Постанова № 16486757, 14.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.Справа № 26/17-369-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Костікова Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 27 квітня 2011 року

у справі №26/17-369-2011

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗС АВТО ЕЛІТ”

про розірвання договору оренди, виселення та вселення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗС АВТО ЕЛІТ” про розірвання договору оренди від 01.10.2009 року, виселення та вселення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, на те, що п. 4.2 Договору оренди, розмір орендної плати підлягає перегляду після спливу першого і кожного наступного року оренди, не більш ніж 38 відсотків від раніше встановленої ставки орендної плати, що оформлюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди. Але керівник ТОВ „ЗС АВТО ЕЛІТ”, порушуючи умови вищезазначеного пункту договору відмовляється розглядати питання щодо оформлення відповідної додаткової угоди з надуманих підстав та пропонує по-перше: зменшити розмір орендної плати замість запланованого щорічного зростання, яке було обумовлене при підписанні договору; по-друге: заявляє відверті зазіхання на власність позивача на обєкт оренди, наполягаючи на включенні до умов договору умову про можливість викупу об`єкта оренди відповідачем. Окрім розірвання договору позивач з посиланням на приписи ст.ст. 321, 387, 391 Цивільного кодексу України просить суд виселити відповідача та вселити позивача в приміщення, які є власністю ФОП ОСОБА_3 і незаконно на цей час займаються відповідачем.

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Никифорчук М.І.) від 27 квітня 2011 року у справі № №26/17-369-2011 у задоволені позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України є не обґрунтованими та недоведеними наявними у матеріалах справи доказами на підставі чого позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що після укладання договору оренди відповідачем не було виконано вимоги п. 4.2 Договору оренди, а саме керівник ТОВ „ЗС АВТО ЕЛІТ” відмовився розглядати питання оформлення відповідної додаткової угоди з надуманих підстав. На думку скаржника, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але дійшов помилкових висновків щодо необгрунтованості та недоведеності позовних вимог, та вважає, що в матеріалах справи наявні усі необхідні документи, які підтверджують правомірність позовних вимог ФОП ОСОБА_3

Представник відповідача відзив на апеляційну скаргу не надав, надав клопотання про відкладення розгляду справи. Мотивуючи його тим, що інший представник відповідача, якому надана довіреність 10.06.2011р., знаходиться у відрядженні у м. Києві, тому не зміг зявитися в судове засідання, який надасть суду необхідні докази по справі та у звязку з неможливістю зібрання всіх необхідних доказів по справі з метою обєктивного дослідження обставин справи на надання обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу, для чого необхідний певний проміжок часу.

Судова колегія відхилила дане клопотання, у звязку з його безпідставністю та відсутністю доказів, підтверджуючих заявлене клопотання, а саме суду не надані докази відрядження представника відповідача. Представник Костікова Н.М. суду не пояснила, які саме докази будуть надані суду апеляційної інстанції в наступному засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, надавши правової оцінки оскаржуваному рішенню на предмет правильності встановлення обставин справи та застосування норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду та постановлення нового рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 жовтня 2009 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ „ЗС АВТО ЕЛІТ” було укладено договір оренди, (далі Договір ) та акт прийомупередачі відповідно до яких Орендодавець (ФОП ОСОБА_3, Позивач) передав у користування Орендарю (TOB „ЗС АВТО ЕЛІТ", Відповідач) приміщення (нерухоме майно у вигляді офісу, автосалону, автомийки, виробничого цеху, загальною площею 1 305,30 кв.м., відповідно до технічного паспорту від 18.08.2009 року, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,198 га, за адресою: АДРЕСА_1 і на земельній ділянці площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_2 в користування за плату, на строк і на умовах, визначених дійсним договором,.

Відповідно до п.3.2, 4.2, 4,7 Договору оренди, строк оренди становить 2 роки 11 місяців та обчислюється з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Розмір орендної плати підлягає перегляду після спливу першого і кожного наступного року оренди, але не більш, ніж 38 відсотків від раніше встановленої ставки орендної плати, що оформлюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до дійсного договору.Уразі недосягнення згоди щодо нових розмірів орендної плати дійсний договір припиняє свою дію. Орендна плата за наступні місяці оренди виплачується щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата.

Відповідно до ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, посилався на те, що відповідач виконує вимоги договору оренди належним чином, а саме сплачує орендну плату своєчасно. Однак питання оплати орендної плати не є предметом спору.

Відмовляючи в позовних вимогах позивача про невиконання умов договору відповідачем щодо збільшення орендної плати та внаслідок цього розірвання договору, виселення та вселення, суд помилково посилався на недоведеність вимог та відсутність доказів у відповідності до вимог ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія, вважає висновок суду першої інстанції про відсутність доказів невиконання відповідачем умов договору необгрунтованим. Докази позовних вимог про розірвання договору оренди та виселення орендаря наявні в матеріалах справи.

У відповідності з п. 4.2 Договору оренди про перегляд розміру орендної плати кожного наступного року оренди, не більш ніж на 38 відсотків від раніше встановленої ставки орендної плати, яке оформлюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди до дійсного договору, 19 серпня 2010р. ОСОБА_3 звернулась до керівництва TOB „ЗС АВТО ЕЛІТ" з листом про зміну орендної плати та просила підписати додаток до договору оренди від 01.10.2009р. у новій редакції, який додавався до даного листа.

20 серпня 2010р. TOB „ЗС АВТО ЕЛІТ" надало відповідь про неможливість розглянути питання щодо оренди приміщень у звязку з неотриманням Додатків, але незрозуміло яких додатків, що свідчить про небажання виконувати умови п.4.2. договору оренди про збільшення орендної плати.

Більш того, 25 жовтня 2010р. TOB „ЗС АВТО ЕЛІТ” звернулось з листом до ФОП ОСОБА_3, відповідно до якого пропонувало зменшити розмір орендної плати за договором Оренди, надати розстрочку по оплаті вартості послуг відповідно до договору про надання послуг, та розглянути питання відносно змін у Договорі оренди щодо викупу обєкту оренди.

09 грудня 2010 року ФОП ОСОБА_3 звернулась до TOB „ЗС АВТО ЕЛІТ” з повідомленням №26 про припинення дії договору оренди від 01.10.2009р..

Таким чином, вищеперелічені листи сторін у справі свідчать про те, що ОСОБА_3 звернулась належним чином, як передбачено п.4.2 договору оренди, до орендаря з вимогою про збільшення розміру орендної плати, а останній ухилився від укладення додаткової угоди з надуманих підстав та просив, навпаки, зменшити орендну плату, чим порушив умови договору.

Відповідно до п.4.2. договору оренди, у випадку недосягнення згоди сторін щодо нових розмірів орендної плати договір підлягає розірванню, що є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди.

В судовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, посилалась на невиконання ОСОБА_1, який не є стороною в спорі, договору про надання комплексу послуг. Але з огляду на те, що даний договір, укладений між іншими сторонами, а саме між ОСОБА_1 та ТОВ „ЗС АВТО ЕЛІТ”, та цей договір не є предметом даного спору, доводи представника відповідача про взаємозвязок договору оренди та договору про надання комплексу послуг, не можуть бути прийняті судовою колегією.

Враховуючи те, що судова колегія вбачає підстави для розірвання договору оренди, вимоги щодо виселення орендаря з належних ОСОБА_3 приміщень є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог ОСОБА_3 про вселення, то суду не надано доказів перешкод з боку орендаря орендодавцю ОСОБА_3 вселитися в спірне приміщення, вимоги є передчасними, тому в цій частині слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, рішення господарського суду є таким, що не відповідає матеріалам та обставинам справи, нормам чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача TOB „ЗС АВТО ЕЛІТ”.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Одеської області від 27 квітня 2011 року задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 27 квітня 2011 року у справі № 26/17-369-2011- скасувати.

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗС АВТО ЕЛІТ” - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди від 01 жовтня 2009 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗС АВТО ЕЛІТ”.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗС АВТО ЕЛІТ” з приміщень, які складаються з літ. „Д” автосалон; літ. „Д-8” офісних приміщень; літ. „Д-6”- приміщень туалетів; літ. „Д” приміщень котельної; літ. „А” приміщення автомийки; літ. „А” приміщення офісу; літ. „Б” приміщення СТО; літ. „Б” приміщення складу; літ. „Вв” приміщення тамбуру; літ. „Вв” приміщення кімнат відпочинку; літ. „Вв” приміщення душу, туалету; літ. „Вв” приміщення складу, загальною площею 1305,30 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та розташовані на земельних ділянках площею 0,1000 га та 0,198га.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗС АВТО ЕЛІТ” код ЄДРПОУ 36718476 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ІН НОМЕР_1 судові витрати у вигляді держмита в розмірі 212,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 16 червня 2011р.

Головуючий суддя А.І.Ярош

Суддя О.О.Журавльов

Суддя М.В.Михайлов