Постанова № 16486777, 14.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.Справа № 5024/314/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився, повідомлений належним чином;

від відповідача: ОСОБА_1, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово експлуатаційної контори № 1 Суворовського району

на рішення господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2011 року

у справі № 5024/314/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХІ сторіччя - Херсонсервіс”, м. Херсон, Бериславське шосе, 4

до Житлово експлуатаційної контори № 1 Суворовського району, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 21-б

про стягнення 44399 грн. 30 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХІ сторіччя-Херсонсервіс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Житлово експлуатаційної контори № 1 Суворовського району, в якому просило суд стягнути з відповідача 39497 грн. 93 коп. основного боргу, 3798 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 1103 грн. 07 коп. трьох відсотків річних.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов, подавав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з плановою відпусткою юрисконсульта, суд ухвалою від 17.03.2011р. відкладав розгляд справи до 07.04.2011р., але в судове засідання, що відбулось 07.04.2011р. представник відповідача повторно не прибув, знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із знаходженням юрисконсульта на лікарняному, яке не було задоволено судом.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2011 року по справі № 5024/314/2011 (суддя Немченко Л.М.) позовні вимоги задоволено частково в сумі 40536 грн.69 коп., в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ сторіччя-Херсонсервіс" заборгованість в сумі 39497 грн. 93 коп., три відсотки річних в сумі 324 грн. 64 коп., інфляційні збитки в сумі 714 грн. 12 коп., а також 405грн.37 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Житлово-експлуатаційна контора № 1 Суворовського району звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2011 року по справі № 5024/314/2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю зясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 12.05.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Від позивача, представник якого не зявився у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, між ТОВ "XXI сторіччя - Херсонсервіс" та комунальним підприємством ЖЕК-1 Суворовського району 01.04.2008 року укладено підрядний договір про технічне обслуговування та ремонт ліфтів, згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання по організації та виконанню робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах відповідача відповідно до додатка №1.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у кінці поточного місяця Підрядчик ( позивач у справі) надає замовнику ( відповідачу у справі) 2 примірника акта виконаних робіт з зазначенням їх вартості за його підписами та печатками.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що на підставі підписаних актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця по мірі надходження коштів від населення на розрахунковий рахунок Замовника.

Відповідно до п.4.4 договору Виконавець не має претензій до Замовника по дебіторській заборгованості, яка виникла від несплати мешканцями фонду послуг Виконавця.

Враховуючи зміст перелічених пунктів договору господарський суд правильно дійшов до висновку, що між сторонами фактично не погоджені певні терміни проведення розрахунків за наданні послуги, оскільки зобовязання Замовника з оплати послуги повязані з находженням коштів від населення, при цьому Замовник самостійно визначає час та розмір оплати. Натомість Підрядник позбавлений можливості перевірки надходження коштів від населення. Крім того, сторони не погодили будь-яких критеріїв, за якими можна було визначити терміни оплати послуг ( наприклад, суму надходження коштів від населення, відсоток надходження коштів від населення від суми, яку населення має сплатити за місяць, квартал , півріччя, тощо).

Враховуючи непогодження термінів виконання грошових зобовязань, господарський обґрунтовано дійшов про застосування до виниклих правовідносин за договором від 01.04.08 року правил ст.530 ЦК України, яка передбачає, що якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний термін від дня отримання вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 09.11.10 звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості, яка склалася станом на 02.11.10 за договором від 01.04.08 на протязі 7 днів. Позивач до матеріалів справи додав поштове повідомлення про вручення вимоги відповідачу 09.11.10. Звернення залишено Відповідачем без відповіді.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач належним чином виконав умови підрядного договору, загальна сума виконаних робіт за період дії договору склала 80296 грн. 17 коп., що підтверджено актами здачі-приймання робіт №69 від 30.08.08, №88 від 30.09.08, №98 від 31.10.08, №12 від 30.12.08, №19 від 30.01.09, №27 від 27.02.09, №46 від 31.03.09, №63 від 30.02.09, №75 від 29.05.09, №98 від 30.06.09, №114 від 31.07.09, №133 від 31.08.09, №146 від 30.09.09.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Господарським судом встановлено , що Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства, свої зобов'язання за договором щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав, сплативши частково 40798 грн. 24 коп., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 39497 грн. 93 коп., яка підлягає стягненню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 3798 грн. 30 коп. та три відсотки річних від простроченої суми боргу в сумі 1103 грн. 07 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що у позивача право на отримання вартості наданих послуг порушено з 17.11.10, тобто на 8 день після отримання вимоги про виконання грошових зобовязань, позивач звернувся до суду з позовом 25.02.11, тому на день звернення до суду слід нарахувати інфляційні збитки за два повних місяці-грудень 2010, січень 2011. Сума інфляційних втрат склала 714 грн.12 коп., 3 % річних - 324 грн.64 коп ( 39497 грн.93 коп.Х 3%:365Х 100днів).

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позиції відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житлово експлуатаційної контори № 1 Суворовського району, м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 07 квітня 2011 року по справі № 5024/314/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 17 червня 2011 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов