Ухвала суду № 16480111, 09.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року справа №2а/0570/3801/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року у справі№2а/0570/3801/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області , Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області , Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Бета-Агро-Інвест”(ЄДРПОУ 30844997, рахунок 26004010112800, банк ВАТ “ВТБ Банк” в м. Києві, МФО 321767) заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 510511,00 грн.

Відповідач з таким рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бета-Агро-Інвест” є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30844997, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 07151364, знаходиться на податковому обліку в Ясинуватській обєднаній державній податковій інспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 510511,00 грн. (код рядка 25, 25.1).

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин), (надалі Закон № 168) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку покупця.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачає, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплати ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Порядок перевірки першим відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Підпунктом “в” підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Першим відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на рахунок платника у банку за жовтень 2008 року, за наслідками якої складений акт № 589\23-211-2\30844997 від 31.12.2008 р.

На підставі даного акту першим відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2009 року № 0000012320\0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 510511,00 грн., тобто в повній сумі, яка заявлена в декларації до відшкодування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року в адміністративній справі № 2-а-717/09/0570 дане податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2009 року № 0000012320\0 в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у розмірі 510511,00 грн. було визнано недійсним.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2009 року було залишено без змін вищезазначену постанову Донецького окружного адміністративного суду, внаслідок чого постанова Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року набрала законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2009 року встановлено, що позивачем обґрунтовано в розрахунку бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року) визначена сума 510511,00 як сума бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не приймання посилання податкового органу щодо неможливості відшкодування ПДВ у звязку з оскарженням судових рішень до Вищого адміністративного суду України, оскільки відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Тому доводи податкового органу щодо неможливості виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не узгоджуються з приписами вищезазначеної статті.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те. що у разі, коли податковий орган не надає належним чином оформлений відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України. Доказів відшкодування позивачу суми бюджетної заборгованості відповідачами суду не надано.

Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року у справі№2а/0570/3801/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року у справі№2а/0570/3801/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Повний текст виготовлено 14.06.2011 року

Колегія суддів : О.О. Чебанов

М.І. Старосуд

В.П. Юрченко