Постанова № 16479686, 08.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.06.11 місто СевастопольСправа №2а-1465/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю: представника позивача Подрез-Ряполової І.В.,

представника відповідача Бойко І.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Севастопольгаз” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Севастопольгаз” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2011 року № 0002430151/0 та № 0002420151/0.

Позов обґрунтовано тим, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя протиправно винесені податкові повідомлення - рішень від 26 квітня 2011 року № 0002430151/0 та № 0002420151/0 про застосування до позивача штрафних санкцій, чим були порушенні права останнього.

Представник позивача позивні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав викладених у запереченнях до позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 квітня 2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету.

За результатами перевірки від 05 квітня 2011 року було складено акт про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету № 2707/10/151/03358305.

Актом перевірки від 05 квітня 2011 року № 2707/10/151/03358305 встановлена несвоєчасна сплата позивачем сум самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на прибуток за звітний період 1 квартал 2008 року в сумі 1874633 гривень 56 копійок по терміну сплати 20 травня 2008 року, та за звітний період 11 місяців 2008 року в сумі 1 282688 гривень 00 копійок по терміну сплати 30 грудня 2008 року.

На підставі акту перевірки від 05 квітня 2011 року № 2707/10/151/03358305 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя винесені податкові повідомлення рішення від 26 квітня 2011 року № 0002430151/0 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 163427 гривень 82 копійок та № 0002420151/0 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 127412 гривень 30 копійок.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами перевірки, що позивачем 06 травня 2008 року до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополі подано декларацію № 23769 з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, якою платником самостійно визначено розмір податку на прибуток, який підлягає сплаті в бюджет у сумі 2 361818 гривень 00 копійок.

Узгоджену суму податкового зобовязання, самостійно визначеного платником, у встановлений термін до 20 травня 2008 року добровільно сплачено не було, у результаті чого, з урахуванням існуючої переплати у сумі 487184 гривень 44 копійок, на обліковій картці платника виник податковий борг у сумі 1 874633 гривень 56 копійок.

Погашення вказаного боргу відбувалося у період з 26 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, як шляхом перерахування грошових коштів до бюджету, так і шляхом зменшення обєкту оподаткування податком на прибуток у податкових деклараціях наступних податкових періодів. Остаточне погашення недоїмки, що виникла 20 травня 2008 року, відбулося 30 грудня 2008 року, із затримкою 225 календарних днів.

Сума податкового боргу у розмірі 1 274123 гривень 00 копійок була погашена платником із затримкою від 7 до 17 календарних днів, решта суми у розмірі 600510 гривень 56 копійок із затримкою від 92 до 225 календарних днів.

Крім того, 19 грудня 2008 року до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя подано декларацію № 90045 з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, якою платником самостійні визначено розмір податку на прибуток у сумі 1 282688 гривень 00 копійок.

Узгоджену суму податкового зобовязання, самостійно визначеного платником, у встановлений термін до 30 грудня 2008 року сплачено не було, у результаті чого, з урахуванням існуючої переплати у сумі 72386 гривень 44 копійок та наданим уточнюючим розрахунком про зменшення суми зобовязання на 993673 гривні 00 копійок, у позивача виник податковий борг у сумі 216628 гривень 56 копійок, що підтверджується обліковою карткою платника.

Погашення вказаного боргу відбувалося у період з 09 лютого 2009 року по 12 лютого 2009 року, шляхом перерахування грошових коштів до бюджету. Остаточне погашення недоїмки, що виникла 30 грудня 2008 року, відбулося 12 лютого 2009 року, тобто із затримкою 44 календарних дні - з 30 грудня 2008 року (граничний термін сплати) по 12 лютого 2009 року (дата остаточного погашення).

Відповідно до статті 4 та пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»(який діяв на час виникнення спірних правовідношень) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно законам України покладений обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Вони зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлений законом термін.

Згідно з абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який діяв на час виникнення спірних правовідношень), платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пункту 17.3 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно зі підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який містить у собі аналогічні приписи.

Так, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобовязання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 116.2 статті 116 Податкового кодексу України за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 зазначеного Кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що право на застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань у податкового органу виникає з моменту несвоєчасного погашення платником усієї суми боргу. При цьому податковий орган має право застосувати до платника штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне погашення зобовязань у межах 1095 днів з дням виникнення цього права.

Судом встановлено та не оспорюється позивачем, що штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату податкових зобовязань застосовані до ВАТ «Севастопольгаз»спірними податковими повідомленнями-рішеннями з дотриманням податковим органом строків давності, встановлених діючим податковим законодавством.

При цьому суд зазначає, що посилання позивача в обґрунтування вимог на акт перевірки від 12 жовтня 2009 року №102/23-1/03358305/5458/10 є безпідставним, оскільки виїзною плановою перевіркою, що проводилась відповідачем у 2009 році, досліджувались питання повноти декларування податку на прибуток, а не питання своєчасності сплати задекларованого податку на прибуток.

До того ж факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобовязання не оспорюється позивачем та підтверджується даними облікової картки платника, з якої вбачаються дати сплати кожної частини боргу, із відповідною затримкою на певну кількість календарних днів.

Щодо посилання позивача на порушення Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя порядку та строків прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом пяти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у звязку з необхідністю зясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Акт перевірки, складений 05 квітня 2011 року, отриманий платником 08 квітня 2011 року. 14 квітня 2011 року від платника на адресу відповідача надійшло заперечення до акту перевірки, які були розглянуті відповідачем та надіслано відповідь 21 квітня 2011 року.

26 квітня 2011 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було винесено та надіслано на адресу платника оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, дії відповідача щодо строків та порядку прийняття податкових повідомлень-рішень повністю узгоджуються з зазначеними нормами податкового законодавства, а тому доводи позивача щодо їх порушення не можуть бути прийняті судом до уваги.

Суд критично відноситься до доводів позивача, що при винесенні податкових повідомлень-рішень не враховувався існуючий на той час мораторій на задоволення вимог кредиторів, у звязку з процедурою визнання його банкрутом.

Відповідно до статей 1 та 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду надані належні та допустимі докази, які підтверджують законність його дій.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2011 року № 0002430151/0 та № 0002420151/0 про застосування до ВАТ «Севастопольгаз»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 163427 гривень 82 копійок та у розмірі 127412 гривень 30 копійок відповідно, діяла у спосіб та порядку, передбачені діючим податковим законодавством, у звязку з чим, суд вважає позовні вимоги ВАТ «Севастопольгаз»не підлягаючими задоволенню.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову складено у повному обсязі 10 червня 2011 року.

СуддяО.О. Кириленко