Постанова № 16479568, 18.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2011 року           10:54           № 2а-12897/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Південьміськбуд ДБК-1"

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

проскасування податкового повідомлення- рішення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 31.08.2010 №74)

від відповідача: не з’яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьміськбуд ДБК-1»до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про розгляд скарг.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.04.2011 року о 10 год. 54 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьміськбуд ДБК-1»звернувся до суду з позовною заявою до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про розгляд скарг.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначили, що прийняті рішення з податку «орендна плат за землю»на суму 44049,68 грн., рішення про результати розгляду первинної та повторної скарг, суперечать. В обгрунтування на позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач не повідомив останнього про проведення перевірки. Посадові особи відповідача в порушення вимог п.4.2. Порядку №327 за місцезнаходженням позивача для підписання акту №236/152/33693575 від 04.03.10 не з’являлись та письмово позивача не запрошували. В порушення вимог п.п. 4,6 Порядку №237 не передавали примірник акту позивачу. На адресу примірник акту не надходив. В порушення вимог абзацу першого п.4.11 Порядку №327 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000861503/0 від 15.03.10 з податку «орендна плата за землю»на суму 44049,68 грн. не протягом 10 робочих днів від дня вручення акту перевірки. Тобто, податкове повідомлення-рішення №0000861503/0 від 15.03.2010р з податку «орендна плата за землю»на суму 44049,68 грн. прийняте в порушення норм чинного податкового законодавства України, а відтак є незаконним. За таких підстав просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені порушення позивачем ст.17 Закону України «Про оплату за землю»від 03.07.92р. №2535, п.п.5.3.1. п.5.3. ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181. вказані порушення призвели до несвоєчасно сплаченої до бюджету орендної плати за земельні ділянки, а саме: з порушенням граничного терміну сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з затримкою понад 90 днів. За результатами виявленого порушення відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. З огляду на зазначене відповідач вважає, що його дії щодо прийняття рішень є правомірними, а заявлені позовні вимог не обґрунтованими, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду про наступне.

Мелітопольською об’єднанню державною податковою інспекцією Запорізької області проведено перевірку невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Південбміськбуд ДБК-1»з питань своєчасності сплати орендної плати за землю за квітень-серпень 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 04.03.10 №236/152-38693575, яким встановлено порушення ст.17 Закону України «Про оплату за землю»від 03.07.92р. №2535, п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181. вказані порушення призвели до несвоєчасно сплаченої до бюджету орендної плати за земельні ділянки, а саме: з порушенням граничного терміну сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з затримкою понад 90 днів.

На підстав перевірки складено податкові повідомлення-рішення №0000861503/0 від 19.03.2010р. № 0000861503/1 від 22.04.10, №0000861503/2 від 14.06.2010р. та №0000861503/3 від 01.09.2010р. повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (санкцій) які надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 19.03.2010р. №328891, від 22.04.2010р. №3444, від 16.06.2010р. №137158, від 01.09.2010р. №331019, що були отримані позивачем 22.03.2010р., 26.04.2010р., 22.06.2010р., 03.09.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №3272 –нараховано орендну плату на 2009 рік у розмірі 225056,60 грн. згідно договору оренди землі від 17.12.2008р. №040826200319 та №0408262003189) в т.ч. щомісячно (січень-грудень у сумі 18754,70 грн.

Преамбулою Закону України «Про плату за землю»передбачено, встановлено, що цим законом визначаються розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрямки використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 14 Закону України від-03.07.1992р. № 2535 «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно частини 2 статті 14 названого Закону платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового) місяця.

Суми податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб задекларовані -платником податку у податкових розрахунках земельного податку самостійно, а отже є узгодженими.

Відповідно до ст..13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, що перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 28.08.09р. №2/28 «про розірвання договорів оренди земельних ділянок»зазначено, - вилучити та припинити право оренди земельними ділянками ТОВ «Південьміськбуд ДБК –1»; - розірвати за згодою сторін договори оренди земельних ділянок від 17.12.2008р. №040826200319 площею 28799,99 кв.м та №040826200318 площею 808886,00 кв.м.

Позивачем подано до відповідача уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №106066, згідно якої нараховано орендну плату на 2009 рік усього у розмірі 148222,79 грн. в т.ч. щомісячно (січень-липень) у сумі 18754,72 грн. та серпень на суму 16939,75 грн.

Крім того, позивачем було сплачено з порушенням граничних термінів сплати узгоджені суми податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки, що були визначені ним самостійно згідно поданих податкових декларацій, а саме:

- податкове зобов’язання за квітень 2009 року у сумі 14895,46 грн., - граничний термін сплати 01.06.2009р.;

- податкове зобов’язання за травень 2009 року у сумі 18754,72 грн., - граничний термін сплати 30.06.2009р.;

- податкове зобов’язання за червень 2009 року у сумі 18754,72 грн., - граничний термін сплати 30.07.2009р.;

- податкове зобов’язання за липень 2009 року у сумі 18754,72 грн, - граничний термін сплати 37.08.2009р.;

- податкове зобов’язання за серпень 2009 року у сумі 16939,75 грн., - граничний термін сплати 30.09.2009р.

Фактично сплачено податкові зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки 22.01.2010р. платіжним дорученням №1 з порушенням строків сплати понад 90 календарних днів.

Згідно п.5.1. статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У визначені терміни сума податкового зобов’язання сплачена не була, уточнюючий розрахунок не подавався.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у десятиденний термін, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу податковим органом було направлено першу податкову вимогу №1/345 від 04.06.2010р., яка була надіслана на адресу позивача та отримана уповноваженою особою товариства 15.06.10р.

Якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

Таким чином, станом на день розгляду справи, позивач має податковий борг з орендної плати за землю за порушення граничних термінів сплати (понад 90 календарних днів) в загальній сумі 44049,68 грн.

Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності) в рахунок погашення його податкового боргу (п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

Право податковий органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачене п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” із змінами та доповненнями.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень наведені обставини, які свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

.

Суддя                                                                                 І.А. Качур