Ухвала суду № 16481506, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5673/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Лічевецький І.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Черкаси до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" про стягнення штрафних (фінансових) стягнень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року позивач Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" про стягнення штрафних (фінансових) стягнень, в якому просив стягнути з ТОВ «Сінніс, ЛТД»за рахунок активів штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в розмірі 22440, 00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2009 року у адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду від 15 червня 2009 року та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ДПІ у м.Черкаси відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Сінніс, ЛТД»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду міста від 15 червня 2009 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у м.Черкаси в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при здійсненні господарської діяльності було допущено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що є підставою для накладення санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження пі час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ТОВ «Сінніс, ЛТД»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності 23 листопада 1995 р. (ідентифікаційний код 22810515).

11 жовтня 2008 року посадовими особами ДПА в Автономній Республіці Крим було здійснено перевірку залу гральних автоматів, розташованого по вул. К.Маркса, 23/7, м.Сімферополь, який належить відповідачу.

За результатами перевірки складено акт № 004401 від 11.10.2008 року.

Згідно вказаного акту на час проведення перевірки в залі було встановлено 25 гральних автоматів не зареєстрованих та неопломбованих, у встановленому порядку, та не переведених у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

13 жовтня 2008 року посадовими особами Джанкойської ОДПІ здійснено перевірку залу гральних автоматів, що розташований по вул. Леніна 44, м.Джанкой, АРК, що належить ТОВ «Сінніс, ЛТД».

За результатами перевірки складено акт № 0008 від 13.10.2008 року.

Згідно вказаного акту на час проведення перевірки в залі було встановлено 41 гральних автоматів, які підключені до електромережі та знаходяться в робочому стані, але не переведені у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вказаних актів перевірок позивачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002872303 та № 0002902303, яким до ТОВ «Сінніс, ЛТД»було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8500 грн. 00 коп. та 13940 грн. 00 коп. відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент перевірки, відповідач здійснював господарську діяльність у сфері грального бізнесу використовуючи гральні автомати, які не були оснащені фіскальними функціями.

На думку відповідача, гральний автомат, у розумінні п.п.1,2 ст.2 та ст.12 Закону України № 265, не має всіх ознак РРО, не призначений для здійснення реєстрації розрахункових операцій, так як відсутнє фіскальне забезпечення у вигляді відповідного пристрою (програмно-технічного комплексу); не має власного фіскального номеру та не обладнаний механізмом друкування звітів (видачі чеків), а тому застосування до відповідача штрафних санкцій є безпідставним та неправомірним.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що наведене твердження апелянта є помилковим, оскільки гральний автомат у відповідності до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» повинен бути обладнаний фіскальними функціями, які полягають у здатності забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній памяті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Обовязок виконання гральним автоматом всіх функцій контрольно-касового апарату вказаним Законом не передбачено.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 термін переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для здійснення діяльності з використанням гральних автоматів було встановлено до 1 липня 2002 року.

В подальшому цей термін чотири рази переносився урядовими постановами: від 29.01.2003 року № 151 - до 1 липня 2003 року; від 10.12.2003 року № 1905 - до 1 липня 2004 року; від 28.10.2004 року № 1447 - до 1 липня 2005 року; від 07.06.2006 року № 803 - до 31 грудня 2006 року.

У зв'язку з цим з 01 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (ст. 238 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 218 ГК України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення.

В силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В даному випадку елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками, а тому вважається, що застосування принципу вини, як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом ДПА України «Про затвердження Державного реєстру розрахункових операцій у новій редакції»№ 430 від 01 липня 2008 року до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

З моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал»субєкти господарювання зобовязані використовувати зазначену систему.

У відповідності до ст. 218 ГК України субєкти господарювання повинні вжити всіх заходів для зясування питання про сумісність компютерно-касової системи «Фіскал»із тими гральними автоматами, що були введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Всупереч вищевказаним положенням законодавства відповідач не надав суду доказів вжиття ним заходів щодо зясування сумісності компютерно-касової системи «Фіскал»із використовуваними ним гральними автоматами.

Під час розгляду справи як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, відповідач також не підтвердив вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал»у тих гральних автоматах, що ним використовуються та не заперечував проти того, що використовувані ним гральні автомати сумісні із компютерно-касовою системою «Фіскал».

Отже, на момент перевірки відповідача, у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України був визначений реєстратор розрахункових операцій «Фіскал», який забезпечує технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у позивача була об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Твердження відповідача про те, що ним у роботі використовується реєстратор розрахункових операцій g0 F.UA.01 не виключає порушення, що полягає в непереведенні гральних автоматів у фіскальний режим роботи.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду також погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що згідно п.п. 1.2. п.1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внесення ставки, обліковується автоматом і ним же визначається розмір виграшу, а отже дана послуга надається саме гральним автоматом, а не залом гральних автоматів, як нежитловим приміщенням.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Сінніс, ЛТД»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс, ЛТД" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Судді: Я. Б. Глущенко

С. Б.Шелест