Постанова № 16478445, 14.06.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р.

16 год.15 хв.Справа № 2-а-484/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Ярового В.Ф., Душина В.В., представників відповідача Тосік Н.І., Старюченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Ойл Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг - Ойл Сервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000122301/0 від 20.01.11 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2187757 грн. 70 коп. та застосування 1928670 грн. 50 коп. штрафних санкцій, № 0000132301/0 від 20.01.11 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 833311 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 416655 грн. 50 коп. Позивач вважає рішення неправомірними як такі, що не відповідають законодавству, суперечать обставинам фінансово-господарської діяльності та даним бухгалтерського і податкового обліку підприємства. Рішення прийняті за висновками перевірки податкової інспекції взаємовідносин позивача з ТОВ "Антикор Юг". Факт визнання даного підприємства банкрутом, через що неможливо здійснити його перевірку, не впливає на господарські операції позивача з таким постачальником, які відбулись задовго до банкрутства. ТОВ "Антикор Юг" на момент поставки бензину позивачу 2007 - перший квартал 2008 рр. було належним чином зареєстрованим платником податків, в тому числі ПДВ, мав право видавати податкові накладні. Позивач вважає, що факт недекларування таким контрагентом своїх податкових зобов'язань за певний період повинен бути предметом перевірки зі сторони податкових органів під час процедури банкрутства, і позивач не може нести відповідальність за недекларування та несплату податків іншою юридичною особою. Правочини між позивачем та ТОВ "Антикор Юг" не є фіктивними, оскільки визнати правочин фіктивним може тільки суд, а не податкова інспекція. Між ТОВ "Юг - Ойл Сервіс" та ТОВ "Антикор Юг" відбулись в повній мірі розрахунки за договорами купівлі-продажу бензину грошовими коштами в безготівковій формі через банківські рахунки, будь-яка заборгованість за цими договорами відсутня. Факт отримання продукції підтверджується товарними, податковими накладними. Придбаний бензин в подальшому реалізований наступним постачальникам, що не заперечує податкова інспекція. Таким чином, позивач вважає, що угоди реально відбулися, відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нереальності правочинів, його позиція про те, що бензин не поставлявся в натуральному вигляді, а операції поставки тільки документувались, не підкріплена належними доказами, наприклад, вироком суду. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що перевірка була здійснена на підставі вилучених 23.09.10 слідчими органами документів, обсяг документів, які використовувались при її проведенні, позивачу не відомий, на день розгляду справи в суді документи не повернуті ТОВ, хоч позивач звертався з відповідною заявою до податкової міліції, прокурора, суду. Тому посилання в акті перевірки на відсутність актів приймання-передачі, товарно-транспортних документів, які не надав позивач, є необєктивним та упередженим, ці документи були в наявності, але були вилучені під час обшуку.

Представники товариства прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до норм діючого законодавства, а тому і підстави для їх скасування відсутні. ТОВ "Юг-Ойл Сервіс" безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних за документами у ТОВ "Антикор Юг" паливно-мастильних матеріалів на суму 9998669,18 грн., а до складу податкового кредиту ПДВ за цими правочинами, оскільки при перевірці позивача не встановлено факту передачі ПММ у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі, товаро-транспортних документів. Витрати позивача по придбанню бензину не підтверджені належним чином, тому не повинні відноситися до валових витрат. Законом про ПДВ передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є декларування та сплата цих сум до Державного бюджету продавцем товару. Оскільки податковий кредит позивача не підтверджений податковими зобов'язаннями постачальників, податок на додану вартість з операцій по продажу ПММ до бюджету не надходив, а тому позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту за відповідні періоди відповідну суму податку на додану вартість.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Ойл Сервіс" є юридичною особою, платником податків.

Згідно акту № 62/23-5/35329406 від 14.01.11 ДПІ у м. Херсоні невиїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.09.07 по 28.01.08 при проведенні фінансово-господарських операцій з підприємством ТОВ "Антикор Юг" встановлено порушення п. 5.1 пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 2426066 грн., в т.ч. за 3-й квартал 2007 року - 238309 грн., 4-й квартал 2007 року - 1669584 грн., 1 квартал 2008 року - 518173 грн., порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1999733 грн., в т.ч. жовтень 2007 р. - 664355 грн., листопад 2007 року - 502067 грн., грудень 2007 року - 234595 грн., січень 2008 року - 210590 грн., лютий 2008 року - 388126 грн.

Державна податкова інспекція ще при проведені планової виїзної документальної перевірки у вересні 2009 року виявила, що позивач мав договірні відносини з ТОВ "Антикор Юг", за договором № 01/09/07 від 01.09.07 продавець ТОВ "Антикор Юг" зобов'язався передати у власність покупця (позивача по справі) нафтопродукти, протягом вересня 2007 року - лютого 2008 року здійснював поставки бензину. ДПІ було надіслано запит до податкового органу за місцезнаходженням продавця. ДПІ у Приморському районі м. Одеса повідомило 09.09.09, що провести перевірку ТОВ "Антикор Юг" неможливо, оскільки товариство визнано банкрутом, не декларувало податкові зобов'язання по покупцю ТОВ "Юг-Ойл Сервіс". На повторний запит ДПІ у м. Херсоні про надання додаткової інсформацї, отримано відповідь, що перевірки ТОВ "Антикор Юг" не проводились. Відповідач дійшов до висновку про те, що не встановлено факту реальної передачі ПММ від продавця до покупця у зв'язку з ненаданням на перевірку актів прийому-передачі ПММ та документів, що засвідчують транспортування ПММ. Включення вартості ПММ до складу валових витрат не мали, на думку відповідача, реального товарного характеру, перевезення та оприбуткування не підтверджено первинними документами, проведено тільки документування операцій.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122301/0 від 20.01.11 про визначення податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток за 4-й квартал 2007 року, 1-й квартал 2008 року в сумі 2187757 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1928670 грн. 50 коп.

Також при перевірці встановлено завищення податкового кредиту в сумі 1999733 грн. 77 коп. за вересень 2007 року - лютий 2008 року внаслідок віднесення до податкового кредиту сум податку за податковими накладними ТОВ "Антикор Юг". ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 20.01.11 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 833311 грн. за грудень 2007 року - лютий 2008 року (з урахуванням строку давності) та застосування штрафних санкцій в сумі 416655 грн. 50 коп.

В акті перевірки зазначено, що використовувались журнали-ордери, відомість по рахункам, накладні на придбаний товар, акти виконаних робіт, податкові накладні, декларації. Разом з тим, позивач довів суду, що ніяких документів для перевірки ним не надавалось, оскільки 25.08.10 слідчим податкової міліції порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ "Юг-Ойл Сервіс" (в подальшому її скасовано судом 11.10.10), всі бухгалтерські та податкові документи вилучені під час обшуку 23.09.10 і знаходяться на день судового розгляду справи в слідчому відділі ДПА у Херсонській області. Позивачу вдалось зняти тільки копії декларацій та податкових накладних, які ним надано суду. Представник позивача в судовому засіданні стверджував, що серед вилучених документів знаходились і всі документи, які стосуються операцій придбання ПММ у ТОВ "Антикор Юг", дану обставину підтвердив свідок ОСОБА_5, головний бухгалтер товариства. Чи знаходились серед вилучених документів товаро-транспортні накладні та акти прийому-передачі представники позивача та свідок достовірно повідомити не мають можливості через перебіг значного терміну часу з моменту здійснення операцій поставки та внаслідок відсутності документів. Також суду надано докази звернення позивача 10.11.10 із заявою до слідчого відділу податкової міліції ДПА у Херсонській області про повернення вилучених документів, звернення до прокурора.

Керівник ТОВ "Юг-Ойл Сервіс" в судовому засіданні повідомив, що ТОВ "Антикор Юг" був серед інших одним з великих постачальників ПММ, доставка здійснювалась транспортом продавця до площадки в м. Херсон, по вул. Макарова, 44, звідки позивачем поставлялось іншим покупцям.

Представник податкової інспекції у судовому засіданні підтвердила факт отримання первинних бухгалтерських та податкових документів ТОВ "Юг-Ойл Сервіс" для здійснення перевірки від слідчого податкової міліції, а не від позивача по справі. Представника товариства було запрошено до податкової інспекції вже для підписання складеного акту перевірки.

ДПІ надано суду відповідь ДПІ у Приморському районі м. Одеса від 09.09.09, з якого вбачається, що ТОВ "Антикор Юг" зареєстровано як платником податків з 2004 року, звітувало до податкової інспекції з показниками діяльності до лютого 2008 року, податкові зобов'язання задекларовані у жовтні 2007 року - в розмірі 422754 грн., у листопаді - 233311 грн., в грудні 2007 року - 94084 грн., в січні 2008 року - 18721 грн., перелік покупців відсутній, керівником товариства є Букартик О.М., одним з основних видів діяльності є оптова торгівля паливом. Листом від 31.05.10 ДПІ у Приморському районі м. Одеса повідомила, що перевірок діяльності даного платника за вересень 2007 року - лютий 2008 року не проводилось. Представником ДПІ в судовому засіданні повідомлено про те, що в травні 2008 року ТОВ "Антикор Юг" було визнано банкрутом, але відповідного доказу суду не надано.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Юг-Ойл Сервіс" з урахуванням такого.

Судом з'ясовано, що фактично підставою для визначення позивачеві оспорюваних сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за названими податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 14.01.11, про безпідставне включення позивачем до валових витрат вартості бензину, придбаного у ТОВ "Антикор Юг" , а також до податкового кредиту - сум ПДВ у складі вартості цього бензину. Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтується на відсутності можливості перевірити ТОВ "Антикор Юг", відсутності товаро-транспортних накладних та актів приймання-передачі товару на підтвердження факту купівлі-продажу з огляду на те, що постачальника бензину визнано банкрутом, податкові зобов'язання по покупцю ТОВ "Юг-Ойл Сервіс" не декларувало.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками виконання операцій з поставки бензину у вересні 2007 р. - лютому 2008 р. від ТОВ "Антикор Юг".

Нормами п. 5.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97 р. № 214, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угоди витрати.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначені виключно Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаного бензину, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість бензину, є факт реального придбання товару та безпосередній зв'язок витрат на оплату вартості товару з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання, наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Доводи відповідача про те, що обґрунтованість віднесення позивачем згаданих витрат до валових та сум ПДВ до податкового кредиту нічим не підтверджена, суд не приймає до уваги через відсутність доказів. Такі витрати у розумінні підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону № 334/94-ВР повинні бути підтверджені певними документами, складеними у відповідності до вимог, які пред'являються до них діючим законодавством.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Для точнішого визначення вимог, що предявляються до первинних документів, крім Закону про бухоблік, слід керуватися Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, яким встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції та складання первинного документа. В акті перевірки не зазначено факту відсутності документального підтвердження правочинів купівлі-продажу бензину. ДПІ не має заперечень до документів, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню банзину до валових витрат. ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем податкового кредиту. Аналіз наданих позивачем податкових накладних, декларацій та зміст акту перевірки свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту за періоди, які були предметом перевірки.

В даному випадку ДПІ не наведено аргументів, які б спростовували доводи позивача про реальність господарських операцій. Навпаки, ДПІ в акті перевірки підтверджує факти повної сплати позивачем вартості товару з урахуванням ПДВ, не заперечує відповідач проти фактів подальшого продажу бензину та отримання від цього доходу, який був включений до валового доходу позивача. Також не встановлено судом того факту, що придбаний бензин не підлягав використанню у господарській діяльності позивача. Доводи податкової інспекції про обов'язковість у покупця товаро-транспортних накладних, суд вважає не обґрунтованими, оскільки позивач не підтверджує перевезення бензину його транспортом або орендованим. Крім того, спільний наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 року № 488/346, в порушення вимог Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.92 № 493/92 не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Тому складання ТТН є необов'язковим. У зв'язку з вилученням слідчим органом документів без складання опису з найменуванням цих документів, сторони позбавлені можливості достовірно стверджувати про наявність чи відсутність ТТН.

Посилання відповідача на те, що ТОВ "Антикор Юг" не декларував свої господарські стосунки з позивачем не підтверджені документально. У відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначено, що в спірному періоді даний постачальник декларував податкові зобов'язання, переліку покупців немає, але розміри податкових зобов'язань менш, ніж задекларований позивачем податковий кредит. Таке неповного декларування ТОВ "Антикор Юг" податкових зобов'язань по поставкам бензину, їх вплив на право позивача на податковий кредит слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин. Саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету не є достатньою підставою для відмови у праві на податковий кредит. У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про неповне декларування податків, банкрутство ТОВ "Антикор Юг", в матеріалах справи відсутні. Кримінальних справ по факту ухилення від сплати податків не було відкрито. Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість зясувати всі обставини діяльності постачальника на момент придбання цього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. За таких обставин наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальника позивача не можуть бути причинами для відмови в податковому кредиті. Зясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд погоджується з думкою позивача про те, що акт перевірки, за висновками якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, складений не у відповідності до діючого на той час Порядку оформлення результатів невиїзних документаьних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 10.08.05 № 327, в акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведені кореспонденції рахунків, не має пояснень осіб, які були відповідальні за облік, зміст акту свідчить про те, що ні первинні документи, ні облік позивача ревізором не досліджувались. Відсутній перелік документів, використаних при проведенні перевірки та джерело їх походження. Висновки про безтоварність або фіктивність угод є припущенням ДПІ, оскільки така фіктивність повина підтверджуватись рішенням суду. В акті перевірки є посилання на п. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", який передбачає таку підставу для перевірки як не надання платником податків пояснень на письмовий запит податкового органу протягом 10 днів з дня отримання запиту. Доказів надіслання запиту суду не надано, представники позивача заперечують його отримання. Чи були використані всі вилучені у позивача документи для проведення невиїзної перевірки, через стислий зміст акту перевірки суд встановити не має можливості.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що дії позивача при формуванні валових витрат та податкового кредиту за спірний період свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що позивачем не допущено порушень вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість", у звязку з чим заявлені позивачем позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000122301/0, 0000132301/0 від 20.01.11 підлягають задоволенню. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Ойл Сервіс" задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0000122301/0 від 20.01.11 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 2187757 грн. 70 коп. та застосування 1928670 грн. 50 коп. штрафних санкцій, № 0000132301/0 від 20.01.11 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 833311 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 416655 грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 червня 2011 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6