Постанова № 16477566, 09.06.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2187/2011

09 червня 2011 року 14год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

          Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю на загальну суму 1884 грн.39 коп.

          Позивач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, подав клопотання, в якому, зазначивши, що відповідачем заборгованість по орендній платі за землю на загальну суму 1884 грн.39 коп. не сплачена, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив про розгляд справи у відсутність представника.

          Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. На адресу відповідача надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі та про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклик до суду. Згідно з відміткою працівника відділу зв’язку від 04.06.2011 року, адресат відмовився отримати рекомендоване поштове відправлення. В силу положень ст.37 КАС України, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

          За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

          Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

          Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

          Судом встановлено, що 21.09.2007 року відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець Корецькою райдержадміністрацією (а.с.4) і перебуває на обліку, як платник податків в Корецькому відділенні Гощанської МДПІ (а.с.5).

          Відповідач з 19.10.2009 року має в користуванні земельну ділянку, що підтверджується договором з Корецькою міською радою про надання ПП ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки загальною площею 0,1000 га., нормативною грошовою оцінкою 204970 грн., додатковими угодами та актом приймання-передачі (а.с.8-11).

          10.03.2011 року податковим органом щодо відповідача, здійснена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкових зобов’язань, під час проведення якої виявлено порушення у вигляді несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю впродовж жовтня-грудня 2010 року, що зафіксовано актом перевірки №0008561751 від 10.03.2011 року (а.с.15).

          Відповідно до підпунктів 54.3.2, 54.3.3 п.54.3. Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, або якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган.

          В свою чергу, відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України, на податковий орган покладено обов’язок притягувати до відповідальності у вигляді штрафу, платників податків, які не сплачують суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом визначених законодавством строків.

          Несвоєчасна сплата відповідачем сум узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю слугувала підставою для винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0008561751 від 10.03.2011 року (а.с.14), яким відповідачу, відповідно до ст.126 Податкового кодексу України, визначено суму штрафу в розмірі 380,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено платнику під розписку 10.03.2011 року (а.с.18).

          Відповідно до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

          Оскільки доказів оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не надано, а за даними системи КП ДАС, ФОП ОСОБА_1 з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0008561751 від 10.03.2011 року до Рівненського окружного адміністративного суду не звертався, грошове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій, визначене вказаним рішенням, набуло статусу узгодженого і підлягало сплаті в бюджет.

          29.04.2011 року відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік №6708 від 29.04.2011 року, згідно якої платником самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на вказаний календарний рік в сумі 6152,40 грн., тобто по 512,70 грн. щомісячно. (а.с.12-13).

          Згідно п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Пунктом 287.3. ст.287 зазначеного Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

          Виходячи з вищевказаних норм, відповідач повинен був сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності впродовж 2011 року щомісячно по 512,70 грн. З урахуванням цього, та уточнюючого розрахунку №6710 від 29.04.2011 року, за якими зменшено на 85,45 грн. загальний розмір нарахування, відповідач повинен був сплатити за січень-березень 2011 року: 512,70 грн. х 3 - 85,45 грн. = 1452,65 грн.

          Відповідно до п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

          В силу вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Однак, відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, а нова вимога не виставляється.

          Враховуючи ту обставину, що ФОП ОСОБА_1 орендну плату за земельні ділянки впродовж 2010 року сплачував несвоєчасно та не в повному розмірі, у нього в жовтні 2010 року виник податковий борг на рівні 448,50 грн. На вказану суму податкового боргу Гощанська МДПІ виставила платнику податків першу податкову вимогу №1/551 від 04.10.2010 року, а згодом на нарощену суму податкового боргу - другу податкову вимогу №2/609 від 05.11.2010 року (а.с.7).

          Оскільки за даними зворотного боку облікової картки платника податків - відповідача у справі (а.с.16-17) сума податкового боргу з орендної плати за землю після виставлення йому податкових вимог повністю не погашалась, підстав для винесення податкової вимоги в 2011 році не виникало. За цими ж даними, на початок 2011 року у відповідача обліковувалась недоїмка на рівні 1986,60 грн., впродовж 2011 року він сплатив 1900,00 грн. - 25.02.2011 року та 86,60 грн. - 06.05.2011 року, однак вказані суми були зараховані податковим органом відповідно до п.87.9. ст.87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, тобто на погашення недоїмки, яка обліковувалась на початок року. Крім того, податковим органом відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню в сумі 51,74 грн.

           Відповідно до цього, заборгованість відповідача з орендної плати за землю за січень-березень 2011 року з урахуванням застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені, залишилася не погашеною і становить: 1452,65 грн. + 380,00 + 51,74 грн. = 1884,39 грн.                    Дані обставини стверджені поданими та дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком податкової боргу відповідача (а.с.18), витягом з картки особового рахунку відповідача (а.с.16-17).

          Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

          Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

          У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

          За наведених обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до місцевого бюджету Корецької міської ради на р/р 33212815700195 в в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588608, код платежу 13050500, заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 1884 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири) грн. 39 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                   Друзенко Н.В.