Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.06.11р.Справа № 6/5005/6471/2011 За позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави, в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "САМАРА", с. Могилів, Царичанський район, Дніпропетровська область
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
О.О. Коваленко
Представники:
від прокурора - Бєлік В.О., посвідчення №НОМЕР_1 від 09.12.2010р.;
від позивача - Герасимчук С.С., посвідчення №НОМЕР_2 від 20.04.11р.;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява прокурора Самарського району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ в інтересах держави, в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Самара", Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів - далі по тексту - відповідача про зміну пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 01.03.2006 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Самара", зареєстрованого в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:090:0043, виклавши його у такій редакції:
“4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі (у гривнях), встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. за № 156/33, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1., про що в реєстрі вчинено запис від 01.03.2006р. за № 1018, загальною площею 0,0968 га, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання - передачі земельної ділянки, земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 22. Земельна ділянка надається терміном 10 років. Відповідно до п.4.1 вказаного договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3. Пункт 4.7 договору зазначає, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом. У зв'язку з тим, що Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011 року внесено зміни до ст.21 Закону України “Про оренду землі” та визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) та з метою приведення раніше укладених позивачем договорів оренди земельних ділянок, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення "Про приведення рішення про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства". На виконання вимог чинного законодавства прокурор Самарського району м. Дніпропетровська, в інтересах держави, в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
07.06.2011р. представник прокуратури, позивач та відповідач в судове засідання з'явилися, позивач надав суду письмові пояснення по справі, згідно з якими позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи наступним: розрахунок орендної плати за договором було здійснено відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі»в редакції станом на час укладення договору, тобто в редакції від 06 жовтня 1998 року із відповідними змінами та доповненнями, станом на 26 грудня 2002 року (№ З 80-1V). Законом України від 03.06.2008 року № 309-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель несільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Згідно з прикінцевими положеннями Закону України №309-VI від 03.06.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.2008 року) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Отже, умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам ст. 21 Закону України «Про оренду землі»(в новій редакції), внаслідок чого виникла необхідність привести п.4.1 договору до вимог чинного законодавства України. У зв'язку з прийняттям 02.12.2010р. Податкового кодексу України, який вступив в дію 01.01.2011р. Закон України "Про плату за землю" втратив свою чинність" Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України»внесені зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме у частині другій слова «до Закону України «Про плату за землю»замінено словами «до Податкового кодексу України», а частину четверту, п'яту і сьому виключено (цей закон набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України). Міський голова 18.02.2011 р. звернувся до відповідача, як орендаря земельної ділянки комунальної власності у м. Дніпропетровську (лист від 18.02.2011 №7/22-185 «Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства»), з пропозицією привести договір оренди землі, укладений з відповідачем у відповідність до вимог Податкового кодексу України та Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 №216/8. Пропозиція міського голови була опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета «Наше Місто від 22.02.2011р.№26 (3306)) в офіційному повідомленні. Відповідно до повідомлення відповідачу необхідно було у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення (до 08.03.2011р.) звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору. Проте у строк, визначений повідомленням, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, додатковий договір сторонами не підписано. Дніпропетровською міською радою 02.02.2011 прийнято рішення від №216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства»від 02.02.2011р. за № 216/8. Згідно з п. 1 цього рішення, розмір орендної плати за користування земельними ділянками, встановлюється у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.
Відповідач надав суду відзив на позов, яким з позовними вимогами не погоджується та вважає їх таким, що не підлягають задоволенню. У відзиві відповідача мова йде про договір земельної ділянки укладений між позивачем та відповідачем за номером 129090 площею 0,2130га (зареєстрованого в Державному земельному кадастрі за номером 1210100000:09:090:0041), яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 22, строком на 10 років. Даний договір посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1., за реєстровим номером 1020. Суд не може прийняти до уваги відзив на позов, так предметом розгляду справи є договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем, площею 0,0968 га (зареєстрований в Державному земельному кадастрі за номером 1210100000:09:090:0043). Земельна ділянка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 22. Договір посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1., про що в реєстрі вчинено запис від 01.03.2006р. за № 1018. З огляду на вищевикладене у відзиві на позов мова йде про іншу земельну ділянку, а не про земельну ділянку, яка є предметом договору. 07.06.2011р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено до 21.06.2011 року у звязку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі.
21.06.2011 року справу було розглянуто за відсутністю повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до р. 1 договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. 20-річчя Перемоги, 22 (Самарський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:090:0043. Цільове використання земельної ділянки за цим договором - ринкова інфраструктура. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. за № 156/33. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1., про що в реєстрі вчинено запис від 01.03.2006р. за № 1018.
Згідно з р. 2 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,0968 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання - передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становить 331 240,91 грн. Договір укладено на 10 років.
Пунктом 4.1 вказаного договору зазначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.
Згідно п. 13 „Типового договору оренди землі" затвердженого Кабінетом міністрів України, передбачено, що умовами для перегляду орендної плати в договорах оренди земельних ділянок є зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Пункт 4.7 договору зазначає, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 309-VI від 03.06.2008 року в Закон України “Про оренду землі” були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: “Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”. Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.
В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність, згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до вимог п.288.1 ст.288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 288.2 статті 288 Податкового Кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Згідно до п.288.4 ст.288 Податкового Кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).
Згідно з ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частинами 2 і 3 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено як один із способів захисту порушеного цивільного права або інтересу зміну правовідношення, а також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.
Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Позивачем на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки мінімальний розмір річної орендної плати за землю встановлено на законодавчому рівні, а визначений договором оренди землі від 01.03.2006 року розмір такої орендної плати не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Приймаючи до уваги, що справу до суду доведено з вини відповідача, слід стягнути з відповідача в дохід державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 287, 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 16, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Змінити п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 01.03.2011 року (зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:09:090:0043), укладеного між Дніпропетровською міською радою (49011, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код ЄДРПОУ 23928791) та товариством з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Самара" (51040, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Центральна, 115, код ЄДРПОУ 30950544), виклавши його в наступній редакції:
“4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі (у гривнях), встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011р. № 216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України”.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Самара" (51040, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Центральна, 115, код ЄДРПОУ 30950544) в доход державного бюджету в особі управління Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в ГУДКУ в Дніпропетровській обл. (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31118095700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) державного мита - 85 грн. (вісімдесят пять грн.), про що видати наказ.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "Самара" (51040, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Центральна, 115, код ЄДРПОУ 30950544) на користь державного бюджету в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 3121726470005 в відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. (двісті тридцять шість грн.), про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено
22.06.2011р.
Судове рішення № 16485136, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 22.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/5005/6471/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: