Ухвала суду № 16458294, 14.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 10/9 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" квітня 2011 р. м. Київ

14 квітня 2011 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Беспалова О.О.

Борисюк Л.П.

при секретарі Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.06.2004 р. № 786/23-3/25264192,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Закрите акціонерне товариство «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень»звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.06.2004 р. № 786/23-3/25264192.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.02.2005р. позов було задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 29.06.2004р. №786/23-3/25264192.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2005р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 14.02.2005р., а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.09.2005р. позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 29.06.2004р. №786/23-3/25264192.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задоволено частково. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2005р. змінено частково. Позов Закритого акціонерного товариства «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення рішення - задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 29.06.2004р. № 786/23-3/25264192.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2007р. року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005р. - без змін.

Постановою Верховного Суду України від 18.03.2008 року скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задоволено частково. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18.01.2007р., ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2005р. та рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2005р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Закрите акціонерне товариство «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень» зареєстровано Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 15.09.1997р., відповідно до довідки №1392/28-107 від 25.12.2002р. взято на облік платника податків Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

У серпні 2003 року між ЗАТ «Універсальне агентство з продажу авіаперевезень» та ТОВ «Печора Тур»укладено договір купівлі-продажу від 25.08.2003 р. №25-08-03-КП М/755, згідно з яким позивач придбав мембрани в кількості 142 штуки на загальну суму 342 504 грн. (ПДВ у розмірі 57084 грн.) На підставі виданої продавцем податкової накладної від 26.08.2003р. №82 зазначена сума податку на додану вартість була включена позивачем до складу податкового кредиту у відповідному періоді.

Згодом, 27 серпня 2003 року між позивачем та приватним підприємством «Детройт»було укладено договір комісії від 27.08.2003 р. №ДК27/08/03, згідно умов якого, ПП «Детройт зобов'язалося знайти покупця вказаної продукції укласти з ним договір купівлі-продажу, здійснити митне оформлення та надати звіт про виконану роботу.

На виконання вказаного договору комісіонер від імені позивача продав мембрани trik Trade Company»(США). На підтвердження перетину товаром митного кордону України приватне підприємство "Детройт" надало позивачу вантажні митні декларації від 17.10.2003р. №70000/3/213517 та №70000/3/213537.

У 2004 році посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва в період з 30.04.2004р. по 24.06.2004р. було проведено документальну позапланову перевірку з питань правильності нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість при реалізації мембрани іоноселективного електрода за період серпень жовтень 2003 року. За результатами перевірки було складено акт №367/23-3/25264192 від 24.06.2004 р.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2004р. №786/23-3/25264192, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87 670 грн. 50 коп.( з яких: 58 447 грн. за основним платежем; 29223,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Згідно акту перевірки від 24.06.2004р. №367/23-3/25264192, підставою для донарахування позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість у спірній сумі за звітний податковий період - жовтень 2003 року слугував висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок застосування нульової ставки при визначенні податкових зобовязань з експортної операції з продажу мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 у кількості 142 шт., загальною вартістю 292 094,00 грн. компанії Trade Company»(США) на умовах договору комісії від 27.08.2003р. №ДК27/08/03.

При цьому, контролюючий орган, посилаючись на те, що відвантажена продукція не відповідає встановленим стандартам якості; покупець товару за договором купівлі-продажу (Trade Company») не зареєстрований податковим органом платником податків, вантажно-митні декларації від 17.10.2003 №70000/3/213537, №40000/3/213517 не містять відмітки митниці в графі »на кордоні про завершення митного контролю, дійшов висновку, що позивач повинен був визначати свої податкові зобовязання за ставкою 20%.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про правомірність застосування позивачем нульової ставки при визначенні податкових зобовязань з податку на додану вартість із експортних операцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону України №168/97-ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574 затверджено Положенням про вантажну митну декларацію.

Пунктом 1 цього Положення визначено, що вантажна митна декларація використовується для декларування товарів і транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2 цього Положення, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно приписів Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 №307, належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли всі її графи заповнені і наведена в них інформація відповідає дійсності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2002р. №243 «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»визначено, що для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом піл час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Такий напис учиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Відповідно до абзацу 3 графи розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, у графі »вантажної митної декларації проставляються особиста номерна печатка, підпис та прізвище посадової особи митниці, що завершила митне оформлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав податковому органу копії вантажних митних декларацій від 17.10.2003р. №70000/3/213537, №40000/3/213517, які містять напис у графі »про вивезення товару за межі митної території України, а також підпис відповідальної особи, засвідчений гербовою печаткою.

Матеріали справи містять також лист Бориспільської митниці від 19 липня 2004 року № 10-04/543, згідно з яким митний орган підтвердив факт перетину митного кордону України по вантажно-митних деклараціях від 17.10.2003р. №70000/3/213537, №40000/3/213517.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про встановлення факту вивезення (експорту) позивачем товару за межі митної території України, що є єдиною необхідною і достатньою умовою для застосування нульової ставки податку на додану вартість при визначенні податкових зобов»язань з вартості такої операції.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р

Судді: Беспалов О.О.

Борисюк Л.П.

Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2011 року