Ухвала суду № 16482780, 23.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/304/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є,

при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.11р. у справі №2а/2570/304/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машпостачкомплект»до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Машпостачкомплект»звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 27.12.10р. №0006962320/1 та №0006972320/1.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.11р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позаплановою виїзною перевіркою встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту у податковій декларації за червень 2010 року податкову накладну №140 на суму ПДВ 3535, 90 грн., яка була виписана контрагентом позивача у травні 2010 року без документального підтвердження факту її отримання у звітному місяці. На думку податкового органу, підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, отриманої в іншому податковому періоді, ніж дата її виписки є, зокрема, лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля. Крім того, позивач не звертався до ДПІ зі скаргою на постачальника, який у встановлені законом строки не надав податкову накладну позивачу.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на її правомірність та обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Чернігові проведено позапланову перевірку ТОВ «Машпостачкомплект»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні 2010 року , за результатами якої складено акт від 16.11.10р. №850/23/21393050.

На підставі вказаного акту податковим органом винесені податкові повідомлення рішення від 03.12.10р.:

№0006962320/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1368 грн., у тому числі: 912 грн. за основним платежем та 456 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0006972320/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявлену у податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року на 1222 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення рішення залишені без змін та ДПІ винесені податкові повідомлення рішення від 27.12.10р. №0006962320/1 та №0006972320/1.

Як вбачається із акта перевірки, підставою для визначення податкового зобовязання був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, а також п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у безпідставному, на думку податкового органу, включенні позивачем до складу податкового кредиту за червень 2010 року суму ПДВ в розмірі 3535, 90грн. згідно з податковою накладною № 140 від 21.05.10р., яка виписана постачальником ТОВ «Трилитан» у травні 2010 року, тобто в іншому періоді, ніж період здійснення господарської операції.

Вказане порушення за висновком податкового органу призвело до завищення позивачем податкового кредиту за червень 2010 року на суму 3535, 90 грн., що призвело до заниження позитивного значення на 912 грн. (р. 18.1 декларації за червень 2010 року) та завищення відємного значення (р. 18.2) на суму 2624 грн., в результаті чого позивачу донараховано суму ПДВ в розмірі 912 грн.

Завищення відємного значення на суму 2624 грн. у червні 2010 року призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у серпні 2010 року на суму 1222 грн.

Задовольняючи адміністративний позов та визнаючи неправомірними податкові повідомлення рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення у платника податків права на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, яка отримана позивачем у червні 2010 року, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, за вимогами п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних ), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Між тим, відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, за змістом наведених норм, право платника податку відобразити податковий кредит виникає тільки на підставі та за наявності податкової накладної, отже дані до податкової декларації можуть вноситись тільки у період отримання такої податкової накладної, що і мало місце у спірному випадку.

На підтвердження факту отримання позивачем податкової накладної у червні 2010 року позивач долучив до матеріалів справи Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року, з якого вбачається, що податкова накладна №140 від 21.05.10р. отримана позивачем 14.06.10р.

Щодо доводів відповідача про неподання позивачем скарги ДПІ про несвоєчасне ненадання контрагентом позивача податкової накладної, то такі доводи також не можуть бути підставою для висновку про заниження податкового зобовязання з ПДВ.

Так, відповідно до абз.2 п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

За змістом наведеної норми, подання скарги є правом, а не обовязком платника податку.

Відповідно до 7.4.1. Закону N 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи той факт, що позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованого у звязку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально, на підставі дійсних, реально виконаних правочинів юридичною особою, зареєстрованою платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, у суду відсутні правові підстави для висновку про завищення позивачем податкового кредиту за червень 2010 року на суму 912 грн. та завищення бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на суму 1222 грн.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.11р. у справі №2а/2570/304/2011- залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.02.11р. у справі №2а/2570/304/2011- без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з момент проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Ухвала складена в повному обсязі: 24.06.11р.