Постанова № 16486375, 20.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2011 року Справа № 5005/3277/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Алексєєві О.В.

прокурор: не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.02.2011

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 12.04.2011

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. у справі № 5005/3277/2011

за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема, м.Дніпропетровськ

про зміну договору оренди земельної ділянки від 21.10.2003 року

ВСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. по справі №5005/3277/2011 (суддя Панна С.П.) позов Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема про зміну договору оренди земельної ділянки від 21.10.2003 року задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм процесуального права, посилаючись на наступне:

-рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. №216/8 не може бути основою для внесення змін у спірний договір оренди відносно розмірів орендної плати, оскільки тою ж радою не були затвердженні ставки земельного податку;

-суд не вірно застосував норми ст. 288 Податкового кодексу України;

-Дніпропетровська міська рада належним чином не направляла на адресу відповідача пропозицію про зміну умов договору, що є порушенням ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України, тощо.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений за місцем знаходження, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Із матеріалів справи вбачається, що між Дніпропетровською міською радою та відкритим акціонерним товариством "Дніпроважпапірмаш ім. Артема" 21.10.2003 року було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,1584га га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Білостоцького, 100, для фактичного розміщення будівлі клубу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за номером 1210100000:01:005:0034 згідно з планом земельної ділянки.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 30.07.2003 року за № 74/11 (п. 1.2 договору оренди).

Грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на моменту укладення цього договору: 236396,23грн. (п. 1.3 договору оренди).

Пунктом 2.1 договору оренди встановлено, що земельна ділянка передається до 30.07.2052 року. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.

Згідно з п. 3.1 договору оренди, сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 115834,15грн.

Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового акту і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року (п. 3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору оренди, розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Сума орендної плати індексується у разі збільшення ставок земельного податку за умови виплати її у повному обсязі до закінчення терміну дії договору (п. 3.4 договору оренди).

Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, що передбачено ст.125 ЗК України.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008р. №309-УІ внесені зміни до ч. 4, 5 ст.21 Закону України “Про оренду землі”, а саме було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Попередня редакція наведеної норми визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Згідно з прикінцевими положеннями Закону України №309-VІ від 03.06.2008 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.2008р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до п.3 рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 06.08.2008р. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" до моменту прийняття міською радою рішення про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2006р. №4/8 "Про ставки річної орендної плати за земельні ділянки" встановити річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.

Дніпропетровська міська рада в особі земельного управління направила на адресу відповідача вимогу про внесення відповідних змін до договору оренди землі щодо орендної плати (а.с.17-18 т.1).

У строк, визначений ст.188 Господарського кодексу України, відповідач відповідь міській раді не надав, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Позов уточнювався у звязку зі змінами діючого законодавства.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За статтею 30 Закону України «Про оренду землі»зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За таких обставин висновок суду про наявність правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати є повним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2011р. у справі №5005/3277/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді А.О. Логвиненко

Т.Г.Стрелець