено, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам та правомірно застосував норми матеріального права.

Зокрема , статтею 11 Цивільного Кодексу України встановлено, що підстави виникнення цивільних прав та обов»язків , зокрема є договори та інші правочини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, - зобов»язання є правовідношення , в якому одна сторона ( боржник ) зобов»язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно , виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона ( боржник) зобов»язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності , а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату , - замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі , у строки та в порядку , що встановлені ( ч.1 ст. 903 ЦК України).

За таких обставин, суд першої інстанції встановивши, що зобовязання відповідачем не виконано в установлений договором строк, дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості вимог в частині стягнення основної заборгованості.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проаналізувавши укладений Острожецьким сільським комунальним підприємством та Острожецькою сільською радою 20.08.2010р. договір №18 про надання платних комунальних послуг місцевий господарський суд встановив ,що даним договором чітко визначено предмет, обов'язки сторін та порядок розрахунків між сторонами за виконані роботи. Так, у договорі зазначено, що замовник замовляє, а комунальне підприємство бере на себе зобов'язання надати платні комунальні послуги в обсязі та на умовах передбачених договором. Розрахунки за надані послуги здійснюються замовником не пізніше п'яти днів з дня підписання акта про прийняття виконаних робіт. Матеріали справи свідчать , що вказані акти підписані без зауважень представником відповідача (а.с.7, 12, 13, 17, 21, 22, 23 ).

Покликання апелянта на те, що акти виконаних робіт були передані Острожецькій сільській раді лише в січні 2011р., не стверджується жодними доказами по справі та не спростовує наявність заборгованості та обов'язку по його оплаті, оскільки вказані акти містять підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток сторін, що є підтвердженням факту надання послуг позивачем.

Разом з тим, норми Цивільного та Господарського кодексів України не містять застережень, які б звільняли замовника послуг від обов'язку оплатити їх вартість виконавцеві у зв'язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними документами.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм ст. 84 ГПК України (відсутність відображення у рішенні клопотання про передачу матеріалів для перевірки у відповідне КРУ ) ,так як у матеріалах справи відсутнє таке письмове клопотання . Відсутнє відображення такого клопотання і у протоколі судового засідання . Своїми процесуальними правами,передбаченими ст. 22 ГПК України ( знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії) та ст. 81-1 ГПК України (право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу) апелянт не скористався .

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.

В силу ст.ст. 43, 47, 33, 38,ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Острожецької сільської ради та скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2011 року у справі № 5019/254/11.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги у зв»язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 22 лютого 2011 року у справі № 5019/254/11 залишити без змін,а апеляційну скаргу Острожецької сільської ради без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.