Ухвала суду № 16482772, 09.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9493/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», просило визнати протиправним та скасувати рішення від 23.06.2010 №0027532302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4420,00 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року позов задоволено частково. Суд постановив: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2010 №0027532302, прийняте Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»штрафних (фінансових) санкцій на суму 3060 (три тисячі шістдесят) гривень.

В апеляційній скарзі представник відповідача, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача, вказуючи на законність та обґрунтованість вказаної постанови просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та заперечення, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у червні 2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуга), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 01.06.2010 №00249/101323/32294926.

Перевіркою встановлено, що позивач не забезпечив щоденний друк фіскальних звітних чеків (Z-звітів) на трьох реєстраторах розрахункових операцій з тих, що використовуються позивачем у торгівельному залі універсаму, у такі дні:

реєстратор розрахункових операцій (фіскальний № 1013005158) - не роздрукований Z-звіт за 05.05.2010;

реєстратор розрахункових операцій (фіскальний № 1013005159)- не роздруковані Z-

звіти за 04.11.2009, 02.01.2010, 01.04.2010;

реєстратор розрахункових операцій (фіскальний № 1013005151) - не роздруковані Z-звіти за 13.08.2009, 01.09.2009, 12.10.2009. 20.10.2009, 07.10.2009, 04.11.2009, 02.01.2010. 01.04.2010.

Разом, на трьох реєстраторах розрахункових операцій виявлено 12 фактів не роздрукування Z-звітів.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем порушено вимоги пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим Державною податковою інспекцією в Києво - Святошинському районі Київської області прийнято рішення від 23.06.2010 № 0027532302 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4420,00 гри., з яких: 4080,00 гри. фінансова санкція за нероздрукування фіскальних звітних чеків (340,00 грн. х 12); 340,00 грн. - фінансова санкція за незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів тому, що у дні 07.10.2009 реєстратор розрахункових операцій (фіскальний № 1013005151) та 04.11.2009, 02.01.2010, 01.04.2010 реєстратор розрахункових операцій (фіскальний № 1013005159) не працювали у зв'язку з виробничою необхідністю чи іншими поважними причинами, позивачем не надано.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за незабезпечення друкування Z-звіту в ті дні, коли згідно з встановленим на підприємстві режимом роботи реєстратор розрахункових операцій не працював, є безпідставним і не відповідає змісту закону, адже такі обставини жодним чином не виливають на реалізацію фіскальної функції та контролю за обігом готівки, враховуючи викладене.

Згідно з пунктом 9 статі 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг»суб'єкти, підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 4 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, невиконання суб'єктом підприємницької діяльності щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій утворює правопорушення, за яке законом передбачено відповідальність шляхом застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів зазначає, що вимога Закону щодо забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій не є абсолютною. Так, друкування Z-звіту не виконується за вихідні дні, за ті дні, коли на підприємстві був робочий день без обслуговування клієнтів (наприклад, санітарний день), у разі, якщо відбувалось відключення електроенергії, якщо реєстратор розрахункових операцій вийшов з ладу, здійснювалось його сервісне обслуговування за межами підприємства. РРО вилучено податковим органом чи правоохоронними органами тощо. Але, дані обставини, що зумовили невиконання друкування Z-звіту повинні підтверджуватись документально.

Платник податків не може бути двічі притягнутий до відповідальності за те, що не забезпечив друкування Z-звіту і за те, що не забезпечив зберігання цього ж нероздрукованого Z-звіту.

Відповідальність за «незабезпеченні зберігання»фіскальних звітних чеків може застосовуватись окремо лише у тому випадку, якщо платник податків виконав друк фіскального звітного чеку, але не забезпечив його зберігання у встановленому порядку.

Оскільки податковим органом не встановлено фактів незберігання позивачем Z-звітів, яки були роздруковані, фінансову санкцію в сумі 340,00 грн. за таке правопорушення до позивача застосовано незаконно і рішення податкового органу в цій частині також підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення податкового органу в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 3060,00 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає не доведеним потенційний обовязок Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, як субєкта владних повноважень про правомірність своїх дій.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Київський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 14 червня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: