Ухвала суду № 16481316, 14.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2732/08 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Чергігівагропроект»до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року позивач Кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут «Чергігівагропроект»звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року позов задовольнили.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, а Державною податковою інспекцією у м.Чернігові не доведено правомірності своїх дій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, працівниками ДПІ у м.Чернігові проведена виїзна планова перевірка Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Чергігівагропроект»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 267/23/14235764 від 01.04.2008 року.

Результатами перевірки встановлено завищення скоригованого валового доходу за 2005 рік у розмірі 34.9 тис. грн.., за 2006 рік у розмірі 42081 грн., за 2007 рік 12094 грн. та винесено податкові повідомлення-рішення № 0001642320/0 від 11.04.2008 р. та № 0001632320/0 від 11.04.2008 р.

За результатами адміністративного оскарження, скарги були залишені без задоволення, а рішення без змін та прийняті податкові повідомлення № 0001642320/1 від 03.06.2008 р. та № 0001632320/1 від 03.06.2008 р.; № 0001642320/2 від 10.07.2008 р. та № 0001632320/2 від 10.07.2008 р., останні з яких, позивач, після уточнення до адміністративного позову і провив скасувати.

Підставою видання податкового повідомлення рішення № 0001642320/2 стало те, що, на думку відповідача, позивач у період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р. занизив розмір податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 108474 грн. в результаті здавання в оренду частини належних йому приміщень за ціною, що є нижчою ніж справедлива ринкова ціна.

Відповідно до п.1.20.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Звичайною ж ціною товарів (робіт, послуг), відповідно до вищезазначеного Закону - є ціна визначена сторонами договору, якщо не доведено інше, така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно п. 1.20.8 того ж Закону обов'язок доведення не відповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Так, на замовлення позивача 4 вересня 2007 року КП Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації було здійснено оцінку будівель позивача.

Згідно звіту КП ЧМБТІ, виходячи з максимального значення орендної плати, що склалась в центральній частині м. Чернігова для адміністративних приміщень, було визначено в проміжку 25-110 грн. за квадратний метр, а саме: для нежитлових приміщень цокольного поверху 40.1 грн. на місяць, для нежитлових приміщень третього та четвертого поверхів - 68.75 грн. на місяць.

У ході перевірки відповідачем було встановлено, що у період з 4 вересня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. позивач здавав у оренду свої приміщення іншими юридичними особам за цінами нижчими ніж визначено у звіті КП ЧМБТІ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновком КП ЧМБТІ визначався розмір максимального значення орендної плати, що склалась в центральній частині м. Чернігова для адміністративних приміщень, тобто максимальний розмір вартості орендної плати.

Здача приміщень в оренду є формою послуг, що надаються позивачем.

Зазначені в Законі України «Про оподаткування підприємств»поняття «звичайна ціна послуг»та «справедлива ринкова ціна»і поняття «максимальне значення орендної плати, що склалась в центральній частині м. Чернігова»не є тотожними.

А отже, використання відповідачем визначених у висновку КП ЧМБТІ розмірів максимального значення орендної плати, що склалась в центральній частині м. Чернігова, при нарахування на позивача податкового зобов'язання за заниження зобов'язання з ПДВ за вересень - грудень місяці 2007 р. на суму 108474 грн. є неправомірним.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач даним правом не скористався, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доказів правомірності свого рішення не надав.

Щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0001632320/1 колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для винесення даного повідомлення-рішення стало завищення скоригованого валового доходу на суму 12094 грн.

Відповідно до п.4.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Порядок відображення в податковій звітності безнадійної або сумнівної податкової заборгованості визначено статтею 12 вищевказаного Закону, відповідно до якого, платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).

Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Відповідно до п.12.1.4 Закону повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період та іншими первинними документами, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Дана правова позиція викладена також у Розясненні ДПА України щодо застосування п.12.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 11 липня 2003 року № 346.

Враховуючи те, що якщо платник податку - продавець, незалежно від оплати виконаних послуг, вже сплатив ПДВ до бюджету в момент реалізації послуг, а йому, згідно п. 4.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не дозволено скоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, то це є його витрати.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест