Єдиний державний реєстр судових рішень ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
20 квітня 2011 року14:42 № 2а-5576/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів Каракашьяна С.К., Пащенка К.С., при секретарі судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за поданням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінераліс»
про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках
платника податків
за участю представників сторін:
від позивача Шаліна С.І.;
від відповідача не зявились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту-позивач) звернулась з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків ТОВ «Мінераліс»(далі по тексту відповідач) (код ЄДРПОУ 32486018, адреса: 03039, м. Київ, пр-т 40 річчя Жовтня, 60/г).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість розмірі 1209314,36 грн., активи відповідача перебувають у податковій заставі на підставі вимог Податкового кодексу України, проте відповідач не надав документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачем не було виконано законодавчо встановленого обовязку з надання документів, необхідних для здійснення опису активів.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінераліс»є юридичною особою, яка зареєстрована Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 19 вересня 2003 року. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 03026, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 118.
Відповідно до проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Мінераліс»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Агрофермтехніка»за червень 2010 року позивачем складено Акт від 21 вересня 2010 року № 811/1-23-40-32486018 та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 05 жовтня 2010 року № 0000912304/0 на загальну суму 1337168,00 грн.
04 листопада позивачем було винесено першу податкову вимогу № 1/3493 на загальну суму 1325451,57 грн., яку було надіслано відповідачу та у звязку з неможливістю вручення останньому розміщено на дошці податкових оголошень (акт № 8 від 18 січня 2011 року). поданого відповідачем позивачу розрахунку сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів № 13632 від 26.02.2010 року відповідачем було самостійно визначено податкові зобов'язання в сумі 17176,00 грн. З огляду на те, що самостійно узгоджені зобовязання відповідачем сплачено не було, позивачем було винесено податкову вимогу № 162 від 25.01.2011 року на загальну суму заборгованості 4294,00 грн., яку було надіслано та вручено відповідачу 15.02.2011 р.
20 січня 2011 року заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було прийнято Рішення № 7 про опис майна у податкову заставу ТОВ «Мінераліс».
09 лютого 2011 року податковим керуючим було складено Акт № 1 про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого, а саме не надання необхідних документів для здійснення опису майна у податкову заставу.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 18 квітня 2011 року судом витребовувалися у позивача пояснення податкового керуючого щодо того, яким чином відповідач перешкоджав опису майна в податкову заставу чи відмовив у задоволенні вимог керуючого, докази звернення до відповідача з вимогою надати майно в податкову заставу, докази існування у позивача рухомого чи нерухомого майна, оригінал подання та всіх доданих до подання документів.
Позивачем було надано в судовому засіданні пояснення податкового керуючого, яким повідомлено про те, що директором позивача, за адресою фактичного перебування відповідача м. Київ, вул. Старосільська 1-Д, не було надано майна для опису.
Проте, жодних доказів цього позивачем надано не було, доказів перебування приміщень, керівництва чи майна відповідача за вказаною адресою також не надано.
Згідно з підпунктами 88.1 та 88.2 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до частини першої статті 89.1 та 89.3 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. (ч.1 ст.89.1) Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (ст.89.3 Податкового кодексу України).
Суд доходить висновків, що вищезазначеними нормами права встановлене наступне:
- право податкової застави виникає в силу Закону і не потребує додаткового оформлення;
- опис майна здійснюється податковим органом самостійно;
- відмова платника податку від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно;
- вищезазначеними правовими нормами не встановлено жодного обовязку платника податку з вчинення якихось дій безпосередньо на підставі вимог Закону.
Отже, позивач мав право здійснити опис майна з залученням двох понятих. Доказів неможливості складення такого опису (активної форми протидії відповідача здійсненню опису) позивачем не надано.
Статтею 89.4 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.
Суд доходить висновків, що вищезазначеною нормою Закону передбачено дві можливі підстави для складення акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу не допущення податкового керуючого для здійснення опису та ненадання необхідних документів.
При цьому норми Податкового кодексу не передбачають надання платником податку переліку майна, на яке поширюється право податкової застави, чи документів щодо визначеного майна, після отримання рішення керівника органу державної податкової служби про здійснення опису майна.
Судом вбачається, що обовязок платника податку повідомити про наявне майно та надати витребувані документи, виникає після висунення таких вимог податковим органом платнику податків.
Проте, матеріали справи не містять жодних доказів отримання відповідачем таких вимог податкового органу, чи доказів направлення таких документів за адресою реєстрації відповідача м. Київ, вул. Заболотного, 118.
Відповідно до приписів пунктів 2.7. та 2.10 затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N1438/18733Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі. Опис майна може бути проведено за даними органів, які згідно з чинним законодавством здійснюють реєстрацію майна.
Суд доходить висновків, що вищезазначеними нормами передбачено складення акту опису у випадку відсутності майна в момент набуття права власності на майно в майбутньому, та можливість опису майна за реєстраційними даними органів, які здійснюють його реєстрацію.
Матеріали справи містять відомості про наявність зареєстрованого за відповідачем майна, зокрема довідку про зареєстрований за відповідачем автомобіль. Дана довідка була надана позивачу 22.11.10р., проте, позивачем не було описано майна відповідача за наявними даними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів на підтвердження перешкоджання відповідачем виконання повноважень податкового керуючого.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач в даному випадку не довів законності та обґрунтованості своїх вимог.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінераліс»про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддяВ.П. Катющенко
Судді С.К. Каракашьян
К.С. Пащенко
Повний текст постанови складено та підписано 20 квітня 2011 року.
Судове рішення № 16479549, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 20.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5576/11/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: