Ухвала суду № 16484661, 06.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14477/10/8/0170

06.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПривалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняГалайдіна Г.І.

за участю сторін:

представника відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- Кузьмина Володимира Володимировича, довіреність № 4688/9/10-0

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 27.01.11 у справі № 2а-14477/10/8/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертні оцінки" (вул. Київська, 60, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертні оцінки" - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Ялта АР Крим від 28.10.2010 року № 0003491501/0 про донарахування податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивачу з єдиного податку в розмірі 2644,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 судового збору.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, наказу ДПА України N 477 від 13.10.98 року, яким затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку звітності.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Проте, неявка представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність представника позивача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20.10.2010 Державною податковою інспекцією у м. Ялта АР Крим проведена документальна невиїзна перевірка розрахунку сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою за ставкою 10% - Товариством з обмеженою відповідальністю “Експертні оцінки” за І квартал 2010р., ІІ квартал 2010р. та ІІІ квартал 2010р., за результатами якої складено акт № 3791/15-1/22289834 від 20.10.2010.

Актом перевірки встановлено заниження єдиного податку на загальну суму 22064,00грн., у т.ч. у І кварталі 2010 року 7097,00 грн., ІІ кварталі 2010 року 7421,00 грн., ІІІ кварталі 2010 року 7546,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003491501/0 від 28.10.2010, яким позивачу визначено податкове зобовязання з єдиного податку в розмірі 2644,00 грн., в тому числі 2207,00 грн. основного платежу та 437,00 грн. штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. підприємству надавалась поворотна фінансова допомога у загальній сумі 22064,00грн., яка не була включена до рядку 04 Розрахунку сплати єдиного податку, що є порушенням вимог абз. 2 ст.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998р. №727.

Відповідач вважає, що поворотна фінансова допомога відноситься до позареалізаційних доходів і в Книзі обліку доходів та витрат субєкта малого підприємництва юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відображається в графі 5 «Позареалізаційні доходи і виручка від іншої діяльності».

Таким чином, на думку податкового органу, при оподаткуванні єдиним податком враховуються всі надходження грошових коштів, отримані на розрахунковий рахунок і в касу підприємства від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів, включаючи поворотну фінансову допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з єдиного податку і безпідставно донараховано спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобовязання в розмірі 2 644,00 грн., оскільки отримана поворотна фінансова допомога не є обєктом оподаткування єдиним податком.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Пунктом 3 Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 746/99 від 28.06.1999р. визначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

З положень, закріплених в зазначеному Указі вбачається, що об'єктом оподаткування єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто, обєктом оподаткування є саме сума виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відтак всі інші доходи такого субєкта, в т.ч. позареалізаційні, не впливають на базу оподаткування цим податком.

Відповідно до пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотна фінансова допомога - це сума коштів, переданих платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору позики №6 (поворотно-фінансової допомоги засновника) від 06.01.2010 на суму 30000 грн. засновник ТОВ «Експертні оцінки»ОСОБА_2 за період, що перевірявся, надав товариству позику в розмірі 22 064,00грн., що підтверджується банківськими квитанціями та прибутковими касовими ордерами. При цьому, договором не передбачено нарахування будь-яких процентів чи іншої компенсації за користування цими коштами.

Таким чином, виходячи із змісту вказаних правових норм, поворотна фінансова допомога, отримана позивачем, не є доходом платника податків, оскільки передбачається її повернення, а договором не передбачено нарахування будь-яких відсотків чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є й виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що включення позареалізаційних доходів (поворотної фінансової допомоги) до складу оподатковуваної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) законодавчо необґрунтовано, а відтак донарахування позивачу податкового зобовязання з єдиного податку в розмірі 2207,00 грн. за основним платежем по спірному податковому повідомленню-рішенню та застосування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в розмірі 437,00 грн., є протиправним.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання податкового органу на пункт 5 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва юридичною особою, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.1998 №477 (в редакції наказу ДПА України 19.10.1999р. під № 713/4006), який розширює поняття “виручки”, що наведене у ч. 3 ст. 1 вказаного Указу Президента України, оскільки Указ Президента України має вищу юридичну силу порівняно з Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат субєкта малого підприємництва юридичною особою.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протипавним спірного податкового повідомлення-рішення та обґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.11 у справі № 2а-14477/10/8/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2011 року.

Головуючий суддяпідписА.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова