Ухвала суду № 16483964, 21.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 р. Справа № 20046/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ПП «Гарант Луцьк Плюс» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 року у справі за позовом ПП «Гарант Луцьк Плюс» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановила:

У грудні 2009 року ПП «Гарант Луцьк Плюс» до Луцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №000281399/0 від 06.11.2009 року.

Позивач зазначав, що Луцькою ОДПІ 27 жовтня 2009 р. був складений акт № 388/23-99/34928122 про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Гарант Луцьк Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.02.2007 р. по 30.06.2009 р. та іншого законодавства за період з 22.02.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 000281399/0 від 06 листопада 2009 р. про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 127490,30 грн., з яких: за основним платежем 99194,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28 295,55 грн.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП «Гарант Луцьк Плюс» з дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.02.2007 року по 30.06.2009 року та іншого законодавства за період із 22.02.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки № 388/23-99/34928122 від 27.10.2009 року.

Вказаним актом виявлено порушення п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2008 року на суму 76857,50 гривень та за 2 квартал в сумі 22337,25 гривень, оскільки не підтверджені віднесені валові витрати первинними документами.

На підставі вказаного акту Луцькою ОДПІ 06.11.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002812399/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання із податку на прибуток в сумі 127490,30 гривень, із них за основним платежем 99194,75 гривень та штрафна (фінансова) санкція 28295,55 гривень за порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підставою для визначення Луцькою ОДПІ ПП «Гарант Луцьк Плюс» податкового зобов'язання є те, що підприємство зайво включило витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими документами, внаслідок чого завищено суму валових витрат за 1-2 квартали 2009 року на суму 396781,00 гривень.

Згідно актів здачі-приймання робіт ПП ОСОБА_2 в 1-2 кварталі проводила переробку та сортування яблук на загальну суму 396781,00 гривень.

В акті перевірки зазначено про порушення підприємством пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок включення до складу валових витрат сум витрат, які на момент проведення перевірки залишилися непідтвердженими відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищезгаданого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

В судовому засідання у суді першої інстанції позивачем, були представлені первинні документи, які б підтверджували, що він мав право згідно вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включати до складу валових витрат суму в розмірі 99 194, 75 грн., а саме: договір купівлі - продажу від 01.12.2008 р., укладений з ФОП ОСОБА_2, акти здачі - приймання робіт з ФОП ОСОБА_2 за І-ІІ квартали 2009 р., договір зберігання продовольчих товарів № 12 від 01.12.2008 р., укладений з ФОП ОСОБА_2

При здійсненні перевірки та складанні акту № 388/23-99/34928122 про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Гарант Луцьк Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.02.2007 р. по 30.06.2009 р. та іншого законодавства за період з 22.02.2007 р. по 30.06.2009 р., не був складений додаток, у якому б зазначались документи, які перевірялись та надавались позивачем під час перевірки. Дану вимогу передбачає п.п. 2.2.11 п. 2.2 розділу 2 та п. 3.1 розділу 3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом № 327 від 10.05.2009 р. ДПА України.

Згідно п.п. 2.3.2 п. 2.2 розділу Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом № 327 від 10.05.2009 р. ДПА України за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції) що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Але до посадових осіб позивача під час проведення перевірки ніхто з представників відповідача не звертався з вищенаведеною вимогою про надання пояснень і факт відмови надання пояснень в акті перевірки не зафіксований. Крім того слід зазначити, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання, щодо ненадання позивачем документів для перевірки.

За наведених обставин, судова колегія приходить до висновку, що витрати за наслідками господарських взаємовідносин позивача з ФОП ОСОБА_2, правомірно включені позивачем до складу валових витрат підприємства, оскільки факт придбання товарів (робіт, послуг) підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються законними і обгрунтованими та спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу ПП «Гарант Луцьк Плюс» задоволити. Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2010 року у справі №2а-19514/09/0370 та прийняти нову постанову, якою позов задоволити. Визнати неправомірним донарахування податку на прибуток ПП «Гарант Луцьк Плюс» в сумі 99194,75 грн. Скасувати податкове повідомлення-рішення №000281399/0 від 06.11.2009 року.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс