Рішення № 16485567, 21.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.11 р. Справа № 40/108пд

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Іванковій Н.Р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ”, м. Торез

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

про обов’язок вчинення певних дій та укладення додаткової угоди

за участю:

представників сторін:

від позивача: Степура Д.А. – юрисконсульт, Луньов А.С. - юрисконсульт

від відповідача: Манжула А.М. – юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 13 год. 20 хвил. 14.06.11р. до 14 год. 00 хвил. 21.06.11р. згідно вимог частини 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, про що складено протокол від 14.06.11р. на підставі статті 811 ГПК України

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо:

· зобов’язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області виконати умови договору оренди №1024/03 від 25.02.03р., укладеного між сторонами, а саме: пункт 6.4 шляхом надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” на списання орендованого майна згідно з протоколом про проведення обстеження у зв’язку зі списанням основних засобів станом на 01.11.10р. у кількості 170 (сто сімдесят) одиниць та залишковою вартістю 30 324 (тридцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 25 коп.;

· зобов’язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти додаткову угоду №1 від 17.05.11р. до договору оренди № 1024/03 від 25.02.03р., укладеного між сторонами.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

ь механізм списання орендованого державного майна, а саме цілісного майнового комплексу діючим законодавством не передбачений, а виходячи із того що відповідач є органом державної влади, то він діє лише на підставі та у спосіб визначений частиною другою статті 19 Конституції України, тому відсутні правові підстави для надання згоди на списання спірного майна, незалежно від умов зазначених сторонами у пункті 6.4 договору оренди №1024/03 від 25.02.03р.;

ь частиною другою статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінений або розірвано за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявністю одночасно всіх умов зазначених у частини другої статті 652 ЦК України;

ь позивачем не доведені істотні зміни обставин, на які розраховували та якими керувалися сторони під час укладення договору оренди.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

До початку розгляду спору по суті та відкриття судового засідання позивач згідно в статті 22 ГПК України відмовився від позову у частині зобов’язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області укласти додаткову угоду №1 від 17.05.11р. до договору оренди № 1024/03 від 25.02.03р., між сторонами. Господарським судом відповідно до вимог статті 78 ГПК України перевірено заяву позивача на предмет відповідності її фактичним обставинам справи, а також чи не порушує така відмова охоронювальні законом інтереси інших осіб.

Позивачеві роз’яснені процесуальних їх дій. Оскільки відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, є по своєї суті волевиявлення позивача - вона прийнята судом.

Таким чином, провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо зобов’язання останнього укласти додаткову угоду №1 від 17.05.11р. до договору оренди № 1024/03 від 25.02.03р., укладеного між сторонами, слід припинити за ознаками пункту 4 статті 80 ГПК України - повивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог слід відмовити, так як воно не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Позовна заява не містить таких чинників, а влаштована на вчинення стороною певних дій.

Додатково позивач уточнив підстави позову в частині зобов’язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області виконати умови договору оренди №1024/03 від 25.02.03р., укладеного між сторонами, зокрема: пункт 6.4 шляхом надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” на списання орендованого майна згідно з протоколом про проведення обстеження у зв’язку зі списанням основних засобів станом на 01.11.10р. у кількості 170 одиниць залишковою вартістю 30 324 грн. 25 коп., додавши до них наступне речення: „...згідно з порядком списання об’єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. за № 1314 „Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності”. Тому судом вирішується спір відносно уточнених позивачем вимог.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.02.03 р., між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ”, далі Орендар, було укладено договір оренди №1024/03 державного майна - цілісного майнового комплексу, відповідно до якого Орендодавець згідно пункту 2.1 договору за актом прийому-передачі від 25.02.03р. передав, а Орендар прийняв у платне користування державне майно за переліком ( склад і вартість майна визначені у додатках до договору) Майно перебуває на балансі ДВАТ ГЗФ „ Червона Зірка” і знаходиться за адресою: 85487, Донецька область , м. Торез.

Позивач вважає, що відповідач всупереч вимогам статті 3 Закону України” Про управління об’єктами державної власності” від 21.09.06р. за № 185 –V, із змінами та доповненнями, пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. за № 1314 „Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності”, далі Порядок, наказу Мінвуглепрому України від 17.06.09р. за № 246 „ Про затвердження Інструкції про порядок розпорядження майном підприємства що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України”, далі Інструкція, пункту 6.4 договір оренди №1024/03 від 25.02.03 р., не надає дозволу на списання орендованого майна. На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані виходячи із наступного:

Майно належить державі, а тому до спірних відносин сторін слід застосувати приписи Закону України” Про оренду державного та комунального майна”.

Укладений між сторонами договір оренди відповідно до вимог статті 759 ЦК України, статті 283 ГК України та приписам статей 1, 4, 10, 19, 32 Закону України „ Про оренду державного та комунального майна”, є підставою для виникнення у його сторін відповідно до ГК України господарських зобов’язань, передбачених статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

На час дії договору оренди, державне майно, яке було предметом договору морально та фізично зношене, відновленню не підлягає у зв’язку з фактичним руйнуванням. Так, частина основних засобів, переданих в оренду у складі цілісного майнового комплексу ГЗФ „ Червона Зірка” була введена до експлуатації ще у 1975 -1987 роках. На цей час більша частини майна непридатна до подальшого використання, не може бути у встановленому порядку відчужена з причини повного його зносу. Також, частина основних засобів які підлягають списанню, це відпрацьовані деталі та механізми, які утворилися внаслідок ремонту устаткування, так вже непридатні для використання їх у виробництві.

Слід зазначити, що усі основні засоби, що увійшли до складу цілісного майнового комплексу підприємства позивача та були передані в оренду на сьогоднішній час обліковуються на його балансі, вільні від будь-яких обтяжень, під арештом та забороною не перебувають.

Відповідач згідно пункту 8.1 договору оренди №1024/03 від 25.02.03 р., не здійснює контроль про наявність, стан, напрямки та ефективність використання державного майна, переданого в оренду . Не намагався відповідно до вимог пункту 8.2 договору ініціювати внесення змін до нього або бажання розірвати його в разі погіршення стану переданого в оренду майна, у тому числі внаслідок неналежного або невиконання Орендарем умов договору оренди тощо.

З метою усунення подальшого руйнування державного майна позивач листом від 04.02.11р. за № 1617 звернувся до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо списання орендованого майна, яке є у складі цілісного майнового комплексу ГЗФ „ Червона Зірка”, на що останнє листом від 29.04.11р. за № 01/12-0536 надало відповідь за змістом якої вбачається, що воно не заперечує проти списання орендованого майна у межах чинного законодавства, за умови його обов’язкового погодження з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, як Орендодавцем цілісного майнового комплексу.

На виконання умов пункту 5 Порядку позивач звернувся до відповідача додатково з листом №1-219 від 05.05.11р. щодо погодження списання орендованого майна згідно з актом інвентаризації об’єктів державної власності станом на 01.11.10р., на що останній листом від 13.05.11р. за № 11-06-02-03335 повідомив позивача про відсутність правових підстав для надання згоди на списання державного майна зі складу орендованого цілісного майнового комплексу ГЗФ „ Червона Зірка”.

Оскільки сторони передбачили таке списання у пункті 6.4 договору, позивач наполягає на тому, що установа відповідача повинна надати дозвіл на списання об’єктів державної власності ( основні засоби за переліком ) на певну дату з урахуванням її залишкової вартості.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” цілісним майновим комплексом є господарський об’єкт з завершеним циклом виробництва продукції ( робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автоматичними інженерними спорудами комунікаціями, системою енергопостачання тощо.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. за № 1314 „Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності” встановлено, що:

Ш списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання;

Ш списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном);

Ш рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту, закріпленого за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук, приймається суб'єктом управління лише за погодженням з Фондом державного майна;

Ш списання майна, що перебуває на балансі суб'єкта управління, здійснюється таким суб'єктом відповідно до цього Порядку;

Ш рішення про надання згоди на списання майна суб'єктами господарювання, щодо яких Кабінет Міністрів України виконує функції з управління, приймає Кабінет Міністрів України за пропозиціями Фонду державного майна та інших заінтересованих органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підприємство позивача належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості, а тому порядок розпорядження майном підприємства відповідача узгоджується з приписами пунктів 1.1 та 1.2 Інструкції „ Про порядок розпорядження майном підприємства що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України”, затвердженої наказом Мінвуглепрому України від 17.06.09р. за № 246.

Інструкція розроблена відповідно до положень Закону України „ Про оренду державного та комунального майна”, Закону України „ Про управління об’єктами державної власності”, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. за № 1314 „Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності” та інших нормативно-правових актів з питань управління державним майном. Вказані нормативні правові акті, у тому числі Порядок та Інструкція регулюють питання підготовки, внесення та розгляду матеріалів щодо списання, відчуження, передачі в оренду, з балансу на баланс або у комунальну власність майна, цілісних майнових комплексів та об’єктів незавершеного будівництва, що є державною власністю та передані в господарське відання підприємств, що належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України та передбачені умовам пункту 6.4 договору оренди, укладеного між сторонами.

Посилання відповідача на пункт 3 Порядку, який передбачає, що його дія не поширюється на цілісні майнові комплекси спростовується тим, що списанню підлягає лише частка майна за переліком, ані весь цілісний майновий комплекс, що є предметом договору оренди №1024/03 від 25.02.03р. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать правомірні вимоги позивача про списання державного майна, оскільки необхідність таких дій встановлена наступними документами, зокрема:

§ техніко-економічним обґрунтуванням необхідності списання майна;

§ актом оцінки державного майна – цілісного майнового комплексу Державного відкритого акціонерного товариства ГЗФ „ Червона Зірка” ДП ДХК „ Торезантрацит” від 26.11.02р.;

§ протоколом засідання інвентаризаційної комісії Державного відкритого акціонерного товариства ГЗФ „ Червона Зірка” ДП ДХК „ Торезантрацит” від 15.11.02р.;

§ протоколом про проведення обстежень у зв’язку зі списанням основних засобів №1 від 01.11.10р.;

§ актами технічного стану основних засобів.

Первинні документи, оформлені позивачем на списання державного майна відповідають вимога Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.09р. за № 996 – XVI, із змінами та доповненнями, Положенням (стандарти) бухгалтерського обліку, а також приписам наказу Міністерства Фінансів України від 11.08.94р. за №69 „Про затвердження Інструкції по інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”, із змінами та доповненнями.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено невиконання відповідачем умов пункту 6.4 договору оренди №1024/03 від 25.02.03р. щодо необхідності списання за законодавством основних засобів станом на 01.11.10р., у зв’язку з їх неналежним станом, пов’язаного із руйнуванням, пошкодженням та знищенням майна, у тому числі ненадання з боку відповідача дозволу на списання державного орендованого майна ( основних засобів).

Навпаки, відповідач з посиланням на законодавство не довів суду причини не ненадання дозволу позивачу на списання спірного майна, застосування у повній мірі вимог пунктів 8.1 та 8.3 договору оренди щодо контролю за станом майна, переданого в оренду, умови його зносу, з урахуванням первинної та залишкової вартості, прийняття заходів щодо внесення змін до договору оренди та можливе його розірвання. На час укладення договору сторони керувалися вимогами статті 627 ЦК України та статтею 42 ГК України, а необхідність списання орендованого майна у встановленому законом порядку визначена сторонами у пункті 6.4 спірного договору оренди.

Стаття 629 ЦК України встановлюють обов’язковість договору для виконання, оскільки всі його умови - істотні, звичайні та випадкові стають обов’язковими для сторін з моменту його укладення. Відповідач умови договору не виконав, дозвіл позивачу на списання спірного майна за переліком не надав.

Тому решта частина позову товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо вчинення останнім певних дій обґрунтована та підлягає задоволенню.

За такими обставинами, слід зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили, виконати умови договору оренди №1024/03 від 25.02.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, зокрема: пункт 6.4 шляхом надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” на списання орендованого майна згідно з протоколом про проведення обстеження у зв’язку зі списанням основних засобів станом на 01.11.10р. у кількості 170 (сто сімдесят) одиниць залишковою вартістю 30 324 (тридцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 25 коп., згідно з порядком списання об’єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. за № 1314 „Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності”.

Частина четверта статті 49 ГПК України встановлює, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому випадку, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

До складу судових згідно статті 44 ГПК України відносяться також і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які підлягають розподілу судом за наслідками судового процесу. При цьому приймається до уваги те, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито та витрати по забезпеченню судового процесу у повній мірі незалежно від результатів вирішення спору.

Спір доведений до суду у зв’язку з неправильним діями відповідача, а тому витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача у справі – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.06.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 10, 19, 32 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 526, 627, 629, 638, 759 ЦК України, ст. ст. 42, 174, 193, 283 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 34, 36, 44, 49, ч. 3 ст. 77, п. 4 ст. 80, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо зобов’язання останнього укласти додаткову угоду №1 від 17.05.11р. до договору оренди № 1024/03 від 25.02.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області – припинити.

2. Зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області протягом 30-денного строку з дня набрання рішення законної сили виконати умови договору оренди №1024/03 від 25.02.03р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, зокрема: пункт 6.4 шляхом надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ” на списання орендованого майна згідно з протоколом про проведення обстеження у зв’язку зі списанням основних засобів станом на 01.11.10р. у кількості 170 (сто сімдесят) одиниць залишковою вартістю 30 324 (тридцять тисяч триста двадцять чотири) грн. 25 коп., згідно з порядком списання об’єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.07р. за № 1314 „Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності”, видавши наказ.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 8300, м. Донецьк, вул. Артема, 97, ід. код 13511245, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСЬКИЙ ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ”, 86606, Донецька область, м. Торез, ГЗФ „Червона Зірка”, р/р 2600703516842 у філії АТ „УКРЕКСІМБАНК” в м. Донецьк, МФО 334817, ід. код 32131749, витрати по державному миту в сумі 85 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецьку.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення складено –24.06.11р.