Постанова № 16486484, 20.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

20.06.11 Справа № 5015/967/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Томкевич Н.

за участю представників сторін:

Від позивача_ - з»явився

Від відповідача 2_ з»явився

Від відповідача 1- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу КП «Кримське кар”єроуправління»

на рішення господарського суду Львівської області від 21.04.11

у справі № 5015/967/11

за позовом –ТзОВ «Ітака-ПВ»

до відповідача 1 - ПП «Міралюкс»

до відповідача 2 - КП «Кримське кар”єроуправління»

про стягнення 98 269,05 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.04.11

у справі № 5015/967/11 задоволено позов ТзОВ «Ітака-ПВ».

Стягнуто з приватного підприємства “Міралюкс” ( м.Львів, вул.Дудаєва,19, кв.1, код ЄДРПОУ 20790197) та колективного підприємства “Кримське кар”єроуправління” ( м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, вул.Первомайська,3-в, код ЄДРПОУ 05420155) солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ітака-ПВ” (смт. Молодіжне, Автономна Республіка Крим, вул.Будівельників,1, код ЄДРПОУ 35225200) 10 000 грн. заборгованості, 100,00 грн. держмита та 24,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з колективного підприємства “Кримське кар”єроуправління” ( м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, вул.Первомайська,3-в, код ЄДРПОУ 05420155), на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ітака-ПВ” ( смт. Молодіжне, Автономна Республіка Крим, вул.Будівельників,1, код ЄДРПОУ 35225200 ) 88 269,05 грн. заборгованості, 882,69 грн. держмита та 211,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає що договір купівлі-продажу №903Р/10 від 29.03.2010 р. ним не підписувався, відповідач –2 має власний бурильний верстат, а спірний верстат був переданий йому позивачем на підставі усної домовленості для проведення бурильних робіт для самого позивача. Обов’язки по оплаті вартості верстату вважає відсутніми.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, доповнення до апеляційної скарги, відзив, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

Як встановлено судом, 29.03.2010 р. між позивачем та відповідачем –2 був укладений договір купівлі-продажу №903Р/10, згідно із яким позивач зобов’язався поставити відповідачу –2 верстат буровий ЗіПом шифр НКР 100 МА-1-0000 загальною вартістю 82500 грн., а відповідач –2 зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах договору (п. п. 1, 4).

Відповідно до п. 4.2., оплата за товар здійснюється банківським переказом на поточний рахунок постачальника з відстрочкою 30 календарних днів від дати поставки на основі рахунку, виставленого постачальником. У відповідності до п. 8.2. договору, за ухилення від оплати продукції покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 0,5% від вартості поставленої продукції за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Представником позивача було надано для огляду оригінал договору-купівлі продажу від 29.03.2010 р за № 903Р/10 та оригінал накладної №1 від 01.04.2010 року, які завірені підписами повноважних осіб та скріплені печатками відповідача-2.

У відповідності до накладної №1 від 01.04.2010 р., підписаної сторонами та завіреної їх печатками, із посиланням як на підставу на договір №903Р/10 від 29.03.2010 р., позивач передав відповідачу –2 верстат на суму 82500 грн.; відповідачу –2 було виставлено рахунок-фактуру №10 від 01.04.2010 р. на оплату вказаної суми. Факт наявності у нього даного верстату, отриманого від позивача, відповідач –2 визнає у відзиві та підтверджує актом та доповідною.

Жодних доказів проведення оплати товару суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно із ч. 2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт прострочення сплати відповідачем основної суми боргу, позивачем правомірно нараховано 3 712.50 грн. –інфляційні втрати, 1762,20 грн. –3% річних, 10294,35 грн. –штрафні санкції на підставі п. 8.2. договору.

Крім того, судом першої інстанції надано вірну правову оцінку щодо стягнення 10 000 грв. по договору поруки від 29.03.10 № 03/10.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 21.04.11 у справі № 5015/967/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк