Ухвала суду № 16481313, 14.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1723/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку "Арма", Відкритого акціонерного товариства "Арма-Лізинг" про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року позивач Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку "Арма", Відкритого акціонерного товариства "Арма-Лізинг" про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2010 року без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином є за своєю природою адміністративно господарською санкцією та може бути застосована лише з врахуванням ст.. 250 Господарського кодексу України. Позивачем дана вимога не виконана, строк для застосування адміністративно господарської санкції ним пропущений, а отже й вимоги про стягнення коштів в дохід держави є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м.Києва на підставі направлення на перевірку від 20.10.2008 року № 2851/22-01 та направлення на продовження перевірки від 17.11.2008 року № 300/22-01, згідно наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва від 17.11.2008 року № 1208 здійснено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Комерційний банк «Арма»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Комерційний банк «Арма»в І кварталі 2008 року в податковому обліку до складу валових доходів від операцій з векселями віднесено операцію з продажу векселю згідно договору від 13.02.2008 року з ВАТ «Арма-Лізинг», емітент ТОВ «Діалог Інвест»; ціна продажу 510293 грн., акт приймання-передачі від 13.02.2008 року.

За наслідками перевірки позивачем складено Акт від 12.12.2008 року № 563/1-22-01-26379729.

Рішенням Господарського суду від 08.02.2008 року № 43/746 ТОВ «Діалог Інвест»визнано банкрутом, на підставі чого, позивачем було зроблено висновок про нікчемність договору купівлі-продажу векселів між ВАТ «Арма-Лізинг»та ТОВ «Комерційний банк «Арма».

Відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів від 13.02.2008 року № Д 69/08 ТОВ «Комерційний банк «Арма»зобовязується передати у власність ВАТ «Арма-Лізинг»прості векселі емітента ТОВ «Діалог Інвест»від 22.06.2007 року у кількості 2 шт. номінальною вартістю 520000 грн.

Акт прийому передачі векселів від 13.02.2008 року, а також виписки банку по особовим рахункам від 13.02.2008 р. підтверджують факт передачі векселів ВАТ «Арма-Лізинг» 13 лютого 2008 р.

Частиною 1 ст.207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналогічна норма міститься в ст.. 203 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 208 ГК України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи, що такий спосіб відновлення порушеного права як стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином є видом адміністративно-господарських санкцій, то до даних правовідносин підлягає застосуванню ст.. 250 ГК України.

Відповідно до якої, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу векселів був укладений 13.02.2008 року, а позивач звернувся до суду 17.02.2009 року, то строк для застосування вказаних санкцій останнім пропущений.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2010 року без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2010 року без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест