Постанова № 16486497, 20.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.06.11 Справа № 5015/1717/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Василюк М.В.

від відповідача (скаржник) –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА», вих.№2/23/11 від 16.05.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року, суддя Синчук М.

у справі № 5015/1717/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Захід», м.Долина

до відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА», с.Зимна Вода

про стягнення 23759 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року по справі №5015/1717/11 позов ТзОВ «Транс-Захід»задоволено, стягнено з ТзОВ «АСМАП ЛОГІСТИКА»на користь ТзОВ «Транс-Захід»23759 грн. заборгованості.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з перевезення вантажу, згідно укладеного між сторонами договору №28.11.2009 від 28.11.2009 року, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.193 ГК України, ст. 929 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «АСМАП ЛОГІСТИКА»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року по справі №5015/1717/11, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що позивачем допущено протермінування доставки товару на 9 днів, а згідно із п.4 заявки №23/0210/053ТН від 23.02.2010 року за протермінування в доставці вантажу до отримувача, експедитор має право пред’явити штрафні санкції виконавцю в сумі 100 Євро за кожний день протермінування. Зважаючи на наведене, на думку відповідача, сума заявлена до стягнення є безпідставною та розрахованою без урахування наведених обставин. Поряд з цим, скаржник вказує на неотримання претензії на суму 40799 грн.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з’явився, проте подав до суду клопотання, в якому просить суд про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Поряд з цим, відповідачем (скаржником) на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року по справі №5015/1717/11 не подано доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги в установленому порядку та розмірі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити без змін оскаржуване рішення. Зокрема, звертав увагу суду на те, що відповідачем отримувалась претензія на суму 40799 грн. за вих.№620 від 04.10.2010 року, про що свідчить відтиск печатки ТзОВ «АСМАП ЛОГІСТИКА»та підпис уповноваженої особи товариства. Поряд з цим, вказував на наявність підписаного між сторонами 04.10.2010 року акту звірки взаєморозрахунків. Щодо посилань скаржника на необхідність вирахування із суми боргу та стягнення на користь відповідача –900 Євро, зазначав, що акти виконаних робіт підписано відповідачем без зауважень.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2009 року між ТзОВ «АСМАП ЛОГІСТИКА»(в тексті договору - експедитор) та ТзОВ «Трасн-Захід»(в тексті договору –перевізник) укладено договір №28.11.2009 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажу в 2009 році, відповідно до умов якого перевізник (позивач) зобов’язаний прийняти вантаж для перевезення, перевезти вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій особі –вантажоодержувачу. Пунктом 1.3 договору встановлено, що замовник (відповідач) зобов’язаний підготувати вантаж і товаросупровідні документи для перевезення і передати вантаж і товаросупровідні документи перевізнику, сплатити ставку фрахту.

Згідно із транспортних замовлень: №23/0210/053 ТН від 23.02.2010 року на перевезення вантажу по маршруту Швейцарія –Росія , №07/09/10 МІ від 07.09.2010 року по маршруту Польща –Україна та №27/0410/001 МІ від 29.04.2010 року по маршруту Польща –Україна, №18/05/10МІ2 від 19.05.2010 року по маршруту Польща –Україна, позивач виконав зобов’язання передбачені договором, а відповідач прийняв їх, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR).

Поряд з цим, сторонами підписано акти про надання послуг до рахунків від 18.03.2010 року за №398 та від 15.09.2010 року №1574, які скріплені відтисками печаток позивача та відповідача. У вказаних актах зазначено, що сторони претензій по наданню послуг одна до одної не мають.

Відповідно до п. 6.2. договору №28.11.2009 від 28.11.2009 року оплата проводиться в термін до 7 банківських днів з дня отримання оригіналів рахунка, податкової накладної, акту виконаних робіт, оригінала СМR.

Позивачем надано відповідачу вказані вище документи, проте, останнім оплата належним чином не проведена.

Позивачем виставлялась відповідачу претензія вих.№620 від 04.10.2010 року на суму 40799 грн., в якій позивач вказує про надання відповідачу послуг з перевезення вантажу на суму 56829 грн. та сплату останнім лише 16030 грн.

Вказана претензія отримана представником ТзОВ «АСМАП ЛОГІСТИКА», про що свідчить напис на претензії –«отримано 04.10.2010 року», підпис представника та відтиск печатки відповідача.

З огляду на наведене не заслуговують на увагу посилання відповідача (скаржника) на те, що претензія на суму 40799 грн. ним не отримувалась.

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків (арк. справи 22), згідно якого станом на 04.10.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 40799 грн.

Як встановлено судом, після отримання претензії відповідачем проведено часткову сплату суми боргу, а саме останнім сплачено - 17040 грн.

Станом на момент подання позову до суду та прийняття рішення, заборгованість відповідача перед позивачем становила –23759,00 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 23759 грн. заборгованості.

Посилання скаржника (відповідача) на те, що сума заявлена до стягнення є безпідставною та розрахована без врахування того, що з позивача на користь відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 900 Євро, так як позивачем допущено протермінування доставки товару на 9 днів, а згідно із п.4 заявки №23/0210/053ТН від 23.02.2010 року за протермінування в доставці вантажу до отримувача, експедитор має право пред’явити штрафні санкції виконавцю в сумі 100 Євро за кожний день протермінування, не заслуговує на увагу суду, так як акти про надання послуг від 18.03.2010 року та №398 від 15.09.2010 року №1574 підписані представниками сторін без зауважень, крім того у вказаних актах зазначено, що сторони претензій по наданню послуг одна до одної не мають. Разом з тим, колегією суддів відзначено, що ТзОВ «АСМАП ЛОГІСТИКА»із зустрічним позовом про стягнення штрафних санкцій у даній справі не звертався.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Поряд з цим, при поданні апеляційної скарги на рішення по даній справі, апелянтом (ТзОВ «АСМАП ЛОГІСТИКА») сплачено державне мито за подання апеляційної скарги не в повному обсязі, а саме останнім сплачено 50 грн., а відповідно до п.п.г) п.2 ст.3 (Розміри ставок державного мита) Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставка державного мита із апеляційних і касаційних скарг на рішення і постанови господарських судів становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Таким чином, в даному випадку при поданні апеляційної скарги підлягали сплаті 118,79 грн. –державного мита.

Враховуючи те, що відповідачем на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року по даній справі не подано доказів сплати державного мита за подання апеляційної скарги в повному обсязі, з нього підлягає стягненню в доход державного бюджету 68 грн. 79 коп. - державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2011 року по справі №5015/1717/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА»без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСМАП ЛОГІСТИКА»(вул.Тичини,2, с.Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 36499371) в доход Державного бюджету – 68 грн. 79 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.