Ухвала суду № 16484812, 16.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/611/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л. О., Совгири Д. І.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта): Кушніра С.В.

відповідача: Непийводи І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу іноземного підприємства "Баварія-Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом іноземного підприємства "Баварія-Агро" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011 року іноземне підприємство "Баварія-Агро" звернулося в суд з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці від 14 січня 2011 року №0000052310 та №0000062310/0 про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідно.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.02.2011 року в задоволені зазначених позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 14 січня 2011 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким позов щодо вказаного податкового повідомлення-рішення задовольнити. В обґрунтування своїх доводів посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне зясування всіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник ДПІ у м. Вінниці проти доводів апеляційної скарги заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях, приєднаних до матеріалів справи, у звязку з чим просила залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на підставі направлення від 26 листопада 2010 року №3273/23 посадовими особами ДПІ у м. Вінниці згідно із ч. 11 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ проведена планова виїзна перевірка ІП "Баварія-Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 30 грудня 2010 року №4482/23-10/32168721, у якому встановлено порушення позивачем:

- підпункту 4.1.6, пункту 4.6 статті 4, пункту 5.1 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 року №283/97-ВР , в результаті чого занижено обєкт оподаткування в сумі 183217 грн. та відповідно податок на прибуток в сумі 45805 грн., з яких за ІІ квартал 2008 року на суму 72733 грн. і податок в сумі 18183 грн.; за І квартал 2009 року на суму 19736 грн. і податок в сумі 4934 грн.; за ІІ квартал 2009 року на суму 85062 грн. і податок в сумі 21266 грн.; за ІІІ квартал 2009 року на суму 7492 грн. і податку в сумі 1873 грн. та завищено обєкт оподаткування за ІV квартал 2008 року на суму 1806 грн. і податку в сумі 451 грн.;

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень місяць 2009 року в сумі 16667 грн.

На підставі даного акта, ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення-рішення №0000052310 від 14 січня 2011 року, яким ІП "Баварія-Агро" визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій) в розмірі 57369 грн. та №0000062310/0 від 14 січня 2011 року, яким ІП "Баварія-Агро" визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій) в розмірі 20834 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Оскільки в апеляційній скарзі ставиться питання про перегляд судового рішення тільки в частині, що стосується оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 14 січня 2011 року, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав виходити за межі доводів апеляційної скарги, обставини справи по яких жодною зі сторін не оскаржуються.

Так, надаючи оцінку прийнятому рішенню податкового органу суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Баварія-Агро" мало фінансово-господарські відносини з ТОВ "Дефендер", яке, зокрема надавало юридичні послуги ПП "Баварія-Агро" на підставі договору про надання юридичних послуг від 28 січня 2008 року згідно завдань замовника.

За надані послуги ПП "Баварія-Агро" перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Дефендер" кошти в сумі 100000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 16666 грн. 67 коп., що підтверджується податковою накладною №45 від 25 травня 2009 року, в результаті чого податок на додану вартість в сумі 16666 грн. 67 коп. включений ПП "Баварія-Агро" до складу податкового кредиту у червні 2009 року.

Податковий кредит згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон Про ПДВ) - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг). Вказаними приписами статті передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Так, дійсно, не викликає сумнівів твердження апелянта згідно якого аналіз норм Закону про ПДВ дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Разом з тим, апеляційний суд відмічає, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обовязковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку.

В ході проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ "Дефендер" в період 2009 року не займалось таким видом господарської діяльності як надання юридичних послуг, останнє не звітує до органів ДПС та визнано банкрутом на підставі рішення суду.

Надані позивачем акти виконаних робіт без номерів від 29 та 30 травня 2009 року містять лише загальне визначення послуг та їх вартість, що є недостатнім для надання їм статусу належного первинного документа в розумінні п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995р. № 88, оскільки такі не містять даних щодо обсягів наданих послуг, їх змісту, відомостей про особу, яка їх фактично виконувала, у них відсутня інформація про фактично понесені витрати ТОВ на їх проведення, а також визначення в чому саме полягає надання зазначених послуг з посиланням на відповідні належні докази та наявність цих доказів.

Позивачем документально не підтверджено фактичне здійснення Виконавцем - ТОВ "Дефендер" наступних юридичних послуг, а саме: консультації, заключення, довідки по правовим питанням, які виникають в процесі господарської діяльності Замовника; організація та ведення претензійної роботи по матеріалах, підготовленими Замовником; не обґрунтовано співмірність суми отриманих юридичних послуг - 100000 грн. виконаним роботам та не надано належних доказів їх реального проведення, що не може не викликати сумнівів у наявності ділової мети такої господарської операції та використання потрачених витрат у власній господарській діяльності підприємства.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про неправомірність віднесення ІП "Баварія-Агро" до складу податкового кредиту 16667 грн. ПДВ з витрат, понесених у звязку з отримання від ТОВ "Дефендер" відповідних послуг, не підтверджених документально.

Наведене свідчить про те, що підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062310/0 від 14 січня 2011 року не має.

Твердження апелянта про неправомірність застосування при прийняті оскаржуваних рішень норм Податкового кодексу, а не положень законодавства, чинного на час складання акту перевірки, а також Закону України "Про податок на додану вартість", який втратив чинність з 01.01.2011 року теж не заслуговує на увагу.

Так, у звязку з набранням 01 січня 2011 року чинності Податкового кодексу України, втратили чинність низка нормативно-правових актів, зокрема Закон України "Про податок на додану вартість" та Закон України "Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетними та державними цільовими фондами".

Податкові повідомлення рішення прийняті ДПІ у м. Вінниці 14.01.2011 року, тобто в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, чинним на час вчинення даної процесуальної дії, з посиланням на порушення тих нормативних актів, чинних на час виявлення відповідних порушень.

Колегія суддів вважає, що визначення податковим органом в оскаржуваних рішеннях відповідальності із застосуванням норм Податкового Кодексу України здійснено на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, отже є правомірним.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, то підстав для її задоволення не має.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства та всебічно перевіривши обставини справи, вирішив її у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу іноземного підприємства "Баварія-Агро" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 червня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Голота Л. О.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар