Ухвала суду № 16458318, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9032/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Беспалова О.О.

Борисюк Л.П.

при секретарі Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед»звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2010 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ«Інтерофіс Лімітед» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Шевченківському районі м. Києва з 8 червня 2004 року на загальній системі оподаткування.

За результатами проведеної ДПІ у Шевченківському районі м. Києва планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р. складено Акт від 26.04.2010р. № 955/23-03/32962368.

У ході перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем приписів пункту 4.2 статті 4, статті 8 та пункту 2.19 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв'язку з тим, що ним не була оподаткована сума доходу фізичної особи ОСОБА_4, отримана ним у вигляді погашення банківського кредиту у розмірі 316 086,47 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 47 412,97 грн.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010р. № 0002691705/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 142622,91 грн., з яких: 47 412,97 грн. - за основним платежем; 94 825,94 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, дійшов висновку про те, що позивачем не були порушені положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерофіс Лімітед», здійснивши сплату коштів як поручитель позичальника за кредитним договором, змінив свій статус із поручителя на кредитора, не набувши при цьому статусу податкового агента по відношенню до позичальника.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-IV, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 889-IV, визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи, зокрема, включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1. статті 8 Закону України № 889-IV, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1. статті 8 Закону України № 889-IV, визначено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно пункту 14.1 статті 14 Закону України № 889-IV, кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

У відповідності до пункту 19.2 статті 19 Закону України № 889-IV, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, між АКБ «ТК Кредит»(кредитор), ТОВ «Інтерофіс Лімітед»(поручитель) та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено договір поруки № 343/1-2 від 17.11.2008р., відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення коштів, наданих кредитором позичальнику у вигляді кредиту, згідно кредитному договору від 12.07.2005р. № 343/1 у сумі 310 000,00 грн. строком до 18.11.2008 р.

ТОВ «Інтерофіс Лімітед»в якості поручителя були сплачені грошові кошти у загальному розмірі 316 086,47 грн., відповідно до кредитного договору №343/1 від 12.07.2005р. та договору поруки № 343/1-2 від 17.11.2008р., тобто позивач виконав зобов'язання ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором.

Згідно Акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «Інтерофіс Лімітед»не оподаткована сума доходу фізичної особи ОСОБА_4 отримана у вигляді погашення банківського кредиту у розмірі 316086,47 грн., що призвело до заниження податкового зобовязання по прибутковому податку в сумі 47412,97 грн.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, кредитний договір - це договір, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язань за кредитним договором можуть забезпечуватися певним способом забезпечення, передбаченим главою 49 Цивільного кодексу України. Способи забезпечення виконання зобов'язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов'язального обтяження на боржника та/або на третю особу.

Так, згідно ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Із аналізу вказаних норм законодавчих актів вбачається, що позивач, сплативши в якості поручителя суму кредиторської заборгованості боржника банку, згідно умов Договору поруки, не є податковим агентом в розумінні Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки безпосередньо не здійснював на користь фізичної особи виплати.

Крім того, як вбачається з договору поруки, він має оплатний характер, що підтверджено укладеною угодою між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4, а також графіками погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не були порушені положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Беспалов О.О.

Борисюк Л.П.

Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2011 року