Постанова № 16479565, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2011 року 15:31 № 2а-15520/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест Холдинг"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010р. №0000281740/3

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1(дов.від 01.12.10), ОСОБА_2 (дов.від 01.02.10)

від відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.04.2011 року о 15 год. 31 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги заявлені про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов та зазначили, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»базуються виключно на субєктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач посилається на те, що перерахування коштів проводилось відповідно до вимог банку, рахунок на який позивач перераховував кошти є рахунком юридичної особи, звіт про рух коштів по рахунку позивача стверджується в акті перевірки, та підтверджується що це є особистий рахунок фізичної особи ОСОБА_4 Тому, виявлені порушення не відповідають дійсності. За наведених обставин, представники позивача просили суд визнати нечинними оспорюване податкове повідомлення рішення.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені порушення позивачем пп.4.2.9. «г»п.4.2. ст.4, п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8, пп.20.3.2. п.20.3 ст.20, пп.16.3.2 п.16.3 ст.16, пп.8.1.2. п.8.1. ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Тобто без попереднього нарахування та сплати податку з доходів фізичних осбі, з розрахункового рахунку позивача, були перераховані кошти на карту особового рахунку працівника підприємства ОСОБА_4 на загальну суму 598086,00грн., які не підтверджені звітними документами по використаним коштам. Тому вважаються додатковим благом працівника підприємства та підлягають оподаткування згідно з п.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». З огляду на зазначене, відповідач вважає, що прийняті податкового повідомлення-рішення, є правомірними, а заявлені позовні вимог не обґрунтованими, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2006р. по 30.09.2006р. валютного та іншого законодавства.

Перевіркою встановлено порушення пп.4.2.9 «г», п.4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2010р. №133/23-2/33783186 та винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000281740/3 від 27.09.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобовязання та штрафні санкції за платежем податок на прибуток фізичних осіб у розмірі 269820,90 грн.

З огляду на зазначене суд акцентує увагу на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано грошові кошти в сумі 598086,00грн. в період з 06.12.2007р. по 27.08.2009р. на корпоративну платіжну картку надану ФВД АТ «Індекс банк»згідно договору.

Перерахування коштів проводилось відповідно до вимог банку. Рахунок на який перераховані кошти є рахунком юридичної особи.

Згідно положення №137 від19.04.2005р. затвердженого постановою Національного банку, корпоративна платіжна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателя здійснювати операції за картрахунком юридичної особи або фізичної особи підприємця.

Згідно п.3.10 положення №137-держателі корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку.

В п.3.12 положення №137 вказано, що кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних карток, вважаються виданими під звіт держателя платіжної картки.

Кошти вважаються отриманими не з моменту перерахування на картковий рахунок, а з того моменту, коли їх списано з рахунку підприємства. Списання з карткового рахунку грошових коштів підтверджено виписками за період з 03.01.2007р. по 31.08.2009р. по корпоративному рахунку позивача надані ФВД АТ «Індекс-Банк».

Відповідно до вимог ст.9, 10 Закону України №889, сума надмірно витрачених коштів отриманих платником податку на відрядження або під звіт, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів, та не повернутих у встановлений строк підлягає оподаткування за правилами встановленими п.7.1 Закону, тобто 15% від обєкту оподаткування.

З матеріалів справи встановлено, що отримані позивачем по картковому рахунку кошти використані на господарські потреби та вчасно відображені в касовій книзі, що підтверджено в акті перевірки №133/23-2/33783186 від 25.03.2010р.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Із документів долучених до справи слідує, що ОСОБА_4 не отримував грошові кошти зняті з корпоративної картки у власність, а використовував їх на потреби підприємства, що знайшло відображення у звітах та в касі позивача, такі кошти не можуть рахуватись його доходом, відповідно і утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Згідно п.3.12 Положення №137, кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи - підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, вважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Тобто, сама передача корпоративної картки працівнику (до списання коштів) не означає, що вся сума , що знаходиться на картрахунку підприємства, отримана працівником під звіт. Таким чином грошові кошти в сумі 598086,00 грн. не можуть бути обєктом оподаткування, тому застосування ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не можливе.

Враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати не чинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції У Оболонському районі міста Києва від 27.09.2010року №0000281740/3 суму податкового зобовязання (у урахуванням штрафних санкцій) за платежем з податку на прибуток фізичних осіб в розмірі 269820,90 грн., з яких 89940,30 грн. основного платежу та 179880,60 грн. штрафні санкції.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур