Ухвала суду № 16458320, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-181/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Беспалова О.О.

Борисюк Л.П.

при секретарі Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення № 0004742305 від 04.07.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення № 0004742305 від 04.07.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2010 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.06.2008 року працівниками Державної податкової адміністрації в Тернопільській області проведено перевірку залу гральних автоматів Тернопільської філії ТОВ «Дніпро-Вікторія», розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Перемоги, 4, за результатами якої складено акт від 26.06.2008 р. №26540539/2305/30407788.

В ході проведення перевірки було встановлено, що в гральному залі встановлено 14 гральних автоматів, які не зареєстровані в органах державної податкової служби та не переведені у фіскальний режим роботи, чим порушено вимоги п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 04.07.2008 р. № 0004742305 про застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4760,00 грн.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо фіскалізації гральних автоматів виник у позивача лише після 10.09.2008р., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду, з огляду на наступне.

Так, порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (далі по тексту Закон № 265/95-ВР).

Згідно статті 1 вказаного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В свою чергу положенням статті 12 Закону №265/95-ВР передбачено, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає контрукторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Приписами пункту 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з висновків акту перевірки від 26.06.2008 року № 26540539/2305/30407788, в залі гральних автоматів ТОВ «Дніпро-Вікторія»надавались послуги з грального бізнесу на 14 гральних автоматах, обладнаних купюроприймачами, однак не переведених у фіскальний режим роботи, не зареєстрованих та не опломбованих у визначеному законом порядку.

Пунктом 1 частини 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» передбачено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

При цьому, вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації України №430 від 01.07.2008 “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції” до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему “Фіскал”, яка призначена для казино, залу гральних автоматів, торгівлі та послуг гральних закладів, проте фіскалізація гральних автоматів даним наказом передбачена не була.

10.09.2008 року Державною податковою адміністрацією України прийнято наказ від N581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», згідно якого до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему “Фіскал”, передбачивши при цьому сферу її застосування: казино, зали гральних автоматів; фіскалізація гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів.

Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання ним гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності наказом Державної податкової адміністрації України 10 вересня 2008 року № 581 (на підставі вказаного наказу втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430), яким до Державного реєстру розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал».

Отже, обов'язок, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо фіскалізації гральних автоматів, виник у позивача лише після 10.09.2008р.

Однак, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що датою проведення перевірки позивача є 26 червня 2008 року, тобто до включення компютерно-касової системи «Фіскал»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а тому позивач обєктивно не міг дотриматися вимог Закону №265/95-ВР в частині використання ним гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Статтею 218 Господарського Кодексу України визначено, що підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не мав можливості виконати вимоги щодо фіскалізації гральних автоматів на проведення перевірки, оскільки такий обовязок у нього виник з 10.09.2008 р., а тому застосування до позивача заходів адміністративно-господарських санкцій на момент проведення перевірки є необґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: ______Т.Р. Вівдиченко

Судді:______О.О. Беспалов

______ Л.П. Борисюк

Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2011 року