Ухвала суду № 16480127, 02.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2011 року справа №2а-1314/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

розглянула у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі №2а-1314/11/1270 за позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Житло сервіс «Ритм» про стягнення податкового боргу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з таким рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт вказує. що КП «Житлосервіс Ритм» не сплачено самостійно визначене податкове зобовязання, яке зазначене в податковій декларації з податку на додану вартість, яке вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи,Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру. Йому присвоєно ідентифікаційний код -33503196. ( т.1 а.с. 3-4, 7).

КП «Житлосервіс «Ритм» є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, далі (ПК). Відповідно до п. 61.1 ст. 61 та ст. 41 ПК України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Також судом першої та апеляційної інстанції встановлено,а також підтверджується матеріалами справи, що КП «Житлосервіс «Ритм» взято на податковий облік 31.05.2005 року № 131, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 27.12.2001 року №131 ( т.1 а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 342840, 84 грн. по податку на додану вартість, що підтверджує податкові декларації з податку на додану вартість ( т.1 а.с. 28-41) та пеня за несвоєчасну сплату в сумі 19947, 67 грн. .

ДПІ у м. Сєвєродонецьку з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом №2181, а саме: згідно п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/226 від 04.07.2005 року (т.1 а.с. 43). У зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/234 від 16.08.2005 року ( т.1 а.с. 44).

КП «Житлосервіс «Ритм» щомісячно сплачувало податкове зобовязання протягом 2010 року відповідно до декларацій, що підтверджується платіжним дорученнями, боргу не має (т.2 а.с. 1-91,103-107) Також відповідач здійснював платежі по рішенням про надання розстрочення податкового боргу, згідно розрахунків боргу не має (т. 2 а.с. 117-155).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7,7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІУ "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. В результаті чого, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону вважаються сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У випадках недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним., а також погоджується з висновком, що чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року у справі №2а-1314/11/1270 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів : О.О. Чебанов

М.І. Старосуд

В.П. Юрченко