Рішення № 16485139, 22.06.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.11р.Справа № 16/5005/7092/2011

за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз”, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства „Сімор”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 6547 грн. 35 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1.- юрисконсульт 1-ої категорії, дов. від 17.03.2011р. №649;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 6547 грн. 35 коп., що складає 4 412 грн. 78 коп. заборгованості за послуги, надані відповідно до умов договору від 01.01.2010р. №ДУМГ-10660 на транспортування природного газу, 369грн. 87 коп. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 253 грн. 61 коп. 3% річних, 308 грн. 89 коп. 7% штрафу та 1202 грн. 20 коп. пені.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.41).

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 01.01.2010р. між позивачем - Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Трансгаз) та відповідачем - Приватним підприємством „Сімор” (замовником) було укладено договір №ДУМГ/10660 (надалі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого його предметом є надання послуг Трансгазом по транспортуванню природного газу замовника власними газотранспортними мережами від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до газорозподільчої станції (далі - ГРС) та передача газу у газову мережу ВАТ „Дніпрогаз” для подальшого транспортування замовнику, а замовник зобовязується прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з його транспортування Трансгазу та виконувати інші обовязки, передбачені цим Договором;

- пунктом 2.6 Договору встановлено, що надання послуг з транспортування газу замовнику у відповідному місяці оформлюється 2-х сторонніми актами про виконання послуг по транспортуванню газу між Трансгазом і замовником на підставі затвердженого щомісячного реєстру протранспортованого газу замовникам між ВАТ „Дніпрогаз” і Трансгазом; акти підписуються уповноваженими представниками сторін; ці акти та щомісячні реєстри є підставою для розрахунків між сторонами договору (пункт 2.7 Договору);

- як вбачається на виконання умов Договору позивачем у лютому, березні, квітні, вересні та грудні 2010р. було протранспортовано відповідачу 237, 449 тис куб.м, що підтверджується реєстрами розподілу природного газу серед промислових підприємств, що отримали його через мережі Дніпропетровського ЛВУМГ УМГ „Харківтрансгаз” та ВАТ „Дніпрогаз” за лютий, березень, квітень, вересень, грудень 2010р., а саме у лютому 2010р. було про транспортовано 55,381 тис. куб. газу, у березні 2010р. 55, 771 тис. куб. газу, у квітні 2010р. 58,138 тис. куб. газу, у вересні 2010р. 38,551 тис. куб. газу, у грудні 2010р. 29,608 тис. куб. газу (а.с.10-23);

- згідно розрахунку позивача вартість протранспортованого у обсязі 237,449 тис куб.м газу становить 23200 грн. 52 коп.;

- відповідно до пункту 7.1 Договору оплата послуг по транспортуванню газу, наданих Трансгазом, здійснюється замовником шляхом попередніх платежів до 30-го числа місяця, у якому надаються послуги по транспортуванню, на розрахунковий рахунок Трансгазу; остаточні розрахунки за послуги по транспортуванню природного газу, що були надані у звітному місяці, здійснюються замовником на підставі двосторонніх актів про виконання послуг по транспортуванню газу або щомісячних реєстрів (п.2.6) грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Трансгазу у термін до 15-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 7.2 Договору);

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк;

- таким чином, за надані позивачем послуги з транспортування газу у лютому 2010р. відповідач повинен був остаточно розрахуватися до 15 березня 2010р., у березні 2010р. - до 15 квітня 2010р., у квітні 2010р. до 15 травня 2010р., у вересні 2010р. - до 15 жовтня 2010р., у грудні 2010р. - до 15 січня 2011р.;

- як вбачається відповідач за поставлений газ розрахувався частково у звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 412 грн. 78 коп., що підтверджується підписаним між сторонами актом від 20.06.2011р. №162029 звірки розрахунків за надані послуги з транспортування газу (а.с.44);

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання;

- відповідно до пункту 8.2 Договору за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у терміни, зазначені у пункті 7.2 цього договору, замовник повинен сплатити на користь Трансгазу, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, а також відшкодовує понесені Трансгазом збитки;

- отже, пеня згідно розрахунку становить 1 202 грн. 20 коп. (з 16.03.2010р. по 25.05.2011р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 347 грн. 25 коп. (березень 2010р. - травень 2011р.), а річні 210 грн. 06 коп. (з 16.03.2010р. по 25.05.2011р.).

Що стосується вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 308 грн. 89 коп., то суд не вбачає підстав для такого стягнення штрафу, оскільки:

- відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобовязання, в якому хоча б одна сторона є субєктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, або порушення повязане з виконанням державного контракту, або виконання зобовязання фінансується за рахунок Державного бюджет України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості;

- відповідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання;

- частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

- як вбачається умовами укладеного між сторонами Договору не встановлено розміру штрафу за прострочення виконання зобовязання.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повних сумах, оскільки з вини відповідача спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Сімор” (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, буд. 1а; ідентифікаційний код 19146901) на користь Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) в особі структурного підрозділу Запорізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз” (49035, м. Дніпропетровськ, Криворізьке шосе, 24; ідентифікаційний код 25698645) 4 412 грн. 78 коп. заборгованості, 1202 грн. 20 коп. пені, 347грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 210 грн. 06 коп. річних, 102 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"23" червня 2011р.