Ухвала суду № 16458315, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1941/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Беспалова О.О.

Борисюк Л.П.

при секретарі Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2008 р. № 0007242305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2008 р. № 0007242305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Дніпро-Вікторія»є юридичною особою, зареєстрованою Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 18 травня 1999 року (державний реєстраційний номер 1069120 0000 000172). Дана обставина підтверджується наявною в справі копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО № 595176.

09.09.2008 року Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя проведено перевірку залу гральних автоматів Запорізької філії ТОВ «Дніпро-Вікторія», що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 12.

В ході проведення перевірки встановлено наявність в господарській одиниці позивача тридцяти гральних автоматів не переведених у фіскальний режим роботи, тобто не обладнаних пристроями, які б забезпечували облік кількості та вартості послуг та не включених до складу програмно-технічного комплексу обладнання РРО.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя було складено акт від 09.09.2008 р. № 0813/26/54/23/30407788, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суть вказаного порушення полягає в тому, що проведення розрахункових операцій здійснювалося без застосування РРО та без видачі покупцеві відповідного розрахункового документа, що відповідно суперечить вимогам діючого законодавства.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте рішення про застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія»штрафних (фінансових) санкцій від 24.09.2008 р. № 0007242305 у розмірі 10200,00 грн.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо фіскалізації гральних автоматів виник у позивача лише після 10.09.2008р., а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду, виходячи з наступного.

Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі по тексту Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 1 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно статті 12 Закону №265/95-ВР, на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає контрукторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Приписами пункту 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки господарської одиниці позивача - 09.09.2008 року , що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лахтинська, 12, було встановлено наявність 30-ти гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим, не обладнаних пристроями, які б забезпечували облік кількості та вартості послуг та не включених до складу програмно-технічного комплексу обладнання РРО.

Пунктом 1 частини 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" передбачено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

При цьому, вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації України №430 від 01.07.2008 “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції” до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему “Фіскал”, яка призначена для казино, залу гральних автоматів, торгівлі та послуг гральних закладів, проте фіскалізація гральних автоматів даним наказом передбачена не була.

10.09.2008 року Державною податковою адміністрацією України прийнято наказ від N581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», згідно якого до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему “Фіскал”, передбачивши при цьому сферу її застосування: казино, зали гральних автоматів; фіскалізація гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів.

Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності наказом Державної податкової адміністрації України 10 вересня 2008 року № 581, яким до Державного реєстру розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал".

Отже, обов'язок, передбачений Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо фіскалізації гральних автоматів, виник у позивача лише після 10.09.2008р.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась 09.09.2008 р., тобто до вказаної дати.

Статтею 218 Господарського Кодексу України визначено, що підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не мав можливості виконати вимоги щодо фіскалізації гральних автоматів на проведення перевірки, оскільки такий обовязок у нього виник з 10.09.2008 р., а тому застосування до позивача заходів адміністративно-господарських санкцій на момент проведення перевірки є необґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:______Т.Р. Вівдиченко

Судді:______О.О.Беспалов

______Л.П. Борисюк

Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2011 року