Рішення № 16485876, 23.06.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.11 Справа № 9/108/2011

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1 342 797 грн. 57 коп.

в присутності представників:

від позивача ОСОБА_1., дов. № 27 від 01.01.11,

від відповідача ОСОБА_2., дов. № 466 від 20.04.11

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ТОВ "ЛЕО", заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача боргу за використану активну електроенергію в розмірі 723977,46 грн., пені в розмірі 240498,26 грн., інфляційних нарахувань в сумі 310088,92 грн. та 3% річних 68232,93 грн. за договором № А2275 від 01.08.08 про постачання електричної енергії.

Відповідач, ТОВ "Луганськвода" в особі Алчевського управління, відзивом на позовну заяву, поданим у судовому засіданні, визнав заборгованість з активної електроенергії та звернувся з клопотанням про зменшення розміру нарахованої пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір про постачання електричної енергії № А2275 від 01.08.08, за яким він постачав, а відповідач споживав електроенергію та повинен був розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Позивач виконав свої зобов'язання протягом березня-квітня 2011 року, що підтверджується первинними документами, та надав відповідачу рахунки на оплату спожитої активної електроенергії:

·№ 2275/3/1 за березень 2011 року на суму 915536,88 грн., отриманий відповідачем 04.04.11,

·2275/4/1 за квітень 2011 року на суму 797940,58 грн., отриманий відповідачем 04.05.11

Відповідач порушив грошові зобовязання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за спожиту електроенергію за вказаний період в сумі 723977,46 грн.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності тощо у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі цієї умови за період прострочення платежів відповідачу нарахована пеня за період з 01.12.10 по 30.04.11 в сумі 240498,26 грн., на яку окремий рахунок № А2275/5/5 від 19.05.11 направлений відповідачу, який не був оплачений.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 310088,92 грн. та 3% річних 68232,93 грн. за час прострочення платежів.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача і відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну електроенергію з урахуванням пені, інфляції та 3% річних.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № А2275 від 01.08.08 (а.с. 10 15), за яким він постачав, а відповідач споживав електроенергію та повинен був розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Оплата спожитої в розрахунковому періоді активної електроенергії повинна здійснюватися плановими платежами відповідно до п. 7 додатку Порядок розрахунків до договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до договору кінцевий розрахунок за спожиту активну електроенергію та інші платежі відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених позивачем рахунків протягом 5-ти днів з дня після їх отримання, однак відповідач не розрахувався за використану активну електроенергію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивач виконав свої зобов'язання протягом березня-квітня 2011 року, що підтверджується первинними документами, та надав відповідачу рахунки на оплату спожитої активної електроенергії:

·№ 2275/3/1 за березень 2011 року на суму 915536,88 грн., отриманий відповідачем 04.04.11 (а.с. 16),

·2275/4/1 за квітень 2011 року на суму 797940,58 грн., отриманий відповідачем 04.05.11 (а.с. 17)

на підставі наданих відповідачем актів про зняття показів розрахункових засобів обліку електроенергії (а.с. 18 21).

В порушення договору відповідач не виконав грошові зобовязання належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за спожиту електроенергію за період з 01.03.11 по 30.04.11 в сумі 723977,46 грн., що підтверджується наданими позивачем до справи первинними документами.

Крім того, рішенням господарського суду Луганської області від 31.01.11 по справі № 9/6/2011 за період з 01.09.10 по 30.11.10 з відповідача було стягнуто борг за активну електроенергію в сумі 1477364,75 грн., борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 27602,42 грн. та пеня за період з 01.09.10 по 30.11.10.

Відповідач допустив прострочення оплати зазначених сум.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності тощо у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

На підставі цієї умови за період прострочення платежів відповідачу нарахована пеня за період з 01.12.10 по 30.04.11 в сумі 240498,26 грн., на яку окремий рахунок № А2275/5/5 від 19.05.11 направлений відповідачу 20.05.11, який не був оплачений.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів інфляційні втрати за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року у розмірі 310088,92 грн. та 3% річних за період з 01.12.10 по 30.04.11 у розмірі 68232,93 грн. згідно з розрахунком, з яким суд погоджується, оскільки ці суми відповідають фактичним обставинам.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

·ступінь виконання зобов'язання боржником,

·майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

·не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Шштрафні санкції, заявлені позивачем за цим позовом, надмірно великі порівняно з його збитками, крім того, позивач скористався своїм правом нарахування 3% річних, частково компенсувавши свої збитки,

Шзначна частина існуючих водопровідних мереж фізично зношені та технологічно застаріли,

Швідповідач є нерентабельним підприємством, отримуючи субвенцію з державного бюджету для покриття різниці в тарифах, оскільки собівартість води значно вище, ніж її випускна ціна,

Шпостановою КМУ № 1741 від 22.09.99 про внесення змін до постанови КМУ від 24.03.99 № 441 з метою задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах та поліпшення фінансового становища підприємств і організацій ЖКГ рекомендовано енергопостачальним організаціям не застосовувати до підприємств та організацій, що надають житлово-комунальні послуги населенню з водопостачання і водовідведення стягнення пені за несвоєчасні розрахунки за використану електроенергію.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені за весь період нарахування до суми 120200,0 грн.

При подачі позову позивачем сплачене державне мито за платіжним дорученням № 2440 від 24.05.11 в розмірі 13428,0 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене держмито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, в особі ВП "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода", 94217, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Тельмана, буд. 17, код 35936849, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 723977,46 грн. на рахунок 260383209060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадбанк України", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, в особі ВП "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода", 94217, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Тельмана, буд. 17, код 35936849, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- інфляційні втрати 310088,92 грн., 3% річних 68232,93 грн., зменшену судом пеню 120200,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 13427,98 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 236,0 грн. на рахунок 2600418745 в ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. Повернути позивачу, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 0 грн. 02 коп.

Підставою повернення зайво сплаченого мита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду, оскільки оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 24.06.11.

Суддя А.Г.Ворожцов