Постанова № 16478295, 24.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 червня 2011 р. № 2-а- 3130/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Скляр С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВАД" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

ТОВ "ТРИ ВАД" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської обєднаної Державної податкової інспекції від 10.08.2009 року № 0001692340/0 та № 0001702340/0, від 08.09.2009 року № 0001692340/1 та № 0001702340/1, від 29.10.2009 року № 0001692340/2 та № 0001702340/2, прийнятих щодо нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом в період з 29.05.2009 року по 19.06.2009 року та при оформленні її результатів у вигляді акту № 2049/234/31908954 від 24.06.2009 року мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, є необґрунтованими, і не відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог п.5.1., пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток за 1 квартал 2008 р. на суму 527494,00 грн., пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 696285,00 грн., за що у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що уповноваженими особами ХОДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ "ТРИ ВАД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої 24.06.2009 року було складено акт перевірки №2049/234/31908954, де були зафіксовані порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого, на думку відповідача, позивачем занижено суму податку на прибуток за 2008 рік в розмірі 527494,00 грн., а також порушення вимог пп.7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, на думку відповідача, позивачем було занижено податок на додану вартість за 2008 рік у сумі 696285,00 грн., в т.ч. по періодах: січень 2008 року - 430496,00 грн., лютий 2008 року - 166871,00 грн., червень 2008 року - 98918,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 10.08.2008 року №0001692340/0, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість усього у розмірі 1044427,50 грн., в тому числі за основним платежем - 696285,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 348142,50 грн.,

- та №0001702340/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств всього у розмірі 791242,50 грн., в тому числі за основним платежем - 527495,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -263747,50 грн.

Не погодившись із зазначеним рішеннями, позивач 21.08.2009 р. подав до ХОДПІ первинну скаргу про їх скасування, яку рішенням №2551/10/23-419 від 08.09.2009 р. відповідного податкового органу про результати розгляду первинної скарги було залишено без задоволення та за результатами її розгляду прийнято аналогічні податкові повідомлення-рішення від 08.09.2009 р. № 0001692340/1, № 0001702340/1.

Також, не погодившись із рішенням за результатами розгляду первинної скарги ТОВ "ТРИ ВАД" подало повторну скаргу до ДПА України в Харківській області, за результати розгляду якої було прийнято рішення від 23.10.2009 р. №4367/10/25 про залишення скарги без задоволення та відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення від 29.10.2009 р. № 0001692340/2, № 0001702340/2 аналогічні рішенням від 10.08.2009 р., але з новою граничною датою сплати податкових зобов'язань.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаного порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

Судом встановлено, що перевіркою, проведеною відповідним податковим органом були встановлені вищезазначені порушення податкового законодавства.

Так, висновок відповідача стосовно завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 696285,00 грн., викладений в акті перевірки, не містить обґрунтованих даних, які відповідно до приписів чинного законодавства України дають підстави вважати, що дійсно ТОВ "ТРИ ВАД" допущено було вищезазначене порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності шляхом укладення договорів купівлі-продажу, ТОВ "Престиж" виписало на адресу позивача наступні податкові накладні, завірені копії яких було досліджено судом, та які підтверджують право ТОВ "ТРИ ВАД" на відображення податкового кредиту від операцій з ТОВ "Престиж":

№ 211/1 від 01.12.2007 р. на суму 19521 грн. у т.ч. ПДВ 3253,53 грн.;

№ 212/11 від 01.12.2007 р. на суму 16832,75 грн. у т.ч. ПДВ 2805,75 грн.;

№ 217/11 від 03.12.2007 р. на суму 212307,04 грн. у т.ч. ПДВ 35384,51 грн.;

№ 218/11 від 03.12.2007 р. на суму 219046,30 грн. у т.ч. ПДВ 36507,72 грн.;

№ 219/11 від 03.12.2007 р. на суму 63321,44 грн. у т.ч. ПДВ 10553,57 грн.;

№ 220/11 від 03.12.2007 р. на суму 37477,78 грн. у т.ч. ПДВ 6246,30 грн.;

№ 222/11 від 04.12.2007 р. на суму 32670,32 грн. у т.ч. ПДВ 5445,05 грн.;

№ 225/11 від 05.12.2007 р. на суму 235816,78 грн. у т.ч. ПДВ 39302,80 грн.;

№ 226/11 від 06.12.2007 р. на суму 13353,16 грн. у т.ч. ПДВ 2225,53 грн.;

№ 215/3 від 07.12.2007 р. на суму 74174,92 грн. у т.ч. ПДВ 12362,49 грн.;

№ 216/3 від 07.12.2007 р. на суму 28923,18 грн. у т.ч. ПДВ 4820,53 грн.;

№ 217/3 від 07.12.2007 р. на суму 27061,07 грн. у т.ч. ПДВ 4510,18 грн.;

№ 61 від 01.08.2007 р. на суму 4757,77 грн. у т.ч. ПДВ 792,96 грн.;

№ 67 від 08.08.2007 р. на суму 15964,40 грн. у т.ч. ПДВ 2660,73 грн.;

№ 03/09-08 від 03.09.2007 р. на суму 222484,99 грн. у т.ч. ПДВ 37080,83 грн.;

№ 03/09-02/1 від 03.09.2007 р. на суму 40855,61 грн. у т.ч. ПДВ 6809,27 грн.;

№ 11/09-08-01 від 11.09.2007 р. на суму 107121,71 грн. у т.ч. ПДВ 17853,62 грн.;

№ 116/2 від 02.10.2007 р. на суму 198750,25 грн. у т.ч. ПДВ 33125,04 грн.;

№ 145/7 від 01.11.2007 р. на суму 129794,46 грн. у т.ч. ПДВ 21632,41 грн.;

№ 146/7 від 01.11.2007 р. на суму 54587,36 грн. у т.ч. ПДВ 9097,89 грн.;

№ 156/7 від 05.11.2007 р. на суму 860477,00 грн. у т.ч. ПДВ 143412,96 грн.;

№ 169/11 від 05.11.2007 р. на суму 305791,88 грн. у т.ч. ПДВ 50965,31 грн.;

№ 166/7 від 12.11.2007 р. на суму 57645,30 грн. у т.ч. ПДВ 9607,55 грн.;

№ 167/7 від 12.11.2007 р. на суму 214048,94 грн. у т.ч. ПДВ 35674,82 грн.;

№ 168/7 від 13.11.2007 р. на суму 49696,20 грн. у т.ч. ПДВ 8282,70 грн.;

№ 169/7 від 13.11.2007 р. на суму 150102,54 грн. у т.ч. ПДВ 25017,09 грн.;

№ 216/11 від 03.12.2007 р. на суму 56191,40 грн. у т.ч. ПДВ 9365,23 грн.;

№ 223/11 від 04.12.2007 р. на суму 79716,86 грн. у т.ч. ПДВ 13286,14 грн.;

№ 66 від 08.12.2007 р. на суму 55711,12 грн. у т.ч. ПДВ 9285,19 грн.;

Всього на суму 3584204,45 грн. у т.ч. ПДВ 597367,70 грн.

Окрім того, як вбачається з податкової накладної № 01/02-18 від 01.02.2008 р., ТОВ "ТРИ ВАД" правомірно відобразило податковий кредит від операцій з ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" на суму 98918,54 грн.

Суд звертає увагу, що у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем ведеться реєстр отриманих та виданих податкових накладних, що відповідачем не заперечується.

Згідно до п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244 реєстр є основою для відображення зведених результатів обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Отже, вищезазначені податкові накладні були отримані позивачем вчасно, відповідно до вимог чинного законодавства, включені в реєстр отриманих та виданих податкових накладних за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та за 2008 рік і відповідають даним податкової декларації з ПДВ у відповідні звітні періоди.

Так, судом встановлено що суми, включені до податкового кредиту у зв'язку з придбанням ТОВ "ТРИ ВАД" у ТОВ "Престиж" товарів (господарських інструментів, обладнання, меблів та одягу), що використовувались позивачем у господарській діяльності, підтверджені наступними первинними документами:

№ 0000013 від 02.01.2008 р. на суму 5576,10 грн. з ПДВ;

№ 0000033 від 02.01.2008 р. на суму 189786,14 грн. з ПДВ;

№ 0000034 від 02.01.2008 р. на суму 180293,54 грн. з ПДВ;

№ 0000035 від 02.01.2008 р. на суму 894172,26 грн. з ПДВ;

№ 0000036 від 02.01.2008 р. на суму 53169,94 грн. з ПДВ;

№ 0000038 від 02.01.2008 р. на суму 28446,48 грн. з ПДВ;

№ 0000039 від 09.01.2008 р. на суму 139053,88 грн. з ПДВ;

№ 0000014 від 09.01.2008 р. на суму 70753,76 грн. з ПДВ;

№ 0000040 від 09.01.2008 р. на суму 7844,78 грн. з ПДВ;

№ 0000041 від 10.01.2008 р. на суму 14101,74 грн. з ПДВ;

№ 0000015 від 10.01.2008 р. на суму 14301,19 грн. з ПДВ;

№ 0000016 від 11.01.2008 р. на суму 60078,18 грн. з ПДВ;

№ 0000026 від 11.01.2008 р. на суму 67570,50 грн. з ПДВ;

№ 0000027 від 11.01.2008 р. на суму 71354,50 грн. з ПДВ;

№ 0000028 від 11.01.2008 р. на суму 11514,26 грн. з ПДВ;

№ 0000029 від 11.01.2008 р. на суму 115304,80 грн. з ПДВ;

№ 0000030 від 11.01.2008 р. на суму 11073,00 грн. з ПДВ;

№ 0000031 від 11.01.2008 р. на суму 11373,78 грн. з ПДВ;

№ 0000032 від 11.01.2008 р. на суму 29913,14 грн. з ПДВ;

№ 0000042 від 02.02.2008 р. на суму 111143,29 грн. з ПДВ;

Всього на суму 2 086825,26 грн. у т.ч. ПДВ 347804,21 грн. (1739021,00 грн. без ПДВ).

Також, суд звертає увагу, що накладною № РН-01/02-18 від 01.02.2008 р. на суму 494592,72 грн., ПДВ 98918,54 грн., всього по накладній 593511,26 грн., підтверджується факт придбання товарів ТОВ "ТРИ ВАД" у ПП "Лугпромпоставка-ШРМ".

Виходячи з приписів пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (робіт, послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на недотримання якого посилається відповідач в акті перевірки № 2049/234/31908954 від 24.06.2009р., податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За змістом підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 165, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку №165 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

На підставі пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суму в розмірі 696285,00 грн., яка підтверджена відповідними податковими накладними, складеними контрагентами позивача, а саме: ТОВ "Престиж" та ПП "Лугпромпоставка-ШРМ", у зв'язку з придбанням позивачем товарів, а отже висновки акту перевірки ХОДПІ № 2 049/234/31908954 від 24.06.2009 р. в частині заниження ТОВ "ТРИ ВАД" податку на додану вартість за 2008 рік у сумі 696285,00 грн. внаслідок недотримання пп. 7.2.3, п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не знайшли документального підтвердження при судовому розгляді.

Суд зазначає, що встановлене правомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 696285,00 грн. по господарським операціям з ТОВ "Престиж" та ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" також підтверджується висновком судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса № 1467 від 12.04.2011 року.

Стосовно посилань відповідача на порушення товариством вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що були зафіксовані в акті перевірки № 2049/234/31908954 від 24.06.2009 року, в результаті чого, на думку відповідача, позивачем занижено податок на прибуток за 2008 рік на суму 527494,00 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., на недотримання вимог якого також є посилання в акті перевірки ХОДПІ № 2049/234/31908954 від 24.06.2009 року, встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході господарської діяльності ТОВ "ТРИ ВАД" перерахувало ТОВ "Престиж" грошові кошти у сумі 3022800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 530 від 21.12.2007 року. Призначення платежу, відповідно до якого, оплата за товари народного споживання згідно договору № 17/07-1 від 17.07.2007 року. В сумі 2519000,00 грн., ПДВ 503800,00 грн.

Також, відповідно до платіжного доручення № 69 від 13.02.2008 року (призначення платежу: оплата за інструмент згідно накладної від 02.10.2007 року. В сумі 12750,00 грн. ПДВ -2550,00 грн.) позивачем було перераховано ТОВ "Престиж" 15300,00 грн.

Згідно до зазначеного вище висновку судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса № 1467 від 12.04.2011 року, дані бухгалтерського обліку ТОВ "ТРИ ВАД" станом на 01.01.2008 року у ТОВ "ТРИ ВАД" свідчать про дебіторську заборгованість ТОВ "Престиж", яку станом на 31.12.2008 року було погашено, що підтверджується дослідженим актом звіряння розрахунків від 31.12.2008 року, завіреним печаткою ТОВ "ТРИ ВАД".

Відносно взаємовідносин ТОВ "ТРИ ВАД" з ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" суд зазначає, що наявною в матеріалах справи завіреною копією накладної № РН-01/02-18 від 01.02.2008 року на суму 494592,72 грн., ПДВ 98918,54 грн., всього по накладній 593511,26 грн., підтверджується придбання товарів позивачем у ПП "Лугпромпоставка-ШРМ".

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, з врахуванням положень встановлених пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем було у відповідності до чинного законодавства відображено валові витрати від операцій з ТОВ "Престиж" та ПП "Лугпромпоставка-ШРМ".

Згідно п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 1.32. господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із п.5.3.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, позивачем по господарським операціям з ТОВ "Престиж" до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року було віднесено 1615383,61 грн.; по господарським операціям з ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року було віднесено 494592,72 грн. В ході здійснення господарської діяльності позивачем, отриманий від ТОВ "Престиж" та ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" товар було реалізовано на адресу контрагентів, а саме ТОВ "ІтерІнструмент", ТОВ "МТР Груп", ТОВ "Альфа-Експерт" та інших, що відображено в наданому витягу з даних бухгалтерського обліку ТОВ "ТРИ ВАД", економічну оцінку якому, надано у зазначеному вище висновку судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса №1467 від 12.04.2011 року.

Дослідивши первинні документи та дані бухгалтерського обліку позивача по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Престиж" та ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" суд вважає, що вказані документи підтверджують, що придбані товари використано у господарській діяльності ТОВ "ТРИ ВАД", доход від якої відображено у бухгалтерському обліку.

Виходячи з наведеного, висновки акту перевірки ХОДПІ № 2049/234/31908954 від 24.06.2009 р. в частині заниження ТОВ "ТРИ ВАД" податку на прибуток за 2008 рік на суму 527494,00 грн. внаслідок недотримання вимог п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підтверджуються документально.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

З урахуванням наведених норм права, відсутність складських приміщень, автомобільного транспорту, порушення у веденні податкового обліку ПП "Лугпромпоставка-ШРМ", скасування контрагенту позивача ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" державної реєстрації від 31.01.2009 р., не може розглядатись як підстава для зменшення податкового кредиту позивачем, через відсутність прямого звязку між фактом недекларування податкового зобовязання та правом платника податків на податковий кредит.

Більше того, станом на день укладання правочину, та здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП "Лугпромпоставка-ШРМ" і до 24.03.2008 р. мало статус платника податку на додану вартість.

Що стосується посилання відповідача на вирок Харківського районного суду Харківської області від 30.09.2008 р. по кримінальній справі №1-917/2008, то суд зазначає наступне.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що вироком Харківського районного суду Харківської області від 30.09.2008 р. у кримінальній справі № 1-917/2008 уже встановлено факт невиконання своїх повноважень директором ТОВ "Престиж" ОСОБА_5, оскільки відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, так як в даному випадку правові наслідки зазначеної кримінальної справи не пов'язані із здійсненням фінансово-господарської діяльності позивача та висновками відповідача щодо порушення останнім норм податкового законодавства.

Окрім того, зазначене вище, на думку суду, не дає відповідачу достатніх правових підстав стверджувати про нездійснення реальних фінансово-господарських операцій ОСОБА_5, як директором ТОВ "Престиж", та робити висновок, що вищезазначені договір, податкові накладні та акти виконаних робіт, підписані ОСОБА_5, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку і подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ у ТОВ "ТРИ ВАД", оскільки ці твердження не є юридичним фактом, що встановлений в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Також, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсністьправочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що правочини, вчинені між ТОВ "ТРИ ВАД" та його контрагентом ТОВ "Престиж", визнані судом недійсними.

А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях" Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 р. - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі спірних податкових повідомлень-рішень, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені правочини, укладені між позивачем - з однієї сторони та ТОВ "Престиж"- з другої сторони, недійсними.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність визначення контролюючим органом позивачеві суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 527495,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 696285,00 грн. за основним платежем, оскільки це не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

А отже, через відсутність правових підстав у ХОДПІ для визначення ТОВ "ТРИ ВАД" зазначених вище податкових зобовязань, згідно до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "ТРИ ВАД" штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 263747,50 грн. та по податку на додану вартість у розмірі 348142,50 грн.

Таким чином, відповідна сторона - ХОДПІ, не дотримала вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції від 10.08.2009 р. № 0001692340/0 та № 0001702340/0, від 08.09.2009 р. № 0001692340/1 та 0001702340/1, від 29.10.2009 № 0001692340/2 та № 0001702340/2, прийняті стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ ВАД".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ- з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 24.06.2011 року.

Суддя Самойлова В.В.