Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13526/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Беспалова О.О.
Борисюк Л.П.
при секретарі Корженковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Композит-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Композит-Сервіс»звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2010 року позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ТД Композит-сервіс»зареєстроване 05.09.2001 р. Голосіївською районною державною адміністрацією та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва як платник податку з 18.01.2005 р. за № 12539.
У березні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТД Композит-сервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт від 12.03.2009 р. № 131/1-23-08-31606951.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в період що перевірявся на загальну суму 60289,00грн.
- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 63572,00грн., в тому числі: за грудень 2005р. в сумі 886,00грн. .( відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за березень 2006р. в сумі 1100,00грн., за квітень 2006р. в сумі 275,00грн., за червень 2007р. в сумі 16360,00грн., за червень 2008р. в сумі 41473,00грн., за липень 2008р. в сумі 3478,00грн.
- п.5.1, п. 5.4 р. 5 Рішення Київської міської Ради народних депутатів від 18.03.04р. № 81/1291 «Про затвердження положення про комунальний податок у м. Києві», у звязку з чим позивачу нараховано суму податкового зобовязання за 2-й квартал 2007р. в сумі 396,10грн.
На підставі акту перевірки від 12.03.2009 р. за № 131/1-23-08-31606951, у звязку із встановленням вищезазначених порушень, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:
- від 26.03.2009 р. № 0000172308/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємства в розмірі 72577,40 грн. в тому числі за основним платежем - 51841,00грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 20736,40грн.,
- від 26.03.2009 р. № 0000162308/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за порушення вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у розмірі 94029,00 грн., в тому числі 62686,00грн. за основним платежем та 31343,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- від 26.03.2009 р. № 0000542310/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з комунального податку на суму 764,15 грн. в тому числі 396,10грн. - за основним платежем та 368,05грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарг позивача ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: - № 0000172308/2 від 14.08.09р., згідно з яким залишено в силі податкове повідомлення- рішення № 0000172308/1 від 03.06.09 року; - № 0000162308/2 від 14.08.09р., згідно з яким зменшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1375,00грн., у відповідності до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(за березень 2006р. в сумі 1100,00грн., за квітень 2006р. 275,00грн.) та зменшено суму штрафних (фінансових) санкцій на 687,00грн, в результаті чого за позивачем визнано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 91967,00грн., в тому числі за основним платежем 61311,00грн. та штрафні (фінансові) санкції 30656,00грн.; - № 0000542310/2 від 14.08.09р. в якому визначено суму податкового зобовязання за позивачем з комунального податку на суму 764,15грн.
В основу податкових повідомлень-рішень про нарахування та визначення позивачу з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість покладено висновок податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та контрагентом угод.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що договір про надання послуг укладений між позивачем та контрагентом є таким, що відбувся реально, сторони виконали його умови повністю, а тому позивачем правомірно віднесено до валових витрат сплачений ним податок, у звязку з придбанням послуг контрагента та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся між ТОВ «ТД Композит Сервіс»та ТОВ «Радамант Груп» було укладено договір поставки товару від 13.06.2008 р. № 13062008 цінностей, які безпосередньо відносяться до господарської діяльності позивача. За наслідками виконання вказаних договорів, позивачем визначено валові витрати та віднесено до податкового кредиту сплачений податок на додану вартість у складі ціни придбаного товару.
Податковий орган дійшов висновку про нікчемність даного договору, у зв»язку з отриманням інформації від ГВПМ ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва та листа Головного слідчого управління МВС України від 02.03.09р. № 13/4-3149 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Радамант Груп»та засновника ТОВ «Радамант Груп»ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Даний лист містить пояснення засновників контрагента позивача про те, що
жодного відношення до діяльності ТОВ «Радамант Груп»вони не мали, лише підписали реєстраційні документи останнього.
Однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком податкового органу, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ТОВ «Радамант Груп» зареєстровано Голосіївськю районною у м. Києві державною адміністрацією, на час здійснення господарських операцій ТОВ «Радамант Груп»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.
За таких обставин позивач не може нести відповідальність за несплату податків ТОВ «Радамант Груп», а також за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності про неї.
Крім того, в акті перевірки не містяться посилання, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами.
Водночас, податковим органом не заперечується факт виконання договорів та факт перерахування коштів за поставлений позивачу товар, оскільки акт перевірки містить висновки податкового органу, що умови такого договору його сторонами були виконані.
Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до підпункту 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відносно посилання податкового органу щодо заниження позивачем податку на додану вартість в червні 2007 року на суму 16360,00грн., колегія суддів звертає увагу на те, що воно виникло внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ при купівлі позивачем товарів не повязаних з господарською діяльністю, а саме дитячих ігрових майданчиків.
Проте, судом встановлено, що позивач помилково включив суми сплаченого при купівлі дитячих ігрових майданчиків ПДВ в розмірі 16360,00грн. до податкового кредиту в червні 2007 року, однак самостійно виявив таку помилку та виправив її у податковій декларації за липень 2007 року, за що сплатив штраф у розмірі 818,00 грн.
Відносно нарахованого податковим органом зобовязання зі сплати комунального податку, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно п.5.1 р. 5 Рішення Київської міської Ради народних депутатів від 18.03.2004 р. № 81/1291 «Про затвердження положення про комунальний податок у м. Києві»комунальний податок нараховується підприємствами та організаціями щомісячно в розмірі 10 відсотків від фонду оплати праці працівників за звітний період, нарахованого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів працівників. Кількість працівників при розрахунку податку визначається як середньооблікова кількість штатних працівників.
Пунктом 5.4 р. 5 цього ж Рішення визначено, що розрахунок сплати комунального податку подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу за місцем реєстрації платника.
Як вбачається з виписок особового рахунку за 04.05.2007 р., 04.07.2007 р. та 18.06.2007 р, комунальний податок за 2-й квартал 2007 року позивачем сплачено вчасно та в повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено комунальний податок за другий квартал 2007 року.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: ______Вівдиченко Т.Р.
Судді:______Беспалов О.О.
______Борисюк Л.П.
Повний текст ухвали виготовлений 20 квітня 2011 року.
Судове рішення № 16458285, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13526/09/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: