Постанова № 16486779, 14.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.Справа № 15/188-08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Сидоренка М.В.

Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Скоробагатько О.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 по довіреності;

від відповідачів:

1. ВДВС Верхньорогачицького РУЮ не зявився

2. ГУДКУ в Херсонській області не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 10 травня 2011р. в порядку ст.121-2 ГПК України

за скаргою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби

по справі № 15/188-08

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції

до відповідачів:

1. Відділу державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції;

2. Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області

про стягнення 279139,00грн.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 14.06.2011 р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.06.2008р. по справі № 15/188-08 відшкодовано ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції за рахунок держави рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, 279139грн. збитків; стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції 2791,39грн. державного мита та 118,00грн. ІТЗ судового процесу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.08.2008р. рішення господарського суду Херсонської області від 13.06.2008р. у справі №15/188-08 скасовано частково. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: „Позов задовольнити; стягнути за рахунок Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції 279139,00грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої Відділом державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції, 2791,39грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Видати наказ. Відносно Відділу державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції в позові відмовити. Відносно Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області в позові відмовити”.

18.09.2008р. на виконання рішення виданий наказ.

За заявою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” 29.12.2009р. господарським судом Херсонської області відповідно до ухвали від 24.12.2009р. було видано новий наказ стягувачу наступного змісту: „Стягнути за рахунок Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції, м.Симферополь, вул.Набережна,32, р\рахунок КРД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Симферополь, МФО 324021, код ОКПО 20680287, 279139 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої відділом Державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції, смт Верхній Рогачик Херсонської обл., 2791 грн. 39 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

19.04.2011р. Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про відмову у відкритті виконавчого провадження при виконанні судового наказу №15/188-08, вимагаючи визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Каращук Катерини Леонідівни неправомірними; визнати незаконною постанову державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Каращук Катерини Леонідівни щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №15/188-08, виданого 29.12.2009р. господарським судом Херсонської області про стягнення за рахунок Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції, 279139,00грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої Відділом державної виконавчої служби Верхньорогачицького районного управління юстиції, 2791,39грн. державного мита, 118,00грн. витрат на ІТЗ судового процесу; зобовязати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Каращук Катерину Леонідівну провести всі виконавчі дії з примусового виконання наказу №15/188-08, виданого 29.12.2009р. господарським судом Херсонської області про стягнення за рахунок Державного бюджету України через Державне казначейство України на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Кримської республіканської дирекції 279139 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди, 2791 грн. 39 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ЗУ „Про виконавче провадження” та Порядку виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, №609, затвердженого КМУ від 09.07.2008р.(надалі Порядок №609).

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 10.05.2011р. у задоволенні скарги стягувача відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що рішення про стягнення коштів, які належать до загальнодержавних видатків згідно із пунктами 10-12 Порядку №609 подаються та приймаються до розгляду в порядку, встановленому ЗУ „Про виконавче провадження”.

Проте, в наказі господарського суду від 29.12.2009р. при зазначенні боржником Державного казначейства України не вказано адреси боржника, що унеможливлює виконання державним виконавцем обовязку надіслати боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження згідно із ст.25 ЗУ „Про виконавче провадження”. Предявлений до виконання ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” виконавчий документ (наказ від 29.12.2009р.) не відповідає вимогам ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження”, оскільки не містить місцезнаходження боржника, тому державний виконавець правомірно на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону відмовив у відкритті виконавчого провадження.

Не погодившись з ухвалою від 10.05.2011р., ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” (надалі-Банк) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 10.05.2011р. та постановити нове рішення про задоволення скарги Банка в повному обсязі заявлених в ній вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховані положення ст.3 ЗУ „Про виконавче провадження”, згідно з якими державний виконавець при виконанні рішень про стягнення коштів з Державного бюджету повинен керуватись Порядком №609, таке рішення не може виконуватись у добровільному порядку, оскільки тільки у разі надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої платіжної вимоги, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів.

Відповідачі відзиви на апеляційну скаргу не подали, своїх представників у засідання суду не направили, про час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, відповідність висновків суду обставинам справи, дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що за заявою ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” про примусове виконання наказу господарського суду Херсонської області від 29.12.2009р. №15/188-08 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (надалі відділ ДВС) Каращук Катерини Леонідівни від 25.03.2011р. відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області №15/188-08 від 29.12.2009р. у звязку з його невідповідністю вимогам статті 18 ЗУ „Про виконавче провадження” та на підставі п.6 ч.1 ст.26 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження”, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно з ч.1 ст.25 цього Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Місцевий господарський суд цілком правильно встановив, що наказ господарського суду Херсонської області від 29.12.2009р. як виконавчий документ не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.18 ЗУ „Про виконавче провадження”, оскільки в ньому не зазначено місцезнаходження боржника юридичної особи, якого в даному випадку уособлює Державне казначейство України.

Приписами п.6 ч.1 ст.26 Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам статті 18 цього Закону. Це положення Закону має імперативний характер і не надає державному виконавцю можливості на власний розсуд вирішувати питання відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що не відповідає вимогам статті 18, або вчиняти поза процесуальні дії з встановлення місцезнаходження боржника за власною ініціативою.

За цих обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про правомірність винесення постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.03.2011р.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а посилання на особливості виконання судових рішень про стягнення коштів з Державного бюджету України згідно з Порядком виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджених постановою КМУ №609 від 09.07.2008р., не спричиняють зворотних висновків.

Відповідно до п.10-12 постанови Кабінету міністрів України від 09.07.2008р. №609 „Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” , безспірне списання коштів, що належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, здійснюється Державним казначейством у межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

Рішення про стягнення коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, подаються юридичними чи фізичними особами або їх представниками для виконання органам державної виконавчої служби та приймаються до виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". У разі надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої у двох примірниках платіжної вимоги Державне казначейство здійснює безспірне списання коштів, які належать до загальнодержавних видатків державного бюджету, в межах бюджетних призначень, установлених законом про державний бюджет за відповідною програмою загальнодержавних видатків.

Згідно з п.1 цього Порядку він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного (в даному випадку) бюджету, проте цей механізм застосовується згідно з п.12 Порядку у разі, тобто після, надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим документом та платіжною вимогою. Виконання рішень суду в примусовому порядку розпочинається, в свою чергу, після прийняття виконавчого документа для виконання.

В свою чергу, на порядок подання для виконання та прийняття для виконання відповідного рішення згідно з пунктом 11 Порядку розповсюджуються виключно положення ЗУ „Про виконавче провадження”, отже на стадії вирішення питання про можливість відкриття виконавчого провадження за наказом від 29.12.2009р. державний виконавець мав керуватись цим Законом, а протилежні твердження скаржника є помилковими.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” залишається без задоволення, ухвала господарського суду Херсонської області від 10.05.2011р. без змін як законна та обґрунтована.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Херсонської області від 10.05.2011р. по справі №15/188-08 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя М.В. Сидоренко

СуддяЛ.О.Будішевська