Постанова № 16480952, 06.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року справа №2а/0570/4109/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

при секретарі Марциновському А.К.

за участю

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

представника відповідачаОСОБА_4 (за довіреністю)

у відкритому судовому засіданні розглянула апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/4109/2011 (головуючий І інстанції Ушенко С.В.) за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.02.2011р. № 65 на суму 24182,25 грн. та припису від 25.02.2011 р. № 135-61, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.02.2011р. № 65 на суму 24182,25 грн. та припису від 25.02.2011 р. № 135-61.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/4109/2011 позовні вимоги задоволені, а саме скасоване рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.02.2011р. № 61 на суму 24182,25 грн. та припису від 25.02.2011 р. № 135-61. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» здійснені ним судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи та порушив норми матеріального права при ухваленні постанови.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обовязки та відповідальність субєктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, повязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, державним наглядом (контролем)є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (ідентифікаційний код 00191678; 83001, м.Донецьк, вул. Артема, 85) 03.09.2007р. зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, є юридичною особою та включено до ЄДРПОУ.

До структури КП «Компанія «Вода Донбасу» входить відокремлений підрозділ «Кіровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» КП «Компанія «Вода Донбасу» без права юридичної особи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивачем по даній справі є саме Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», яке є юридичною особою.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення», державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).

У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.

Таким чином, відповідач - Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, є субєктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4 Положення, Держінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, організовує роботу з надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, повязаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого опалення і постачання гарячої води, вивезення побутових відходів та технічного обслуговування ліфтів.

Крім того, у межах своєї компетенції Держцінінспекція організує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.

В період з 08.02.2011р. по 18.02.2011р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області проведено планову перевірку Кіровського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» за період з 01.01.2010 року по 18.02.2011 року щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. За результатами вказаної перевірки 18.02.2011 року складено акт № 56.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 „Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. № 151 „Про затвердження порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2010р. № 182 „Деякі питання формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення”, розрахунки з окремими споживачами за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснювались із застосуванням тарифів у розмірах, що перевищують затверджені, а саме:

-включення у вартість послуг з водопостачання та водовідведення, тарифи на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг, а саме: не здійснені перерахунки у разі ненадання послуг у розмірі 3,3 % за кожну добу відсутності водопостачання в липні, серпні, жовтні 2010 р.;

-застосування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення з порушенням запроваджених методів регулювання, а саме: стягнення плати з релігійних організацій за тарифами для інших споживачів замість тарифів для населення з 01.03.2010р. по 01.02.2011р.

25 лютого 2011 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області винесено Рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 61, яким на підставі акту перевірки від 18 лютого 2011 року № 56 до позивача застосовано економічні санкції у сумі 24182,25 грн., а саме: безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 8060,75 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки в розмірі 16121,50 грн. за порушення вимог п.п.6 п.2 ст.21, п.п.3 п.2 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; п. 35 „Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення”, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006р. № 959, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. № 151 та рішення виконкому Жданівської міської ради від 17.12.2008р. № 451 „Про погодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються Кіровським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Вода Донбасу”.

Крім того, в той же день відповідачем винесено припис № 135-61 щодо усунення позивачем в місячний термін зазначених вище порушень шляхом приведення їх у відповідність до вимог п.п.6 п.2 ст.21, п.п.3 п.2 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; п. 35 „Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення”, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006р. № 959, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. № 151 та рішення виконкому Жданівської міської ради від 17.12.2008р. № 451 „Про погодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються Кіровським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Вода Донбасу”.

Відповідно до приписів ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємства» від 03.07.98р. № 727/98, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання субєктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, необґрунтовано одержана субєктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.

Правовою підставою для прийняття рішення про застосування економічних санкцій є норма п. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Суд зазначає, що в ході проведення зазначеної перевірки відповідачем здійснено вибірковий перерахунок розміру плати за надання позивачем послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі в липні, серпні та жовтні 2010 року.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг в тому числі належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням.

Підпунктом 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачені власні повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно зі ст.ст. 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавці/виробники житлово-комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, а органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на вказані послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Як вже було зазначено вище, статтею 13 Закону України „Про ціни та ціноутворення” та Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою КМУ від 13.12.2000р. № 1819 на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Державний контроль за цінами здійснюється саме при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. №1819, до повноважень Держцінінспекції входить, зокрема, перевірка додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування у межах своєї компетенції.

Таким чином, відповідач у справі орган владних повноважень, у відповідності з чинним законодавством України, здійснює функції щодо державного регулювання, в тому числі, встановлення, формування та застосування цін і тарифів.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті спірних рішення та припису діяв не в межах наданих йому повноважень, у звязку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.02.2011р. № 61 на суму 24182,25 грн. та припису від 25.02.2011 р. № 135-61 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо неприйняття посилання позивача на те, що Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області не має повноважень перевіряти кількісні показники послуг, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 12 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, координацію роботи по здійсненню політики цін, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюється відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами.

Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Відповідно до підпунктів 5 та 12 пункту 5 Положення, Державна інспекція з контролю за цінами має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів) та звертатись до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Абзацом першим пункту 6 Положення передбачено, що начальники державних інспекцій з контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами приймають рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної субєктом господарювання виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення.

Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, відповідно до абзацу першого пункту 11 Положення.

В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Так, ст. 8 цього Закону передбачено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами відповідно до ст. 13 Закону здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Посилання позивача на те, що відповідачем не виявлено порушень порядку встановлення та застосування тарифів на водопостачання та водовідведення, за які накладаються економічні санкції, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

В акті перевірки, приписі та рішенні правомірно зазначені нормативно правові акти, що порушені позивачем, а саме:

1) ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово комунальні послуги» - стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством;

2) п.5 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» - споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;

3) п.3 ч.2 ст.22 Закону України «Про житлово комунальні послуги» - виробник зобов'язаний проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

4) п.5 ч.1 ст.30 Закону України «Про житлово комунальні послуги» - державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості;

5) абзац 1 п.п.1 п.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністірв України від 21.07.2005 № 630 (далі Правила № 630) - споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання;

6) п.п.16 п.32 Правил № 630 - виконавець зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором;

7) п.2 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151 (далі Порядок № 151) - у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку;

8) п.7 Порядку № 151 - у разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної води, що перевищують допустимий строк, перерахунок за надання таких послуг за відсутності квартирних засобів обліку проводиться:

- за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні холодної води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць за формулою:

= T х 0,033 х d ,

1 1 1

де C - сума, на яку зменшується розмір плати за надання

1

послуг з централізованого постачання холодної води, розрахований

на одну особу, гривень;

- розмір місячної плати за надання послуг з

1

централізованого постачання холодної води, розрахований на одну

особу, гривень;

- строк, протягом якого відбувалося відхилення від

1

кількісних і якісних показників, діб;

-за наявності перерв у централізованому постачанні холодної води за графіком тривалістю більш як 30 відсотків загального часу надання води більше ніж два рази на місяць пропорційно виходячи з фактичного часу перевищення допустимого строку ненадання послуги - так само, як під час цілодобового водопостачання.

Дії Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області по проведенню перевірки відповідача та стягненню економічних санкцій обумовлені вимогами Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України від 03 грудня 1990 року № 507-ХІІ «Про ціни та ціноутворення», Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238.

Частиною 7 статті 7 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом пяти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис- це обовязкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) субєкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо субєкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку, відповідно до частини 8 статті 7 зазначеного Закону.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів згодна з твердженням відповідача щодо правомірності припису про необхідність проведення перерахунку вартості послуг з водопостачання та водовідведення.

Стосовно посилання позивача на те, що відповідачем неправильно визначено суму необґрунтовано одержаної виручки, слід зазначити таке.

Економічні санкції застосовані до позивача на підставі абзацу сьомого частини другої пункту 1.4 Інструкції, згідно до якого порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт).

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” та пункту 1.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Згідно п.2,7 та Додатку до Порядку проведення перерахунків плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 № 151, у разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної води, що перевищують допустимий строк, перерахунок з надання таких послуг за відсутності засобів обліку проводяться за формулою:

С1 = Т1 х 0,033 х d1, де:

С1 сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого постачання холодної води;

Т1 розмір місячної плати за надання послуги;

d1 строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних та якісних показників.

Згідно з відомостями роботи насосної станції та з актами про відсутність водопостачання, що надаються представниками Кіровського ВУВКГ за липень, серпень та жовтень 2010 року, був порушений затверджений цілодобовий графік постачання холодної води.

За липень, серпень, жовтень 2010 року плата за послуги споживачам, які не мають приладів обліку, нараховувалась за нормами споживання в повному обсязі, перерахунки не зроблені.

Позивач повинен був зменшувати місячну плату згідно з вимогами Постанов КМУ від 21.07.2005 року № 630 ю затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої я і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та від 17.02.2010р. № 151 «Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» на 3,3% за кожний день перевищення допустимого строку відхилення. Допустимий строк відхилення при постачанні води цілодобово - не більш як 6 годин на добу, але не більше двох разів на місяць.

Позивачем дані розрахунки не зроблені.

Таким чином, за липень, серпень та жовтень 2010р., в результаті включення у вартість послуг з постачання та водовідведення фактично виконаних не в повному обсязі послуг мешканцям м. Жданівки Кіровським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» необґрунтовано отримана сума з урахуванням відсотка оплати (100%) склала 7339,86 грн.

Необґрунтовано отримана виручка це сума, отримана як різниця між фактичною виручкою від реалізації послуг та її вартістю за цінами та тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства. Для визначення цієї суми необхідною умовою є повна сплата послуг, визначених постачальником, тобто в даному випадку факт отримання позивачем повної сплати по розрахованій ним вартості послуг.

Колегія суддів зазначає, що відсоток 10% оплати послуг підтверджується розрахунками сум небгрунтовано отриманої виручки, які підписані в тому числі і представниками позивача (арк.. спр.20-21,27), тому відповідач правомірно нарахував суму необґрунтовано отриманої виручки.

Відносно порушень, виявлених при наданні послуг релігійним організаціям позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обовязковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення визначено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006р. № 959, із змінами і доповненнями.

Пунктом 35 зазначеного порядку, з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010р. № 182 «Деякі питання формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» передбачено, що тарифи формуються для трьох категорій споживачів населення, бюджетних установ, інших споживачів. Кожна категорія споживачів визначається на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, повязаних з наданням послуг. Релігійні організації оплачують надані послуги за тарифами, встановленими для населення.

17.12.2008 року Виконавчим комітетом Жданівської міської ради, у відповідності до приписів п. 35 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 12.07.2006р. № 959, прийнято рішення № 451 «Про погодження тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються Кіровським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», яким встановлені тарифи на водопостачання та водовідведення для трьох категорій споживачів „населення” в розмірі 3,18 грн. та 2,58 грн. за 1 м.куб. відповідно, тарифи на водовідведення для „бюджетних установ” та „благодійних, релігійних організацій” в розмірі 4,14 грн. за 1 м.куб.

Як встановлено в судовому засіданні, Виконавчим комітетом Жданівської міської ради не приймалося відповідне рішення щодо внесення змін до рішення № 451 від 17.12.2008р. в частині встановлення тарифів на послуги з відовідведення для „релігійних організацій” на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2010р. № 182 «Деякі питання формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення».

Однак, колегія суддів зазначає, що з дня набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2010р. N° 182, якою внесені зміни до пункту 35 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006р. № 959, про те, що релігійні організації оплачують надані послуги за тарифами, встановленими для населення, позивач зобов'язаний був застосовувати для релігійних організацій тарифи водопостачання та водовідведення у розмірах, встановлених для населення та без застосування додаткових коефіцієнтів.

Таким чином, в результаті застосування тарифів з порушенням запроваджених методів регулювання, Кіровським ВУВКГ за період з 01.03.2010р. по 01.02.2011 року необґрунтовано отримана сума виручки склала 720,89 грн.

За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок щодо того, що відповідач не довів правомірність винесення рішення про застосування економічних санкцій та вилучення у позивача суму необґрунтовано отриманої виручки на користь Державного бюджету України, та стягнення штрафу.

Здійснивши системний аналіз наведених норм права, колегія суддів суд вважає правомірними дії відповідача з проведення перевірки та винесення за її результатами рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.02.2011р. № 65 на суму 24182,25 грн. та припису від 25.02.2011 р. № 135-61.

Відповідно до ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, якщо судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм матеріального або процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ч.ч.1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/4109/2011 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/4109/2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.02.2011р. № 65 на суму 24182,25 грн. та припису від 25.02.2011 р. № 135-61 відмовити повністю.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 10 червня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко