Постанова № 16479090, 03.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2011 року 09:22 № 2а-4277/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

провизнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії,

за участю:

позивача Скорик О.О.

відповідач Шуневич В.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 3 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»(далі по тексту позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно та безпідставно не прийнято уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що при неприйнятті уточнюючого розрахунку з ПДВ за серпень 2010 року діяв в межах чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»(код ЄДРПОУ 31871186) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Між Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва та ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ»укладено договір про визнання електронних документів.

На виконання умов вказаного договору, позивачем 21 вересня 2010 року подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва засобами телекомунікаційного звязку уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Листом від 24.09.2010р. №8055/15-211 уточнюючий розрахунок з ПДВ не визнаний ДПІ, як податкова звітність на тій підставі, що позивачем невіро вказано місцезнаходження підприємства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Тобто, у самому Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", зокрема статті 4, прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.

Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Порядок подання податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку до органу ДПС здійснюється відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Закону України “Про електронний цифровий підпис”, Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №680 “Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу”, Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1452 “Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. за №233 та згідно з Наказом ДПА України від 19.08.2005р. за №351, яким затверджено формат (стандарт) електронного документа звітності платників податків.

Згідно з абз. 6 п. 1 розділу І Інструкції №233 подання податкових документів в електронному вигляді подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №233 встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціального програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією.

Відповідно до п. 7.5 розділу ІІІ Інструкції №233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного звязку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в орані ДПС.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ “ ФАКТОР КАПІТАЛ ” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку. Проте, відповідачем відмовлено у його прийняті на підставі того, що з 21.09.2010р. позивач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 57 «Б», а не за адресою: м. Київ, вул. Тельмана, 5, яка вказана останнім в уточнюючому розрахунку.

Однак, суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки відповідно до п. 1 розділу 4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення.

Пунктом 3 розділу 4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, передбачено, що у період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва.

Таким чином, датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ отриманого внаслідок внесення змін щодо адреси позивача (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57 «Б») визначено 31.10.2010р., а уточнюючий розрахунок надіслано відповідачу 21.09.2010р., на вказану дату чинним було свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100093216 від 26.01.2008р. Одним з реквізитів зазначеного свідоцтва також є місцезнаходження платника (03150, м. Київ, вул. Тельмана, 5).

Суд під час вирішення питання правомірності рішення субєкта владних повноважень перевіряєчи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року, заповнений позивачем правомірно, а тому у відповідача відсутні підстави неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року ТОВ «ФАКТОР КАПІТАЛ».

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»задовольнити повністю.

1.Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №8055/15-211від 24.09.2010р.

2.Зобовязати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок датою його фактичного подання 21.09.2010р.

3.Зобовязати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва відобразити показники уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОР КАПІТАЛ»судові витрати у розмірі 10,20 грн. (десять гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 10.06.2011р.

Суддя В.В. Амельохін