Постанова № 16486372, 06.06.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2011 року Справа № 2/60

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірко І.О. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

секретар судового засідання: Скрипник В.В.

за участю представників сторін:

представник боржника: Сергієнко С.О. в.о. голови ліквідаційної комісії;

представник боржника: Маменко С.Г., розпорядник майна;

представники скаржника та ініціюючого кредитора в судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, м. Київ

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2011р. у справі № 2/60

за заявою Приватного підприємства “СпецЗовнішКомплект”, м. Світловодськ, Кіровоградської області

до боржника Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Хлібна база №78”, с. Злинка, Маловисківського району Кіровоградської області

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2011 р. (суддя Деревінська Л.В.) задоволено клопотання ініціюючого кредитора про вжиття заходів до забезпечення вимог. Накладено арешт на майно, що знаходиться в с. Злинка, вул. Горького, буд. 25а, Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстроване за Державною акціонерною компанією "Хліб України", вул. Саксаганського, 1, м. Київ (код 20047943).

Не погодившись з ухвалою суду, Державне підприємство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” подало апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу суду скасувати. Посилається на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що накладання арешту на майно зачіпає його права, оскільки це майно належить Державному підприємству “Державна продовольчо-зернова корпорація України”.

У відзиві на апеляційну скаргу, ініціюючий кредитор вважає, що посилання скаржника на те, що майно боржника є державною власністю і на це майно не може бути накладено арешт є безпідставним та не відповідає чинному законодавству, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав, що у відповідності до ч.2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення господарського суду першої інстанції.

06.06.2011 р. в судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник скаржника не прибув. Представник боржника підтримав апеляційну скаргу. Розпорядник майна боржника заперечує проти апеляційної скарги і просить ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника боржника та арбітражного керуючого розпорядника майна боржника, дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ухвалою від 08.09.2010 р. господарський суд Кіровоградської області порушив провадження у справі № 2/60 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Хлібна база №78”.

За результатами підготовчого засідання, ухвалою від 02.12.2010 р. господарський суд визнав вимоги ініціюючого кредитора Приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект", ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядником майна Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України "Хлібна база № 78" арбітражного керуючого Маменка С.Г. Суд також зобов'язав розпорядника майна боржника, не пізніше 12.02.2011 року скласти реєстр вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та подати його до господарського суду на затвердження.

Ініціюючий кредитор Приватне підприємство "СпецЗовнішКомплект" подало до суду клопотання від 21.02.11 р. про накладення арешту на майно, що знаходиться в с. Злинка, вул. Горького, буд. 25а, Маловисківського району.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачений вичерпний перелік заходів до забезпечення позову. Відповідно до п. 1 ч. 1 даної статті позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Розглянувши обґрунтованість клопотання ініціюючого кредитора Приватного підприємства "СпецЗовнішКомплект" про забезпечення вимог суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на майно.

Державне підприємство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” не будучи учасником провадження у справі про банкрутство подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 25.02.2011 р. про накладання арешту на майно. При цьому, скаржник зазначає, що ухвала суду від 25.02.2011 р. безпосередньо стосується прав підприємства, оскільки нею неправомірно накладено арешт на майно Державного підприємства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”.

В процесі розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Хлібна база №78” було порушено ухвалою господарського суду від 08.09.2010 року. Цією ж ухвалою з метою забезпечення вимог кредиторів заборонено Дочірньому підприємству Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Хлібна база №78” та всім його органам управління відчужувати у будь-який спосіб належні боржнику на праві власності основні засоби (фонди), а також вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника.

Згідно зі ст. 4.1 Статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Хлібна база №78” майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі підприємства.

Із матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на заборону, накладену ухвалою господарського суду від 08.09.2010 р. ДАК “Хліб України” 25 жовтня 2010 р. видала наказ № 135 “Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” “Хлібна база №78”. 20.01.2011 р. було складено акт про передачу цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” “Хлібна база №78” “Державній продовольчо-зерновій корпорації України”. Вказаний акт від імені Дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” “Хлібна база №78” підписав голова комісії з ліквідації підприємства ОСОБА_5 (а.с. 26-27). В підтвердження своїх прав на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: с. Злинка, Маловисківського району, Кіровоградської області Державне підприємство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” надало апеляційному господарському суду лише засвідчену копію Акта приймання-передачі. Проте, доказів реєстрації у встановленому законодавством порядку права власності на цілісний майновий комплекс за вказаною компанією до суду не представлено.

За таких обставин Державне підприємство “Державна продовольчо-зернова корпорація України” не довела того факту, що накладенням арешту на майно, що знаходиться в с. Злинка, Маловисківського району, Кіровоградської області, порушуються права даного підприємства.

Слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову має бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю.

Передача належного боржнику чи закріпленого за ним майна іншій особі позбавляє боржника можливості задоволити вимоги кредиторів в межах справи про банкрутство.

Враховуючи викладені вище обставини, які свідчать про те, що боржником всупереч вимог ухвали господарського суду від 08.09.2010 р. вчиняються дії по ліквідації юридичної особи боржника та позбавленню його майнових активів, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе погодитись з судом першої інстанції щодо необхідності накладення арешту на майно, яке на час порушення справи про банкрутство Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Хлібна база №78” було закріплено за боржником.

Разом з тим, місцевий господарський суд в процесі розгляду справи про банкрутство має витребувати від учасників провадження у справі та інших осіб документи, які свідчать про наявність змін правового статусу майна на яке накладено арешт ухвалою від 25.02.2011 р. і з урахуванням зібраних доказів прийняти відповідне рішення.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Державного підприємства “Державна продовольчо-зернова корпорація України” не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду від 25.02.2011 р. має бути залишена без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 66, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.02.2011 р. у справі № 2/60 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, м. Київ без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

Судді О.М. Виноградник

О.В. Джихур

Повний текст постанови складено 14 червня 2011 р.