Рішення № 16485565, 23.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.11 р. Справа № 7/41

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Сімоновій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка

про стягнення боргу у розмірі 62969092,22грн., пені у розмірі 4923942,61грн., 3% річних у розмірі 2092109,70грн., інфляційних у розмірі 5276307,74грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. № 8/10 від 11.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2- за дов. № 2612 від 21.03.2011р.

У судовому засіданні оголошувалися

перерви з 30.03.2011 по 04.04.2011р., з 04.04.2011р. по 18.04.2011р., з 09.06.2011р. по 23.06.2011р.

згідно ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Дочірня компанія „Газ України” НАК „Нафтогаз України” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м.Макіївка про стягнення боргу у розмірі 62969092,22грн., пені у розмірі 4923942,61грн., 3% річних у розмірі 2092109,70грн., інфляційних у розмірі 5276307,74грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про закупівлю природного газу №06/09-1585 ТЕ-8 від 23.09.2009р., додаток №1 від 21.12.2009р. до договору, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу від 30.11.2009р., від 31.12.2009р., від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р., від 30.04.2010р. на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

21.03.2011р. відповідач надав заперечення на позовну заяву від 21.03.2011р., в яких просить суд відкласти розгляд справи для перевірки відповідачем розрахунків пені, інфляційних та 3% річних.

30.03.2011р. відповідач надав доповнення до заперечень на позов від 30.03.2011р., в яких просить суд долучити до матеріалів справи копії документів та зменшити не менш ніж в 100 разів штрафні санкції за несвоєчасне виконання договірних зобовязань за договором поставки природного газу №06/09-1585-ТЕ-8 від 23.09.2009р.

Доповнення до заперечень та додані до них документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у звязку із відпусткою судді Сгари Е.В. справу №7/41 передано на розгляд судді Лейбі М.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.06.2011р. строк розгляду спору було продовжено на 15 днів до 30.06.2011р.

23.06.2011р. відповідач надав суду заяву, в якій повідомив суду, що визнає суму боргу за поставлений природний, суми на яку збільшився борг внаслідок інфляції у розмірі 5276 307,74грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки у розмірі 2092 109,70грн. та пеню у розмірі 4923 942,61грн. Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені у звязку з важким фінансовим становищем підприємства на підставі ст.233 ГК України. Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2009 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Комунальним підприємством “Макіївтепломережа” (Покупець) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-1585 ТЕ-8 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобовязується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у ст. 2 цього договору.

Постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009р. по 31.12.2009р. природний газ в обсязі до 36857 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень - 4800 тис.куб.м., листопад - 14027 тис.куб.м., грудень - 18036 тис.куб.м., а разом 36857 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Розділом 4 договору сторони визначили порядок приймання-передачі газу.

Так, пунктом 4.4 обсяг газу, визначений згідно з п.4.3 цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

Розділом 5 договору сторони зазначили ціну договору.

Так, пунктом 5.1 договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 593,448грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00грн., крім того, ПДВ 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу 727,32грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 872,78грн.

Загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Шостим розділом договору зазначений порядок проведення розрахунків.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ згідно п.5.1 проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях покупець повинен обовязково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні і призначення платежу (п.6.3).

Відповідно до розділу 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п.6.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.10 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009р. по 31 грудня 2009р., а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення. (п.11.1).

Додатковою угодою №1 від 21.12.2009р. сторони доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.1 та виклали його у наступній редакції: Постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010р. по 30 квітня 2010р. природний газ в обсязі до 194020тис.куб.м., в тому числі по місяцях: січень -70840 тис.куб.м., лютий -52140 тис.куб.м., березень - 49200 тис.куб.м., квітень 21840тис.куб.м., а разом 194020тис.куб.м.; виклали пункт 11.1 договору в наступній редакції: Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009р. по 30 квітня 2010р., а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Додаткова угода №1 від 21.12.2009р. є невідємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 83 378 497,34грн., що підтверджується, наявним у матеріалах справи актами приймання передачі природного газу від 30.11.2009р., від 31.12.2009р., від 31.01.2010р., від 28.02.2010р., від 31.03.2010р. та від 30.04.2010р., що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобовязань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 75 261 452,27грн. за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-1585ТЕ-8 від 23.09.2009р., з яких 62 969 092,22грн. сума основного боргу, 4 923 942,61грн. - сума пені, 5 276 307,74грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 2 092 109,70грн. - сума 3% річних.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №06/09-1585-ТЕ-8 від 23.09.2009р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобовязання щодо повної оплати поставленого природного газу за листопад-грудень 2009р., січень-квітень 2010р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 62 969 092,22грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 62 969 092,22грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.7.10 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач з посиланням на п. 7.2 та п.7.10 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.09.2010р. по 01.03.2011р. в сумі 4 923 942,61грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” тому сума пені 4 923 942,61грн. є обґрунтованою.

Відповідач у доповненні до заперечень від 30.03.2011р. та у заяві від 23.06.2011р. просить суд зменшити суму пені, у звязку з важким фінансовим становищем підприємства.

Вказане клопотання відповідач обґрунтовує копіями звітів про фінансові результати за 2009р. та за 2010р., довідками, розрахунком обсягу заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 3 939 154,08грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 092 109,70грн. та інфляційні нарахування в сумі 5 276 307,74грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ до Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка про стягнення боргу у розмірі 62969092,22грн., пені у розмірі 4923942,61грн., 3% річних у розмірі 2092109,70грн., інфляційних у розмірі 5276307,74грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка (86156, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лебедева, Госпблок, код ЄДРПОУ 31534547) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованості за спожитий природний газ у сумі 62 969 092,22грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Макіївтепломережа” м. Макіївка (86156, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лебедева, Госпблок, код ЄДРПОУ 31534547) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) пеню у сумі 3 939 154,08грн., інфляційні у розмірі 5 276 307,74грн., 3% річних у розмірі 2 092 109,70грн., 25550,00грн. державного мита, 236,00грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.06.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2011р.

Суддя Лейба М.О.