Постанова № 16479501, 29.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2011 року 11:45 № 2а-1991/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Нові перспективи 2008"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання дій щодо відмови у прийнятті податкової звітності неправомірними

За участю представників:

від позивача :Сандул Г.О.

від відповідача :Готра Т.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.03.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Нові перспективи 2008»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправними дії у формі відмови від прийняття та визнання електронних документів позивача за податкові періоди серпень 2010 та вересень 2010 року, а саме: Податкової декларації з ПДВ, Дод.1 Розрахунок коригування сум ПДВ, Дод.5 Розшифровки в розрізі контрагентів, Реєстр отриманих і виданих податкових накладних від 20.09.2010р.. а також Податкової декларації з ПДІ, Дод. 1. Розрахунок коригування сум ПДВ, Дод. 5 Розшифровки в розрізі контрагентів, Реєстр отриманих і виданих податкових накладних від 20.10.2010р.; зобовязання відповідача прийняти та визнати поданими вчасно подані в електронному вигляді документи позивача за податкові періоди серпень 2010 та вересень 2010 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва, що стали підставою невизнання податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за вересень 2010р., у звязку з тим, що, нібито, податкові декларації складені з порушенням Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання»від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09.07.1997р. за №250/2054. Позивач вважає, що відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень та поза межами компетенції.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 р. не відповідає вимогам, встановлених Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.06.1997р. Зокрема, відповідач вказує на те, що надані податкова декларація за вересень 2010 року складена без заповнення або про креслення всіх рядків декларації. ДПІ звернулося до позивача з листами від №29674/10/28-011 від 24.10.10р., №30894/10/28-011 від 01.11.10р., від 18.11.10р. №34179/10/28-011 «Про невизнання звітних документів» в яких позивачу було запропоновано подати нову декларацію, оформлену належним чином.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Нові перспективи 2008»як платник податків та зборів взяте на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з пунктом 1.11 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 2181), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкові декларації з податку на додану вартість, згідно з підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 статті 2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/2054, подаються до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Між ПП «Нові перспективи 2008»та ДПІ у Печерському районі м. Києва укладено Договір про визнання електронних документів №546 від 20.03.2009р.

Згідно з ч. 1 розділу 1 цього Договору предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу.

20.09.2010р. у встановлений законодавством строк, позивачем до ДПІ у Печерському районі м. Києва через оператор електронної звітності було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року. Відповідно до квитанції №2 декларацію доставлено, розшифровано на районному рівні ДПІ у Печерському районі м. Києва, але не прийнято. Зокрема вказана помилка «для організації заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДПАУ».

Також, 20.09.2010р. ПП «Нові перспективи 2008»через оператор електронної звітності відправлено наступні додатки до декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року:

-Додаток 1 (Розрахунок коригування сум ПДВ (Звіт J0200508);

-Додаток 2 (Розшифровки в розрізі контрагентів (Звіт J0215101);

-Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (Звіт J1201503), які згідно квитанції №2 були не прийняті з тих же підстав.

Згідно з п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 2010 року 1997 року № 166. (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. № 213) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Позивач звернувся до відповідача із скаргою №2 від 21.09.2010р. на неправомірні дії працівників ДПІ та просив прийняти податкову звітність з ПДВ за серпень 2010 року з додатками датою подання.

Відповідно до листа ДПІ у Печерському районі м. Києва №54030/10/28-411 від 29.09.2010р. «Про розгляд скарги»податкова інспекція принесла свої вибачення стосовно виникнення незручностей під час подання звітності засобами телекомунікаційного звязку та вказано, що в подальшому податкова звітність буде прийматись відповідно до вимог діючого законодавства.

Проте, листом від 04.10.2010р. №54902/10/10-211 ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомила про розірвання Договору №546 від 20.03.2009р. «Про визнання електронних документів», укладеного між ДПІ у Печерському районі м. Києва та ТОВ «Нові перспективи 2008». Зокрема, як на причини одностороннього розірвання Договору вказує на встановлення відсутності фактичного місцезнаходження платника податків ТОВ «Нові перспективи 2008».

Крім того, 20.10.2010р. встановлений законодавством строк, позивачем до ДПІ у Печерському районі м. Києва через оператор електронної звітності було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року (Звіт J0200109) з Додатком 1 (Розрахунок коригування сум ПДВ (Звіт J0200508); Додаток 2 (Розшифровки в розрізі контрагентів (Звіт J0215101); Реєстр отриманих та виданих податкових накладних (Звіт J1201504).

Відповідно до квитанцій №2 декларацію з додатками доставлено, розшифровано на районному рівні ДПІ у Печерському районі м. Києва, але не прийнято з підстав «для організації заборонено прийом звітності по електронній пошті. Можливо відсутній договір з ДПАУ», внаслідок чого позивачем подано скаргу від 21.10.2010р.

У відповіді (№60999/10/28-411 від 02.11.2010р.) на скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва вказала на розірвання Договору №546 від 20.03.2009р. в звязку з чим податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року з додатками не прийнята та запропоновано подати декларацію на паперових носіях.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі - Закон N 2181-III) (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону N 2181-III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону N 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 4.1.4 статті 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону № 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Тобто, у самому Законі № 2181-ІІІ прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.

Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно підпункту "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України N 2181-III від 21 грудня 2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Подання платником податків податкових декларацій до податкового органу в електронному вигляді здійснюється, в тому числі відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (далі Інструкція).

Дана Інструкція визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до ч. 1 розділу І Інструкції податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обовязкові реквізити документа.

Податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Відповідно до п. 7.1 розділу ІІІ (Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку) Інструкції платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Пунктом 7.2 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали звязку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) (п. 7.3 розділу ІІІ Інструкції).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного звязку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (п. 7.4 розділу ІІІ Інструкції).

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного звязку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (п. 7.5 розділу ІІІ Інструкції).

Як свідчать матеріали справи, між ПП «Нові перспективи 2008»та ДПІ у Печерському районі м. Києва укладено Договір про визнання електронних документів №546 від 20.03.2009р.

Відповідно до ч. 3 розділу 3 цього Договору орган ДПС зобовязаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх компютерну обробку; забезпечити відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків; забезпечувати зберігання і конфіденційність отриманих в електронному вигляді податкових документів.

Частиною третьою розділу 6 Договору передбачено, що Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.

Згідно з ч. 4 розділу 6 Договору орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Згідно листа від 04.10.2010р. №54902/10/10-211 ДПІ у Печерському районі м. Києва, з посиланням на п.6.4 розділу 6 Договору, повідомила про розірвання Договору №546 від 20.03.2009р. «Про визнання електронних документів»в односторонньому порядку у звязку з встановленням відсутності за місцезнаходженням ПП «Нові перспективи 2008».

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про реєстрацію) та статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Разом із цим, враховуючи вимоги статті 17 Закону про реєстрацію, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР), тому зазначення цих відомостей в реєстраційній картці, що подається державному реєстратору для здійснення певних реєстраційних дій, є обов'язковим.

Відповідно до статей 6 та 19 Закону про реєстрацію при зміні місцезнаходження юридичної особи вносяться відповідні зміни до відомостей ЄДР в порядку, встановленому цим законом. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов'язані із зміною місцезнаходження, є підставою для заміни свідоцтва про державну реєстрацію.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.02.2011р., адреса реєстрації місцезнаходження ПП «Нові перспективи 2008»: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Драгомирова, буд. 10/10, кв. 61. Статус відомостей про юридичну особу «підтверджено».

В силу ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, судом встановлено, що позивач свого місцезнаходження (місце реєстрації) не змінював.

За наведених обставин та правових норм, розірвання Договору №546 від 20.03.2009р. в односторонньому порядку з підстав, викладених в листі від 04.10.2010р. №54902/10/10-211 та невизнання декларацій позивача з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року з додатками суд вважає неправомірним.

Приймаючи до уваги висновки суду щодо протиправності дій відповідача в частині невизнання декларації, а також те, що декларації були подані позивачем з дотримання вимог п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) - суд вважає обґрунтованим позов в частині зобовязання відповідача прийняти та визнати податкові декларації ПП «Нові перспективи 2008»з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень, вересень 2010 року з додатками, як податкову звітність, поданою своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності дій, отже, як наслідок, дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору №645 від 20.03.2009р. та неприйняття декларацій позивача з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року з додатками визнаються судом неправомірними.

Окрім того, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що правила ч. 3 ст. 105 КАС України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом.

З огляду на положення ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вважає, що зазначені в ній способи захисту порушеного права не містять виняткового переліку. Більш того, в абзаці другому ст. 162 КАС України законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що вимоги ПП «Нові перспективи 2008»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо неприйняття та невизнання електронних документів Приватного підприємства «Нові перспективи 2008»(код ЄДРПОУ 35691642) з податку на додану вартість за серпень, вересень 2010 року як податкової звітності, а саме: Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, Додаток 1. Розрахунок коригування сум ПДВ, Додаток 5. Розшифровки в розрізі контрагентів, Реєстр отриманих і виданих податкових накладних від 20.09.2010р.; а також Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, Додаток 1. Розрахунок коригування сум ПДВ, Додаток 5. Розшифровки в розрізі контрагентів, Реєстр отриманих і виданих податкових накладних від 20.10.2010р.

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо односторонного розірвання Договору №546 від 20.03.2009р.

4.Зобовязати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва прийняти та визнати поданими вчасно подані в електронному вигляді документи ПП «Нові перспективи 2008», а саме: Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року, Додаток 1. Розрахунок коригування сум ПДВ, Додаток 5. Розшифровки в розрізі контрагентів, Реєстр отриманих і виданих податкових накладних від 20.09.2010р.; а також Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, Додаток 1. Розрахунок коригування сум ПДВ, Додаток 5. Розшифровки в розрізі контрагентів, Реєстр отриманих і виданих податкових накладних від 20.10.2010р.

5.Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь ПП «Нові перспективи 2008»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович