Ухвала суду № 16458310, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12744/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" квітня 2011 р. м. Київ

14 квітня 2011 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Беспалова О.О.

Борисюк Л.П.

при секретарі: Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія»звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.08.2010 р. № 0001720710/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, після подання позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПІІ «Нафтотранспортна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок: за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року, за наслідками якої складено Акт від 19.02.2010 р. №82/07-20/32597367.

У ході проведення перевірки було встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.3, п.5.12 наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»від 30.05.1997р., ТОВ«Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія» завищено суму, заявлену до бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 967477,00 грн.

Згідно висновків Акту перевірки, позивач мав право на отримання бюджетного відшкодування у сумі 967477,00 у жовтні місяці 2009 року, однак не скористався таким правом та відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»прийняв самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів, що було відображено у декларації з ПДВ за жовтень 2009 року (рядок 23.2, 24, 26).

Зважаючи на те, що за наслідками звітного періоду позивач не подав заяви про повернення бюджетного відшкодування, а тому податковий орган дійшов висновку про прийняття позивачем самостійного рішення про зарахування належної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов»язань з цього податку наступних податкових періодів.

При цьому, в поданій позивачем податковій декларації за грудень 2009 року, ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія» заявило до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у сумі 967477,00 грн. на розрахунковий рахунок та подало заяву про повернення коштів.

За наслідками проведеної перевірки позивача, відповідачем встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 967477,00 грн. за грудень 2009 року та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ВІ»від 24.02.2010 р. № 0000340720/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 967477,00 грн.

Вказане податкове повідомлення -рішення в адміністративному або судовому порядку позивачем не оскаржувалось.

Згодом, 22 березня 2010 року ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія» подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість до податкової декларації за грудень 2009 року, у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому позивач зменшив суму бюджетного відшкодування на 967477,00 грн., що було відображено у картці особового обліку платника.

Крім того, 18 травня 2010 року позивачем знову подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з податкових зобовязань з податку на додану вартість до податкової декларації за грудень 2009 року, в якому ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія» збільшило суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на 967477,00 грн.

У серпні 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 17.08.2010 р. № 427/07-018/32597367.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.08.2010 р. № 0001720710/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 967477,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, дійшов висновку про те, що подані позивачем уточнюючі розрахунки до податкової декларації були помилковими, а суму податкового зобовязання позивач визначив самостійно, у звязку з цим рішення податкового органу є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ , податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається з поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість, у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок 22.03.2010 р. в рядку 8.8 ТОВ ««Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія»зменшило суму бюджетного відшкодування на 967477,00 грн., що відобразилось у картці особового рахунку.

Таким чином, позивач самостійно зменшив суму бюджетного відшкодування, про що подав відповідний розрахунок, на підставі зведених даних якого, податковим органом було знято вказану суму з картки особового обліку позивача.

Враховуючи самостійне узгодження позивачем суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податковим органом правомірно прийнято рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Нафтотранспортна компанія»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: ______Вівдиченко Т.Р.

Судді:______Беспалов О.О.

______Борисюк Л.П.

Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2011 року