Ухвала суду № 16480815, 08.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 року справа №2а-1863/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів

суддів Яманко В.Г.

Яковенка М.М.

при секретарі Ткаченко Г.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

представників відповідачаОСОБА_4, ОСОБА_5 (за довіреностями)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 р. у справі № 2а-1863/11/1270 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2011 року № 0000052301/0 та від 28 лютого 2011 року № 0000042301/0,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2011 року № 0000052301/0 та від 28 лютого 2011 року № 0000042301/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 р. у справі № 2а-1863/11/1270 позовні вимоги задоволені повністю, а саме: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області від 28.02.2011 р. № 0000052301/0 та від 28.02.2011 р. № 0000042301/0; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 24.12.2010 № 365, виданого ДПІ в м. Лисичанську Луганської області, згідно із ч.1 ст.11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт перевірки № 19/23-32691786 від 14.02.2011 (а.с.32-55).

Згідно висновків акта № 19/23-32691786 від 14.02.2011 проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Термінал»:

- п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягав сплаті до бюджету за 3 квартал 2009 року у сумі 30720,00 грн., та який в подальшому було зменшено на суму завищення податкового зобов'язання 30720,00 грн. (в порушення п.4.1 ст. 4 вказаного Закону України). Відповідальність за заниження податкового зобов'язання передбачена п.123.1ст.123 Податкового Кодексу України у вигляді 25% від суми заниження. - п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 97778,00 грн., у тому числі по періодах занижено: березень 2009 року 6882,00 грн., квітень 2009 року 12995,00 грн., травень 2009 року 28328,00 грн., червень 2009 року 15410,00 грн., липень 2009 року 13439,00 грн., серпень 2009 року 13918,00 грн.; завищено: червень 2010 року 131,00 грн., липень 2010 року 193,00 грн., серпень 2010 року 741,00 грн., вересень 2010 року 2129,00 грн. З розділу 3.1 акта перевірки № 19/23-32691786 від 14.02.2011 вбачається, що порушення з податку на прибуток сталися через:

- завищення TOB «Термінал» скоригованого валового доходу за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 у сумі 338017,00 грн., у тому числі: завищено: 1 квартал 2009 року 280963,00 грн.; 3 квартал 2009 року 31075,00 грн.; 1 квартал 2010 року 117706,00 грн.; 2 квартал 2010 року 1540,00 грн.; занижено: 2квартал 2009 року 10008,00 грн.; 4 квартал 2009 року 80704,00 грн.; 3 квартал 2010 року 2555,00 грн.;

- завищення TOB «Термінал» валових витрат за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 у сумі всього у сумі 294555,00 грн., у тому числі: занижено: 1 квартал 2009 року 34409,00 грн.; 2 квартал 2009 року 170312,00 грн.; 3 квартал 2009 року 136788,00 грн.; завищено: 4 квартал 2008 року 26399,00 грн., 3 квартал 2010 року 20555,00 грн.. ТОВ «Термінал» за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 завищено валові витрати на суму 341509,00 грн. у звязку з включенням до складу валових витрат операцій по взаємовідносинах з TOB «Спецмегасервіс»;

- завищення TOB «Термінал» амортизаційних відрахувань за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 всього у сумі 43462,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року 9800,00 грн., за 4 квартал 2009 року 9212,00 грн., 1 квартал 2010 року 8660,00 грн., 2 квартал 2010 року 8140,00 грн., 3 квартал 2010 року 7650,00 грн. Завищення амортизаційних відрахувань відбулося за рахунок включення до складу амортизаційних відрахувань витрат за придбане обладнання від TOB «Спецмегасервіс», код за ЄДРПОУ 36189677.

З розділу 3.2 акта перевірки № 19/23-32691786 від 14.02.2011 вбачається, що порушення з податку на додану вартість сталися через:

- завищення податкового кредиту на суму 100972,00 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним отриманим від TOB «Спецмегасервіс», а саме по періодам: березень 2009 року 6882,00 грн., квітень 2009 року 22995,00 грн., травень 2009 року 28328,00 грн., червень 2009 року 15410,00 грн., липень 2009 року 13439,00 грн., серпень 2009 року 13978,00 грн.;

- заниження податкового кредиту у звязку з не включенням до складу податкового кредиту податкових накладних, а саме по періодах: червень 2010 року 131,00 грн., липень 2010 року 193,00 грн., серпень 2010 року 741,00 грн., вересень 2010 року 2129,00 грн.

ДПІ в м. Лисичанську Луганської області згідно п.п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі акта перевірки № 19/23-32691786 від 14.02.2011 встановлено порушення п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Термінал» по податку на прибуток приватних підприємств на 7680,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 № 0000052301/0 (а.с.56).

Крім того, ДПІ в м. Лисичанську Луганської області згідно п.п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі акта перевірки № 19/23-32691786 від 14.02.2011 встановлено порушення п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання ТОВ «Термінал» по податку на додану вартість на 122222,50 грн., з яких: за основним платежем 97778,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24444,50 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2011 № 0000042301/0 (а.с.57).

Як зазначено в акті перевірки, відповідач дійшов висновку про наявність порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» з боку позивача через те, що договір поставки № 12 від 02.03.2009 укладений між ТОВ «Спецмегасервіс» в особі директора Синього М.О. та ТОВ «Термінал» в особі директора Балаба К.Л. є нікчемним.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що відповідно до висновків акта перевірки ТОВ «Спецмегасервіс» від 26.02.2010 № 141/23/36189677 Ленінською МДПІ у м. Луганську при проведенні перевірки встановлено порушення ТОВ «Спецмегасервіс» п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України; п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні»; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість за період з 22.10.2008 по 31.12.2009 у сумі 97506,00 грн., у тому числі по періодам: грудень 2008 року 1,00 грн., лютий 2009 року 1826,00 грн., березень 2009 року 2615,00 грн., квітень 2009 року 6832,00 грн., травень 2009 року 22414,00 грн., червень 2009 року 20070,00 грн., липень 2009 року 16543,00 грн., серпень 2009 року 15976,00 грн., вересень 2009 року 7704,00 грн., жовтень 2009 року 3303,00 грн.

Колегія суддів погоджує твердження суду першої інстанції щодо помилковості таких висновків відповідача, з огляду на таке.

Згідно із п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У відповідності із пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року№ 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Системним аналізом вищевказаних положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у валові витрати та податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «Термінал» з ТОВ «Спецмегасервіс», а відповідно здійснення певних витрат, є податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акта перевірки № 19/23-32691786 від 14.02.2011 (а.с.38-39) ТОВ «Термінал» до перевірки надано отримані від ТОВ «Спецмегасервіс» наступні документи: договір поставки № 12 від 02.03.2009, специфікації по договору поставки № 12 від 02.03.2009, видаткові накладні ТОВ «Спецмегасервіс», товарно-транспортні накладні на перевезення товару від ТОВ «Спецмегасервіс» до ТОВ «Термінал» автомобілем Газель 33026 НОМЕР_1 (водій ОСОБА_8, пункт навантаження: м. Луганськ, вул. Шевченко, 14, пункт розвантаження: м. Лисичаськ, вул. Осипенка, 1), подорожні листи на автомобіль Газель 33026 НОМЕР_1, платіжні доручення ТОВ «Термінал», якими перераховано до ТОВ «Спецмегасервіс» грошові кошти у сумі 605830,29 грн.

Документами, а саме: договором поставки № 12 від 02.03.2009 (а.с.60), специфікаціями до договору поставки № 12 від 02.03.2009 (а.с.142-148), видатковими накладними (а.с.61-69), податковими накладними (а.с.70-78), актами приймання-передавання обладнання (а.с.79-80), товарно-транспортними накладними (а.с.81-99, 109-112), подорожніх листів (а.с.100-108), платіжними дорученнями (а.с.113-121), журналом-ордером та відомостями по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними поставщиками за 2009 рік» (а.с.135), актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с.136-138), копії яких додані до матеріалів справи, підтверджено здійснення господарських операцій між ТОВ «Спецмегасервіс» та ТОВ «Термінал» та виконання позивачем своїх зобовязань за цим договором, що у свою чергу спростовує доводи відповідача щодо нікчемності вчиненого правочину.

Сумнівів щодо достовірності цих документів, їх оформлення у відповідача при здійсненні перевірки не виникло, про що вказано в акті перевірки та підтверджено представниками відповідача у судовому засіданні. Разом з тим, ці документи відповідачем не взяті до уваги через наявність акта перевірки ТОВ «Спецмегасервіс» від 26.02.2010 № 141/23/36189677, складеного Ленінською МДПІ у м. Луганську.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Сам по собі акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обовязків платника податків, не містить обовязкового для нього припису. Негативні наслідки може тягнути податкове рішення-повідомлення прийняте на підставі такого акту перевірки.

Як встановлено у судовому засіданні на підставі акта перевірки № 141/23/36189677 від 26.02.2010 про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Спецмегасервіс» податкове повідомлення-рішення не приймалося.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що акт перевірки № 141/23/36189677 від 26.02.2010, без прийняття відповідного рішення-повідомлення, за собою не тягне будь-яких негативних наслідків для платників податку, оскільки містить тільки субєктивний виклад певних фактів встановлених проведеною перевіркою.

Крім того, дослідженням короткого змісту акта перевірки № 141/23/36189677 від 26.02.2010, наведеного в акті перевірки № 19/23-32691786 від 14.02.2011 (а.с.36-38) встановлено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську зроблено висновки про наявність порушень податкового законодавства з боку TOB «Спецмегасервіс» з огляду на те, що керівником товариства Синім М.А. до перевірки не надано таких документів: бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку; журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам 361, 631, 311; зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів; податкові накладні та первинні документи, які свідчать про здійснення операцій з продажу та придбання товарів, робіт, послуг та підтверджують суми заявлених податкових зобов'язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ, окрім наданих оперативним супроводжувачем первинних документів, які вказані у рядку 7 Таблиці 5; реєстри виданих та отриманих податкових накладних; відомості щодо руху грошових коштів по поточних рахунках підприємства, які наведені у п.2.8 акту перевірки; оборотні сальдові відомості по рахункам № 641/1, 661, 301, 311, 372.

Тобто, з викладеного вбачається, що Ленінською МДПІ у м. Луганську при проведенні перевірки не досліджувалися первинні бухгалтерські документи ТОВ «Спецмегасервіс», а висновки зроблено саме через відсутність таких документів.

Колегія суддів вважає за потрібне також зазначити, що проведеною перевіркою, результати якої викладено в акті перевірки № 141/23/36189677 від 26.02.2010, встановлено, що TOB «Спецмегасервіс» завищено податок на додану вартість за період з 22.10.2008 по 31.12.2009 у сумі 97506,00 грн.

Тобто встановлення проведеною перевіркою факту завищення податку на додану вартість, а не його заниження, також свідчить про те, що TOB «Спецмегасервіс» у 2009 році здійснювалася певна господарська діяльність, що у свою чергу спростовує висновки відповідача щодо нікчемності правочину укладеного між TOB «Спецмегасервіс» та ТОВ «Термінал».

Крім того, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що з огляду на вимоги ст.72 КАС України, якою встановлено підстави для звільнення від доказування, акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 141/23/36189677 від 26.02.2010 про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Спецмегасервіс» при проведенні перевірки ДПІ в м. Лисичанську Луганської області TOB «Термінал» не має преюдиційного значення та не звільняє відповідача від обовязку проводити перевірку на підставі первинних документів податкового, бухгалтерського обліку субєкта господарювання, та нікчемність правочину доводити належними та допустимими доказами.

Про нікчемність правочину та відсутність реального характеру відповідних операцій, на думку суду, можуть свідчити доводи відповідача, що підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо повязані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Будь-яких доказів нікчемності правочину, крім акта Ленінської МДПІ у м. Луганську № 141/23/36189677 від 26.02.2010 про результати невиїзної документальної перевірки TOB «Спецмегасервіс», в акті проведеної перевірки TOB «Термінал» не зазначено та не надано у судовому засіданні.

Недоведеність нікчемності правочину, укладеного між TOB «Спецмегасервіс» та TOB «Термінал», належними та допустимими доказами, на думку суду, свідчить про відсутність підстав для збільшення сум грошового зобовязання TOB «Термінал» з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 7680,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 12222,50 грн. податковими повідомленнями-рішеннями від 28.02.2011 № 0000052301/0 та № 0000042301/0.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 р. у справі № 2а-1863/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 р. у справі № 2а-1863/11/1270- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 14 червня 2011 року.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: В.Г. Яманко

М. М. Яковенко